8.19. Сільські приповідки

СІЛЬСЬКІ ПРИПОВІДКИ

-    Не здувай кили на вили - не гнівайся, не поглиблюй сварки, не поглиблюй своєї образи, стерпи, пробач.

-    Ні-сіда-ні-ріда - як попало, як-небудь, не до ладу.

-    Говори, єк до гори - дорікання тому, хто не слухає, не виконує наказу чи поради.

-    Пидштрикаї, єк жєба на пателни - коли молодший старому не мовчить.

-    Хто би назбаг - сподівання, хто зна, що з того буде.

-    Я тобі з стола кулеші не хапав - коли нічого не винен.

-    Ти шьо сапивно глигнув? - дорікання дуже гонорному, або лінивому спонукання до руху, до роботи.

-    Ни суди, ни туди - ніяк, неможливо.

-    Шєрварок завели - наробили галасу.

-    Так набуде, їк сорока на колу - недовго.

-    Сериматтерка - безглузда мішанина і в їді, і в одязі, і в роботі.

-    Йди згалання - лиши мене, йди геть.

-    Чьо кєгаїшси, їк гадина по Здвижіню? - дуже повільно.

-    Я тобі за узнимні робити не буду - задурно.

-    Так тебе любит, їк сіль у оці і кольку в боці.

-    Не дивиси на мене, їк босий на гадину.

-    Шьо, я буду у цугі брати - не буду силувати.

-    Надути варгі - образитися.

-    Надуласи, єк вош на морозі - про людину, що образилася і не дається перепросити.

-    Сири полицями, масти лавицями - про великий статок (насмішкувате).

-    Наївси, так шьо ме паламарь знати - забагато.

-    Допавси, єк бідний до затирки - дуже захланно.

-    Не крутиси, їк воня в гачах.

-    Пустив попидноги - зневажив, принизив.

-    Най си пречь каже, пречь би си казала - не дай Боже.

-    Вимінєв свистало на дристало - нічого не змінилося.

-    Нитрудний знає - невідомий.

-    Крутит, їк фирман батогом - не говорить прямо.

-    На битій дорозі трава не росте - про бездітну жінку легкої поведінки.

-    Такми родина: ваш пес спав на нашій приспі - ми далеко не рідня, про нав'язування родинних зв'язків.

-    Говорила-їхала - надибала Міхала - повторення одного і того ж.

-    Ходиш, їк дойна волоска - довго.

-    Брати наперед себе - посмішкуватися.

-    Ходиш, єк фіра без дишля - некеровано, бездумно.

-    Такий вдатний, єк бик до фіякра - не до пари, недолугий.

-    Такий газда, їк з цапа огроднік - ніякий.

-    Тебе коло тої роботи кури запіют - про лінивого.

-    Йкої смоли там шукаєш? - Не треба туди заглядати.

-    Вишкіривси, їк сука з кукурудзив - (зневажливе) про дурносміха.

-    Не бий мене вишше, їк у голову - не повторюй сто раз.

-    Не шукай немочі - не роби собі клопоту.

-    Чьо бик навик, того й ричі - робити недобре раз у раз.

-    Такий розумний, їк Мошкова кобила - насмішка.

-    Азбука здрагалов, вбернув книжку стрімголов - бездумно повторювати одне і те ж.

-    Змолотив три сімні, тій ціп накєгси - не осилив роботу.

-    Єк не дишель задовгий - то шлия закоротка - про того, в кого все неладно.

-    Штрикаї, їк телі коло паля - про невдалого танцюриста.

-    Виштрик, їк Пилип з колопень - несподівано і невчасно.

-    Такий попит, єк на Фуркові копиці - несмішливо про те, що нікому не потрібне.

-    Траба п'єти до задниці прибити - про те, що неможливо виходити, дістати.

-    Говорила покійниця до самої смерти - про тих, кому не вірять.

-    Така с файна, єк гудзиця з-за корчя - дуже зневажливе.

-    Йкої біди хоч!? - чого забагаєш?.

-    Ти собі муф, а я собі здруф - говори скільки хочеш, а я не слухаю.

-    Дав зашшьо - затто - задурно, або майже задурно.

-    Йкий помайбиг, такий подайздоров - як до мене так я до тебе.

-    Паршиве поросі і в Питривку мерзне - про недолугого.

-    Так набула, їк сорока на колу - дуже недовго.

-    Одна ворона з кола - десіть на ків - незамінимих нема.

-    На голу кістку й ворона не сідаї - про дівку без віна.

-    Дурневи й Бог вступаї з дороги - не сперечайся з нерозумним.

-    Дрантивий міх не мож наповнити - про ненаситного.

-    У сердитого старця торба порожна - про зайве гордого.

-    Сама свіня міх дере, тій гвавту кричєї - про того, хто сам собі винен.

-    Саки на паки тий гайда - йди без будьздоров.

-    Ікі матки, такі дзятки - які родичі такі й діти.

-    Не шукай ключки - не шукай причини, зачіпки.

-    Чорне, їк кавка - про абсолютно чорне.

-    Старший, куда пішлют - про того, хто себе великим начальником вважає.

-    Не ставай з ним на палцаткі - не супереч, не старайся переконати.

-    Бог не дитина слухати дурного галатина - на нерозумні прокльони не зважай.

-    Газда на всю постіль, ші й ноги висют - про того, що самових-валяється.

-    Імивси, їк вош кужуха - причепився невідступно.

-    З Богом, Параско! - те ж, що "Скатертю доріжка", тобто: "Іди, я тебе не тримаю".

-    Траба руский місіць ходити - дуже довго і безрезультатно.

-    Жити, єк жити, а єк умерти - страх перед кінцем життя.

-    Нема смерти без причькі - все має свою причину.

-    Розказуї п'єте чіриз дисєте - не за порядком.

-    Най зависну, лиш най хлисну - за всяку ціну.

-    Тобі, сараку, ші ни одну кулешку треба ззісти - про того, хто досвіду в чімось не має.

-    О, то великий чоловік: на пальці стає - курці в задницю плює

-    насмішка над тим, хто величається.

-    Єк ті копну, то сам си гопну - іронія над тим, хто хвалиться.

-    Не гни мені бандигі - не обманюй, не відговорюйся.

-    Виграв як голий у терню - нічого не вийшло.

-    Устань, грибе, най козарь сєде! - звільни місце, не займай чужого місця.

Ти шьо, неклю ззів? - про того, що дуже голодніє.

Гура Маковійова - щось велике і незграбне.

Така кулешя, їк Городенка - дуже велика.

Зійшовси їким з таким - яке їхало, таке здибало.

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм