7.4. Короткий коментар до щоденника

Короткий коментар до тексту

Оскільки видання "Щоденника" за час роботи над цією книгою уже здійснено і до нього додано словник діалектизмів, (хоча далеко не в контексті "Щоденника" трактованих) залишається дати роз'яснення щодо вживаних у тексті власних назв та імен, а також доповнити вже подане іншими авторами*.

1. В тексті зустрічаються назви всіх дооколишніх населених пунктів по обидва береги ріки Черемош, яка в даний час розмежовує Івано-Франківську та Чернівецьку області. Назви їх не змінились і сьогодні, тому відслідковувати їх знаходження по відношенню до села Кобаки легко на сучасній карті.

1. Бере... - Берегомет, містечко на Буковині.

Ходосів - лісовий масив в західній частині села, що межує з с. Старий Косів.

Аичина, в дичині (так в тексті). Аичиною називають ділянку лісу, що межує з кутком Вапнянка. Здавна це відпочинкова зона села.

Сокільський - гірський хребет між Кутами і Тюдовом. Його скелі небезпечно нависали над вузенькою дорогою, що йшла по берегу р. Черемош.

В Ворохіт - в Ворохті, очевидно, це описка.

Верегеном... - Берегомета, невірно прочитана назва міста в ру-кописі.

Німчище - перевал Німчич, так його й досі називають місцеві жителі.

2.    Станом на першу половину ХХ ст. в селі проживало від 40 до 50 євреїв.

Бася, Лейзор, Іта - сім'я крамаря, що жив поруч з будинком Дмитра Олексюка, де замешкав тимчасово Черемшина з дружиною.

Ківа з сім'єю був власником млина, проживали теж недалеко.

Дзельман мав кілька заїжджих дворів.

Мошко, Аба (в селі його вдову пізніше називали Габиха, сина - Йось Габишин).

Ці люди мали невеликі крамниці, а ще в володінні євреїв в селі була гуральня, кілька корчем, гарбарня (там вичиняли овечі шкіри), кілька млинів.

3.    Коло тогочасного оточення Марка Черемшини складали 3 групи людей: родина, сусіди з Підгори, де народився, сусіди з Вапнєнки, де з 1875 р. письменник наїздами проживав.

Родина:

Єлена - рідна сестра письменника. Була замужем за Боднаруком. Жила в сім'ї чоловіка на кутку Вулиці. Мала сина Івана (1903 - 1985), який успадкував маєток діда на Вапнєнці, і де досі проживає його дочка Ольга, вчитель-історик за освітою.

Єлені М. Черемшина заповів всю свою власність у Кобаках.

Настя - двоюрідна сестра, дочка батькового брата Федора (Дуці). Мала з дитинства ваду на ногу. Проживала одиноко, більшість часу в сім'ї Юрія Семанюка. Померла в 50-тих роках минулого століття.

Акушерка - сестра батька Анна. її дочка Марія була дружиною композитора Михайла Гайворонського, вона першою в селі отримала вчительську освіту.

Дуця Данилів - син Анни, Федір Данилович Марфейчук, виїхав до Канади.

Сім'я жила при центральній дорозі, нижче Підгори.

Дуця - брат батька. (Дуця від Федір).

Його хата стояла поруч із теперішньою меморіальною хатою-му-зеєм.

Був батьком 16 дітям, яких його дружина народила від двох шлюбів.

Яким - брат батька. Був жонатий на Насті, дочці Домініка Равше-ра, колишнього війта. Жив у приймах (був зятем) на Вапнєнці, тесть Михайла Григорака, званого в селі "Большевиком".

Василь Семенів - син ще одного батькового брата Семена, предок родини Саманюків з Вапнєнки.

Гафія - тітка, батькова сестра жила в Тернівці, була бездітна.

Люся - дружина Наталія.

4.    Сусіди з Підгори:

Нижче церкви - Петручка, далі попід гору - Стефан Токарчук. По другий бік від меморіальної хати - Саїни, а під горою на початку Залісся - Чепига Іван.

Нижче хати, ближче до гостинця - Тимко Юречків, Юрійха Сай-нова, ще ближче до ріки (Відтолока) - Николай Букатчук, Юрійха Букатчукова.

По дорозі на Вулиці - Іван Зеленський, недалеко від сестри Єлени - Іван Клим (Піштак) і Рудак. (В тексті чомусь Рудяк).

5.    Сусіди на Заліській горі (Вапнєнці): Іванчук. Щодо цього прізвища є сумнів, що редакцією невірно прочитаний рукопис, оскільки найближче була хата Василинчука, а про Іванчука ніхто в селі не знає.

Тинкалюк, Николай Красій (в тексті написано "Николая Кростя", знову невірно прочитано, треба Красія) Тинкалюк - це сусіди "через пліт". Через дорогу - Курилишині (в тексті знову помилково записано Курилицишині).

Через город над берегом Кондревичі праворуч, священик Стефа-нович - ліворуч.

Далі за Тинкалюками від берега до вапнєнської дороги Андрій (Дідів), Василь Саїнок-Легуни, а ближче Курій, Дивоняки, Гарасим'ю-ки (Федір Дем'єнів) і Пантело (Барділус).

Максимишині над берегом, ближче до лісу.

Щодо Федорчука, який в тексті записаний і як Федорчак, теж є підстава думати, що і тут допущено неправильне прочитання, тому що в селі дуже поширене прізвище Федорук, а Федорчуків ніхто не пам'ятає. Недалеко від Сайнюків (Легунових) жив Федорук. Він був на Боснійській війні поранений і отримував пенсію. Думається, що саме його мав на увазі М. Черемшина.

6.    Параска - дружина або дочка Іванчука (Василинчука).

Довжник - думається, що це не власне ім'я, а просто один із дов-

жників єврея.

7.    Льоньо, Юльо - близькі зі Снятина.

8.    Тогочасні грошові знаки:

ЗР - золотий ринський

1К - 1 корона

1l, Fl - флорини.

9.    Видимість 1-2 км вважається незначною з огляду на те, що з берега відкривався обшир на всі сторони на десятки км.

10.    Жителі Кобак ніколи не вважали себе гуцулами, а свій край Гуцульщиною. Гуцул - це той, що живе високо в горах.

11.    Йти в Кути означало відправитись за покупкою, або в судовій чи урядовій справі.

12.    Скорочення не вияснене.

13. На Горах - мається на увазі пасмо гір, що добре видне на Заході.

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм