2.6.32. Кольонізация

Уряд польський бачив, що у Східній Галичині чим раз зростає національна свідомість українського народу, і народ чим раз гострійше виступає проти польської окупациї, і тому старався ріжними способами протиставитися тому. Одним з таких способів була колонізация. Уряд задумав колонізувати Галичину польськими довіреними єму людьми. Уряд парцелював поміщицькі землі на ділянки, звичайно, по 7 га і будував на тих ділянках хати і відповідні господарчі будинки. Таким способом будував відразу ціле, невелике село, колонію. Будував в тому селі відразу костел і клуб. Такі готові господарства продавав на сплату ратами, довіреним урядови людям, звичайно, вислуженим війсковим службовцям, або, взагалі, людям, про котрих уряд знав, що вони є супроти влади патріотично настроєні.

Такі колонії були, очевидно, ворожо настроєні супроти сусідних сіл. Ворожість та була наруку урядови, поляки і українці ворогували між собою і не звертали увагу на дії уряду, який обстоював інтереси панів, а не трудового народу. Українські села дуже тяжко відчували присутність оттих колоній. Колоністи - це був проурядовий елемент, який був наганячем уряду і, вислуговуючи на всі лади урядови, старався припинити національний розвиток сіл. Отті колонії - це були, як чиряки на здоровому тілі. На колонії покладав уряд великі надії, уряд заміряв тими колоніями сколонізувати цілу Східну Галичину і збільшуючи польське населення, укріпити в Східній Галичині, як тоді говорилося “stan poscadanie”.

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм