Четвер, 24 травня, 2012


В село приходили та приходили. Одні за сіном, тим знов треба свиний, а тим худоби; всего треба. Люди все жили в непевності, чи не з'являться якісь в село, що їм "треба". Люди ховали, де могли збіжжя, але приходили, шукали і брали.

Дуже великим тягарем для селян були "форшпани". Все приходили в село по кілька фір, аби щось для войска везти. Бувало і таке, що з села возьмуть фіру до Кут, в Кутах сідає на фіру якийсь начальник, коло себе садовить якусь "галяпу" і вези то, мужику, бо начальник "з панею" хоче десь поїхати. Отті "форшпани" дуже докучали людям.

В камеральному лісі в Цухонові стали вирубувати дубину. В Росто-ках на Черемоши будували міст і туди і возили ту дубину. Возили ту дубину, розуміється, форшпани.

Ремонтували дороги в горах. Зремонтували дорогу під Сокільським, так, що там вигідно було їхати.

В нас в селі зремонтували тогди дорогу в Царині. Вивезли тогди на ню богато шутру.

 

© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати



Бібліотека - Марія Равшер. Здвиженський храм

Якщо Ви ніколи не були в Косівському районі (Косівщина), що на Прикарпатті, обов'язково знайдіть нагоду відвідати цей край - край унікальної природи Карпат, край розмаїтого народного мистецтва, край митців та художників.

Місто Косів - столиця Гуцульщини і на сьогодні один з найекологічніших курортів Карпат. Чудова природа Косівщини та багата культурно-духовна спадщина роблять край привабливим для туристів зі всього світу.

Ласкаво просимо в місто Косів, Косівщину, Гуцульщину!

Будьте співавтором сайту! Можливо Ваші матеріали стануть корисними для мешканців та гостей Косівщини, Гуцульщини чи Карпат.