Андрій Пилип - Квіткова пригода

КВІТКОВА ПРИГОДА

Раз в зеленому садку,
У маленькім квітнику
Два нарциси говорили,
Як півонію любили.

Більший меншому казав,
Що ще змалечку кохав,
Що без неї жить не може,
Хто, мовляв, тут допоможе.

Та малий не розгубився,
Ще й сваритися навчився:
- Ти уже старіть почав,
Ще й женитись забажав?

Доки двоє ці сварились,
З красунею одружились.
Молодий тюльпан прийшов
І півонію знайшов.

МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ

Я народився в славній Україні
-Краю, де так чудово співають солов'ї,
А колір прапора - це жито й небо синє,
Тут всі родинні корені мої.

Але побачив, придивившись до життя,
Що рідная земля в кайданах скута.
І уряд до людей немає співчуття.
Ніколи не мине брехня і скрута.

І ось тоді в журбі подумав я,
Що згине все навкруг безповоротно.
Все те, що полюбив я до снаги,
Ніколи ще не було так самотньо.

Не вірив зовсім я, що навіки
Помре і солов'їна мелодійна мова.
І що в дворах дорослі й дітлахи
По-українськи вже не скажуть слова.

Та жити далі так народ не зміг.
Він не дозволив над собою панувати.
І, викривши злочинців всіх,
Не дав країну в землю закопати.

Всього ще вирішити треба нам багато.
Проблем, незгод не перелічити всіх.
Та разом - ми народ, і нас не подолати.
Я вірю, що ми вирішимо їх.

Побачать всі тоді майбутнє України
І світлий час, що буде без брехні.
Усі творитимуть в ім'я людини.
Лунатимуть веселії пісні.

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Кобаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст