Божана Гулян. Перші проби пера

Божана Гулян.
Навчається в 3 класі. Любить сонечко, квіти, рідну землю, свою вчительку, татуся і матусю.
Багато читає, малює, співає. Зразкова дівчинка.
Пробує себе в поезії.

Я є дівчинка маленька,
Звуть мене Божанка.
В третім класі я учуся,
В нічку Боженьці молюся.
Люблю татка, люблю маму,
Люблю я свою державу
І село моє люблю,
У якому я живу.

СОНЯ

Є у мене кішка Соня,
Дуже я її люблю.
Як спить вона на ослоні -
Мишки чують вже біду.

Шубка сіра та пухнаста,
Очі сильно голубі,
Ходить тихо, як лисичка:
Раз - вона вже на трубі,
Два - на шафі.
Три - на ліжку
І по хаті понеслась.

Ось така весела кішка
В домі нашому живе,
Люблять всі її, звичайно,
А вона любить мене.

КОЗАКИ

Гей ви, козаченьки! Військо запорізьке!
Славу України чесно берегли.
За свободу нашу,
Волю і державу
У бою завзятім вірно полягли.

МОЛИТВА

Лягаю спати - і молюся
За маму, тата і себе,
Щоб Мати Божа не забула
Охоронять від зла мене.
Молюсь до Ангела і прошу,
Щоб добре вчилась, щоб росла,
Щоб здоровенька завжди була,
Щоб обминала доля зла.

МОЄ СЕЛО

Моє село красиве і багате,
Живуть тут люди рідні мені всі.
Працюють вони зранку і завзято
На українській, рідній їм, землі.

Тут народились я і моя мама,
Живе у ньому вся моя сім'я.
Хоча мій тато не кобаківчанин,
Та любить це село так само, як і я.

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Кобаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст