Ігор Андрійчук - Круті Голгофи України

Круті Голгофи України

Все тлінне і минуче у світі цім грішнім -
Така у людини вже доля.
То дав нам дарунок на землю Всевишній,
Що звемо ми з гордістю «Воля».

Тож треба вміти любити свободу:
В ній світло, в ній правда відбита,
Вона найдорожча, що є у народу,
І кров'ю його ж таки вмита.

Губили нас війни і бурі ламали,
Боровся народ до загину -
І ось крізь століття нарешті дістали
Ми вільну свою Україну.

Але не так любим, як треба любити,
За правду не йдем до загину.
І часом не вміємо так боронити,
Як треба свою Батьківщину.

Хоч пам'ять у нас недалеко сягає,
Є дати, котрі не забути,
Є совість, що душу людську зачіпає
Й волає з минулого - Крути.

Кривава сторінка, де хлопців тих жменька -
Печатка нового закону.
Офіра заради України-неньки,
Пожертва собою до скону.

їх триста було молодих українців,
Що вчились усі ще у школі,
І груди наставили проти чужинців,
Заради збереження волі.

Книжки на гранати вони поміняли
В любові своїй до народу.
Й відважно у битву із ворогом стали
За землю, народ і свободу.

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Кобаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст