Калина Ватаманюк

А ти, карпатська наша зоре,
Світи, світи і не згасай.
І чисті, добрі, чуйні душі
Своїм теплом і ласкою
Багато років зігрівай.

Моє село довго називалось "червоними Кобаками". Йому так бракувало духовності... Та після того, як з-під пера Калини Миколаївни вийшли перші твори, стало зрозуміло: Кобаки навернулися до Бога.

Калина Ватаманюк - талановита письменниця, володарка Золотого Пера, Член Спілки письменників України, заслужений журналіст держави, лауреат премії Василя Стефаника та Марка Черемшини. В 2003 р. зі своїм чоловіком Дмитром заснувала духовно-екологічний центр "Здвижин".

Ця великої душі людина зробила вагомий внесок у розвиток духовної культури в селі.

Калинка - Верховинка, як їй ласкаво кажуть у Кобаках, закінчила нашу школу рівно 41 рік тому. Пробігло босоноге дитинство, заклопотана юність. Життя невпинно твердить Калині Миколаївні: "Все від Господа Бога на землі". І вона ніколи в цьому не сумнівалася.

Після переїзду до Верховини для молодої дівчини відкрився зовсім інший світ: робота в редакції газети "Світанок", заміжжя, проба пера, навчання у Львівському університеті.

Так трапилося, що саме в той час, коли Калина Миколаївна складала державні іспити, весь Львів проводить в останню путь великого поета, композитора і співака Володимира Івасюка. Через три дні після того її викликали до кабінету КДБ і звинуватили у націоналізмі.

Тоді в її мудрій голові зароджується ідея створити альманах "Гуцульщина". Наполеглива журналістка досягає свого. В 1995р. світ побачила перша книга Калини Ватаманюк "Від лиця твого, Господи, судьба моя іде". Люди стали приходити до того хреста в лісі, який з такою шаною і любов'ю описано у творах Калини Миколаївни. Тут, де розлогі дерева простягають до неба свої віти-долоні, знаходять вони духовне заспокоєння.

Наступна книга виходить під таємничою назвою "Між хрестами і зорями". Життя дає письменниці багатий життєвий досвід. І вона передає його читачеві, наставляє на путь істинний.

Третя книга носить назву "Ми - діти світла". Вона вчить нас дивитися на світ очима душі, яка ніколи не обмане. Хтось з великих світочів сказав: "Фізична краса -не постійна, моральна краса - відносна, і тільки духовна краса - вічна".

Кобаки пишаються своєю талановитою землячкою, учні з радістю читають її чудові твори, і в їхніх серцях загораються вогники духовності і всеохоплюючої любові.

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Кобаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст