Поетичним цвітом пишається моє село

Наше село Кобаки яблуневим цвітом закосичене, горами зусібіч від студених вітрів заступлене, в Черемош на свою вроду задивлене, найкраще для нас. І ласкаві промені сонця щедро благословлять це чудове прикарпатське село.

Напевно, його краса пробудила поетичну іскру, покликала до творчості наших односельчан: письменника-новеліста Марка Черемшину, сільського соловейка Дмитра Осічного, здібну журналістку Калину Ватаманюк, талановитого поета-пісня-ра В. Григорака. «У пригорщі брав би тото зелене село, леліяв би, як дрібненьку запашну отаву, ладив би, як паву. Дивіться, хитається межи горами, гей дубова колиска у віночку, чічки розкидає.», - так писав про Кобаки Марко Черемшина.

У цьому прекрасному селі 28 вересня 1885р. народився поет, кобаківський соловейко Дмитро Павлович Осічний.

З дитинства чув про важке становище селян того часу і надзвичайно проймався народним горем.

Зростає малий Дмитро в теплій атмосфері народно-поетичної творчості. Щохвилини перебуває в полоні прекрасної гуцульської природи. Згодом ці переживання оселяться в рядочках його творів.

Дмитро Осічний закінчує початкову та рільничу школи. Та продовжити навчання він не може через важке матеріальне становище. Єдине, що він міг собі дозволити, - стати хліборобом на батьківській землі. Та здібний юнак вдається до самоосвіти. Надзвичайно багато читає. Найкращі книги йому рекомендував відомий письменник Марко Черемшина.

У 1909 році Осічний робить перші кроки на широкій ниві творчості: в газеті "Громадський голос" було надруковано його новели про життя гуцулів.

В серпні 1914 р. він поповнює ряди австрійської армії. Та Дмитро бачить, що у тилу противника багато українців. Як же іти зі зброєю на брата свого? Як вбивати рідну кроа? Не маючи іншого виходу, він при першій же нагоді здається в полон.

У 1919 р. Дмитро Павлович повертається до своїх Кобак. Починає господарювати, як і кожний кобацький газда. А вірші пише виключно для себе та своїх близьких.

13 червня 1928 р. на сторінках львівського журналу "Вікна" зазначається, що вірші Осічного - велика несподіванка для Гуцульщини. Тут же було надруковано кілька його віршів. Це додає натхнення невгамовному поетові.

В 1935 р. Осічний друкує свої твори в коломийському тижневику "Плуг". Та часто вони не доходили до читача - забороняла цензура.

Починаючи з 1941 р., з-під пера Осічного виходять сповнені гіркої правди нариси про немилосердність фашистських окупантів.

В 1956 р. побачила світ його збірка "Де шум потоків і смерек", а в 1962 р. опубліковано книгу "Думи верховинця".

Осічний робить внесок в рідну українську культуру. Все, що наболіло, виливається на папір. І далекі нащадки часто плачуть над коротенькими рядками - гірка правда огортає душу печаллю і викликає назовні пекучу сльозу.

Косівський поет Богдан Радиш присвятив співцю вірш:

Він до землі був, як чебрець, як колос.
Письменник, мій земляк Дмитро Осічний.
Він мав подобу щедрої землі.
У простоті премудрий, як народ,
І мудро, й просто Сяяв його голос.
Зерно засіяв - колосом вродило.
Так, як в роботі сяють мозолі,
Зазолотів у перевеслах сніп.
Він був простий, як істина одвічна,
Він поєднав в єдиному два дива:
Цей хлібороб і ніжний словороб.
Насущне слово і Насущний хліб.

13 червня 1877р. тишу Підгори сколихує дитячий крик - на світ народився маленький Іванко, який згодом стане відомим письменником Марком Черемшиною.

Вже в 1889-1896 рр. здібний Іванко навчається у Коломийській гімназії. Багато часу читає. В 1896 р. у чернівецькій газеті "Буковина" друкується його оповідання "Керманич".

25 квітня 1927 р. Іванову душу віднесли на небо печальні птахи смерті.

Марко Черемшина жив, боровся і помер за те, щоб його народові жилося краще. З усіх сил захищав народ, аби буревій часу не задув його убогу свічку. В 1952 р. було збудовано меморіальний музей Марка Черемшини.

В зеленому парку гордо височить пам'ятник кобацькому синові, а школа носить ім'я Марка Черемшини.

За ухвалою ЮНЕСКО від 2 липня 1973 р. ім'я письменника було внесено в календар "Святкових роковин Великих людей і подій".

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Кобаківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст