Для кожного в світі свій край найрідніший

Гуцульщино! Закосичена берізками, замаєна гіллям дуба та клена, стоїш завжди у своїй прекрасній гордості

Село... Моє рідне село. На Гуцульщині серед мальовничої природи, де Черемош несе плавно свої води, бере початок село Великий Рожин. А Великим його назвали тому, що село розкинулось по обидва береги річки Рожинки на 13,5 кілометрів.

Моє село! Ти прекрасне у всі пори року. Весною потопаєш в рожевих квітах садів, у білому цвіті калини, яка пишається, ніби наречена у вінку.

Літом омиваєшся теплими дощами, закосичуєшся барвами райдуги та пригощаєш суницями, афинами, грибами, горіхами ранньої ліщини.

А осінню потопаєш в сяйві багряних лісів, милуєш око червоними гронами калини, бо вони наповнені цілющим соком, налиті здоров'ям. А зимою тужно зітхають смереки, вкриті сніжно - білою ковдрою, тривожно щось шепочуть ялинки, тріпочучи на вітрі своїми голками, а старі дуби, одягнені в теплі шубки, співають тужну зимову пісню.

І ця прекрасна гуцульська земля виколисувала і виколисує на своїх славних традиціях видатних людей.

Тут починав свій шлях композитор Левко Дутківський, ректор Косівського ІДПМ Катерина Сусак, вчитель історії -Костянтин Кіт. Ця земля давала натхнення для співу Назарію Яремчуку, Івану Поповичу, Василю Данилюку.

На високому розлогому горбі красується світлими вікнами середня школа. Біля входу - кущ калини.

Його посадили випускники 1995 року. Кожного ранку він вітає школярів то білим цвітом, то червоними ягодами, то багряним листям, а то і білою пухнастою шапкою. На ньому завжди багато пташок, а біля кущика - багато діточок.

Свій літературний гурток ми так і назвали «Кущ калини». А це тому, що завжди любимо під ним ділитися своїми думками, планами, любимо мріяти, звіряти потаємне.

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Великорожинська загальноосвітня школа І-ІІІ ст