АРХЕОЛОГІЧНІ ПАМ'ЯТКИ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

РЕЄСТР - Черкаська область


м. Городище І м. Городище

1.    Городище І
Розташоване на невисокому виступі плато між двома балками (урочище Івани) на південно-східній околиці міста за хут. Покасеве. Площа становить 3—4 га. Відкрито І. П. Гуріненко у 1970-х рр. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ).
81.

2.    Городище ІІ
Поселення трипільське та черняхівське на південно-східній околиці міста (вул. Чапаева, пер. Разіна) на похилому мису берега р. Вільшанки. Площа становить 15 га. Відкрито на поч. 1990-х рр. О. В. Назаровим. Рятувальні роботи проведено експедицією Київського обласного відділу Охорони пам'яток у 1993 р. (керівник — Р. Н. Осадчий). Досліджено рештки двох наземних жител. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ). Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
81.

3.    Городище ІІІ
Знаходиться в північній частині міста (вул. 1 Травня) на виступі лівого берега р. Вільшанки, обмеженого ручаєм. Відкрито на поч. 2000-х рр. О. В. Назаровим. Попередньо датується етапом СІ.

4.    Городище ІУ
Поселення трипільське та ранньо-скіфське на західній околиці міста на схилі плато лівого берега р. Вільшанки між двох ручаєв (урочищі Дук, Жукові ставки). Площа становить 2—3 га. Відкрито на поч. 2000-х рр. О. В. Назаровим. Попередньо датується етапом СІ.

с. В'язівок Городищенський район

5.    В'язівок І
Розташоване на лівому березі р. Вільшанки на північно-західній околиці села. На сьогодення зруйноване кар'єром. Відоме з 1970-х рр. (с. Воронівка, куток Стара Слобода, за І. П. Гуріненко (?)). Обстежено О. В. Назаровим і Е. В. Овчинниковим у 2000 р. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ). Датується етапом СІ.
29; 81.

6.    В'язівок ІІ
Багатошарове поселення за північною околицею села на правому березі ставка на р. Поволожжя (ліва притока р. Вільшанки). Площа становить 5—7 га. Будівлі трипільського часу сплановані вздовж берега. Виявлено також матеріали черняхівської культури та ранньо-слов'янського часу. Відкрито О. В. Назаровим у 1990-х рр. Обстежено Е. В. Овчинниковим у 2000 р. Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
81.

7.    В'язівок ІІІ
Розташоване на першій надзаплавній терасі лівого берега р. Вільшанки (хут. Заводянка). Відкрито О.В.Назаровим у 1990-х рр. Попередньо датується етапом СІ.

8.    с. Буда-Орловецька Городищенський район
Розташоване на високому плато берега р. Серебрянки, обмеженому яром Божкове провалля, на західній околиці села. Площа становить до 30 га. Відкрито у 1969 р. І.П.Гуріненко, обстежено 1973 р. О. В. Цвек, 1974 р. Д. Я. Телеги-ним, 1986 р. Г. Т. Ковпаненко. Знайдено подвійну жіночу статуетку, яка знаходиться в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею. Попередньо датується етапом СІ.
29; 107; 41.

9.    с. Валява Городищенський район
Знаходиться на східній околиці села (хут. Чубівка Валявська) по обидві сторони шосе Київ—Луганськ, на схилі плато лівого берега ручаю (ліва притока р. Вільшанка) . Приблизна площа пам'ятки 100 га. Поселення відоме з 1960-х рр., коли тут було знайдено чоловічу статуетку з реалістичними рисами. Повторно відкрите у 2002 р. О. В. Назаровим. Попередньо датується кінцем етапу В ІІ.
110, с. 72—73.

с. Воронівка І Городищенський район

10.    Воронівка
Розташоване на підвищеному мису правого берега р. Поволожжя при впадінні ручаю за північно-східною околицею села (урочище Любчине). Площа становить 15 га. Пам'ятка відкрита І. П. Гуріненко у 1970-х рр. Обстежена Е. В. Овчинниковим у 1997 р. Попередньо датується етапом СІ.
30; 79.

11.    Воронівка ІІ
Знаходиться на північно-східній околиці села на підвищеному березі р. Вільшанки. Площа становить 20 га. Пам'ятка відкрита О. В. Назаровим у 1990-х рр. Обстежена Е. В. Овчинниковим у 1999 р. Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
79.

12.    с. Дирдин Городищенський район
Розташоване на виступі плато (урочище Павленкові Садки) на околиці села (більш точної прив'язки немає). Відкрито І. П. Гуріненко у 1974 р.
29; 30.

13.    с. Зелена Діброва Городищенський район
Знаходиться на північної околиці села на пологому мисоподібному виступі лівого берега р. Ниповки (басейн р. Вільшанки). Площа становить більше 13 га, під забудовою. Відкрито місцевим жителем Ф. І. Горошко 1974 р. Розвідки на поселенні проводили О. В. Цвек, О.В.Назаров, Е. В. Овчинников. Розкопки проводились у 2000 р. під керівництвом Е. В. Овчинникова. Розкопано залишки 2 наземних жител площею до 60 кв.м. Окремий тип будівель з підпіллям представлений житлом № 2. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Найсхідніша пам'ятка томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
79.

14.    с. Калинівка Городищенський район
Розташоване на території села (куток Підкалинова). Відкрито І. П. Гуріненко у 1970-х рр.
29.

15.    с. Ксаверове Городищенський район
Займає виступ плато протилежного від центру села правого берега притоки р. Мідянки (урочище Дібровка-Дубове). Відкрито на початку 1970 рр. Г. Н. Усенко. Розвідки проводили О. В. Цвек, І. П. Гуріненко, Г. Т. Ковпаненко, Е. В. Овчинников. Площа становить до 100 га. Житла розташовані по колу. Матеріали знаходяться в фон-
дах Черкаського обласного краєзнавчого музею. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ). Попередньо датується етапом СІ.
29; 41; 81.

16.    с. Мліїв Городищенський район Мліїв І
Розташоване на північно-східній околиці села (урочище Галине і Подол) на високому виступі плато лівого берега р.Вільшанки. Площа становить 50 га. Планування у три ряди по колу. Відкрито у 1966 р. І. П. Гуріненко. Повторно відкрите у 1997 р. О. В. Назаровим. Обстежено Е. В. Овчинниковим у 2000 р. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ). Попередньо датується етапом СІ.
19; 81.

17.    Мліїв ІІ
Трипільське і ранньослов'янське поселення на північний захід від села, у хут. Руденків, на похилому березі озера і струмка, що впадає в нього. Площа становить 5 га, трипілля частково перекрито ранньо-слов'янським поселенням. Відкрито у 1973 р. І. П. Гуріненко. Обстежено у 1986 р. Г. Т. Ковпаненко, у 1997 р. О. В. Назаровим, Е. В. Овчинниковим — у 2000 р. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ). Попередньо датується етапом СІ.
29; 41; 81.

18.    с. Орловець Городищенський район Орловець І
Поселення трипільське і скіфського часу рівновіддалене від хут. По-касеве і с. Орловець, знаходиться в урочище Долини-Балки (масив Бра-жине) на схилі плато, зі сходу і південного заходу обмежене двома балками. Відкрито І. П. Гуриненко на початку 1970-х рр. Обстежено у 2000 р. Е. В. Овчинниковим і О. В. Назаровим. Попередньо датується етапом СІ.
29; 81.

19.    Орловець ІІ
Багатошарове поселення на плато лівого берега ручаю (ліва притока р. Мідянки) в урочище Гладунівщина, знаходиться на північно-західній околиці села. Культурні шари: трипілля, доба пізньої бронзи та раннього заліза. Відкрито І. П. Гуриненко у 1973 р. Обстежено у 1990-х рр. О. В. Назаровим. Трипільський шар попередньо датується етапом СІ.
29.

Петрики Городищенський район

20.    Петрики І
Знаходиться у центральній частині села під назвою Вигін (навпроти меморіального комплексу — братської могили жертв Великої Вітчизняної війни), під сучасною забудовою. Відкрито І. П. Гуріненко у 1980-х рр.
30.

21.    с. Петрики ІІ Городищенський район
Розташоване на підвищенні (урочище Бабино Черево), обмеженому р. Журовкой і ручаєм, на південний схід від села. Площа становить до 20 га. Пам'ятка відкрита І. П. Гуріненко у 1980-х рр. Обстежена Е. В. Овчинниковим у 1997 р. Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
30; 79.

22.    с. Петропавлівка Городищенський район
Розташоване в центрі села на мису правого берега р. Поволожжя (ліва притока р. Вільшанки). Відкрито І. П. Гуріненко у 1970-х рр. Обстежувалось О. В. Назаровим у 1990-х рр. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ). Попередньо датується етапом СІ.
29.

30.    с. Старосілля Городищенський район
Неолітичне поселення розташоване на правому березі р. Фоси (притока р. Вільшанки-Росі) поблизу села (хут. Дижова). Відкрито В. В. Рябчичем у 1980-х рр. З кін. 1980-х рр. розкопки веде О. М. Титова. Зафіксовано сумісне залягання матеріалів києво-черкаської неолітичної культури з керамікою, типовою для пам'яток канівської локальної групи. Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
113.

31.    с. Xлистунівка Городищенський район Розташоване у центрі і західній частині села, під забудовою, на високому з крутими схилами мису лівого берега р. Вільшанка (урочище Ружанівка). Відкрито І. П. Гуріненко у 1975 р. Обстежено В. О. Круцом і С. М. Рижовим у 1984 р., Г. Т. Ковпаненко у 1986 р., Е. В. Овчинниковим та О. В. Назаровим у 2000—2003 рр. Площа становить 5 га, довжина по довгій вісі — 1 км (за В. О. Кру-цем). Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ).
57, с. 23—24; 39.

смт Вільшана Городищенський район

32. Вільшана І
Знаходиться в центральній частині смт. Вільшана на мисоподібному виступі плато лівого берега р. Вільшанка. Площа поселення становить близько 30 га. Пам'ятка знаходиться під забудовою з пізнього середньовіччя, більшість об'єктів знищені. Пам'ятку відкрив І. П. Гуріненко у 1984 р. Розвідки на поселенні проводили О. В. Цвек, В. О. Круц, С. Н. Рижов та ін. Розкопки проводилися під керівництвом Е. В. Овчинникова у 1996—1997 рр. Досліджено 2 наземних житла, 1 землянку, господарчі ями. Заглиблена будівля господарського призначення (?) мала овальну форму (7x5 м, глибина до 1,9м). Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України та Музею історії Вільшани. Відноситься до пам'яток пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ).
57, с.23; 78.

33.    Вільшана ІІ
Розташоване на підвищенні правого берега р. Вільшанки, т.зв. Боханова Гора, на південно-західній околиці смт. Вільшана. Площа становить близько 20 га. Пам'ятка відкрита І. П. Гуріненко у 1980-х рр. Обстежена Е. В. Овчинниковим у 1997 р. Попередньо датується етапом СІ.
79.

34.    хутір Незаможник (смт Вільшана)
Розташоване на північний схід від смт. Вільшана на пологому мисоподібному виступі плато лівого берега р. Журавка (притока р. Вільшанки). Площа становить більше 20 га. Житла розташовані концентричними колами. В рядах жител зафіксовані окремі групи — садиби. Відкрито І. П. Гуріненко у 1984 р. Розвідки на поселенні проводили О. В. Цвек, Г. Т. Ковпаненко, В. О. Круц, С. Н. Рижов та ін. Розкопки проводилися Е. В. Овчинниковим у 1999—2000 рр. Розкопано 4 наземних житла, 2 комплекси заглиблених будівель, один з яких є керамічною майстернею, 2 господарчі ями. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України та Музею історії Вільшани. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап ВІІ-СІ).
30; 41; 83; 84.

с. Вороне Жашківський район

35.    Вороне І
Знаходиться на південний схід від села в урочищі «Пташинківський яр». Відоме за розвідками В. А. Стефановича. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 26.

36.    Вороне ІІ
Знаходиться на південь від села на правовому березі р. Гірського Тікича в урочищі «Гроші» або «Коромисло». Відкрите П. С. Xолявчуком. обстежувалося Г. Ю. Xрабаном та В. А. Стефановичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
116, с. 17; 106, с. 26.

37.    с. Конельські хутори Жашківський район
Знаходиться за південно-західною околицею села (більш точної прив'язки немає). Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1960 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
117, с. 8.

38.    с. Неморож Звенигородський район
Знаходиться на північний захід від села на березі р. Неморож, в урочищі «Церковище». Відкрите І. П. Гірником. Обстежувалося 1985 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца. Матеріали зберігаються у фондах Звенигородського краєзнавчого музею. Належить до другої фази небелівської локальної групи (етап ВІІ-СІ).
54, с. 28; 96.

39.    с. Багачівка Звенигородський район
Знаходиться в селі, поблизу кол. колгоспного саду. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича і Г. Ю. Xрабана. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
105, с. 4; 106, с. 40; 123, с. 11—14.

с. ВільховецьІ Звенигородський район

40.    Вільховець І
Розташоване на захід від села, по обидві сторони брукованої дороги на с. Рижанівку. З півночі і півдня обмежене ярами, по дну якого протікає струмок. Площа поселення складає 180—200 га. Відоме з 60-х років XX ст. Обстежувалося 1970 р. Д. Я. Телегіним та М. С. Брайченком, 1983 р. — Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца, 1987 р. — О. В. Білецькою та В. В. Неродою. 1993 р. розкопки на поселенні проводив М. Ю. Відейко. Було розкопано залишки двох глинобитних жител і одну яму (під житлом № 1). В. П. Дудкын провыв археолого-магнытометрич-ны дослыдження, складено плав поселення. Належить до косенівської локальної групи (етап СІІ).
24, с. 30; 105, с. 14; 106, с. 52; 116, с. 20; 143, с. 35; 109, с. 70—73; 56, с. 21; 7, с. 13.

41.    Вільховець ІІ
Знаходиться на території хутора Кравченкове і розташоване на схилі плато правого берега р. Гнилий Тікич. Площа поселення складає близько 100 га. Відкрите 1980 р. Т. Г. Мовшею, 1983 р. невеликі розкопки проведені О. В. Цвек. Належить до веселокутського типу пам'яток буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури і датується 4200—4100 рр. до н.е. (за каліброваними датами).
126; 138.

с. Водяники Звенигородський район

42.    Водяники І
Знаходиться на південний схід від села, на межі з землями с. Мізинівка в урочищі «Замчище Жигмонта». Перекрите скіфським городищем. Виявлене розвідкою І. В. Фабріциус 1938 р. Обстежувалося 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються у фондах Черкаського краєзнавчого музею.
7, с. 14.

43.    Водяники ІІ
Розташоване на південний захід від південно-західної околиці села, у верхів'ї правого берега р. Попівки, в урочищіКозацьке. Виявлене і обстежене 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються у фондах Черкаського краєзнавчого музею.
7, с. 15.

44.    с. Гудзівка Звенигородський район
Розташоване в південно- східному напрямку від села на високому плато лівого берега струмка Звенигородка і правому березі р. Безі-мянки в урочищі «Стрілиця». Площа пам'ятки становить близько 30 га. Обстежувалася 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються у фондах Черкаського краєзнавчого музею.
143, с. 36; 7, с. 16.

с. Кобиляки Звенигородський район

45.    с. Кобиляки І
Розташоване в північно-західному напрямку від села, на правому березі струмка, в урочищі Трушківське. Виявлене і обстежене 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються у фондах Черкаського краєзнавчого музею.
7, с. 18.

46.    Кобиляки ІІ
Розташоване в північно-західному напрямку від села, на правому березі струмка Макшиболото, на схід від ферми через річку. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Обстежувалася 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються у фондах Черкаського краєзнавчого музею.
106, с. 50; 7, с. 19.

47.    Кобиляки ІІІ
Розташоване на захід від села, на плато над глибоким яром. Виявлене і обстежене 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються у фондах Черкаського краєзнавчого музею.
7, с. 18.

48.    с. Козацьке Звенигородський район
Знаходиться в районі села (більш точної прив'язки немає). Відоме за даними С. С. Гамченка першої третини XX ст.
26.

49.    с. Майданівка Звенигородський район
Розташоване на південний схід від села. Обстежене 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються у фондах Черкаського краєзнавчого музею.
7, с. 20.

50.    с. Ново-Українка Звенигородський район
Знаходиться в північно-східній околиці села на правому березі р. Польової. Площа поселення близько 30 га. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Обстежувалося: 1981 р. Майданецьким загоном під керівництвом М. М. Шмаглія, 1984 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца, 1987 р. — О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України.
106, с. 50; 57, с. 22; 7, с. 32.

51.    с. Озірна Звенигородський район
Знаходиться в північній околиці села, на високому плато лівого берега струмка «Вошогла». Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. 1987 р. обстежувалося О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 51; 7, с. 34.

52.    с. Попівка Звенигородський район
Розташоване в південно-східному напрямку від села. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 53—54.

с. Ризине Звенигородський район

53.    Ризине І
Знаходиться в центрі села. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича та Г. Ю. Xрабана. 1983 р. обстежувалось Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до косе-нівської локальної групи (етап СІІ).
106, с. 56; 117, с. 5; 66, с. 21—22.

54.    Ризине ІІ
Знаходиться за північно-західною околицею села в урочищі «Антонів Яр». Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. 1983 р. обстежувалось Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші, 1987 р. — О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Поселення належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
106, с. 56; 66, с. 22, 7, с. 24.

55.    с. Софіївка Звенигородський район
Знаходиться на полі поблизу села (більш точної прив'язки немає). Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 62-а.

56.    с. Стара Буда Звенигородський район
Розташоване в селі на кінцівці мису між невеликою річкою, перетвореною на ставок (на південному заході) і сухою балкою (на сході). Увесь мис зайнятий маєтками селян. Відоме з початку XX ст., коли М. К. Якимовичем були проведені розкопки 7 наземних глинобитних будівель. 1984 р. обстежувалося Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца, 1987 р. — О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали знаходяться в Ермітажі (Санкт-Петербург), Державному історичному музеї (Москва), Києві. Поселення належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
85, с. 106—109; 86, с. 99—100; 88, с. 127; 57, с. 21—22; 7, с. 26.

57.    с. Чемериське Звенигородський район
Розташоване в південно-західному напрямку від села, на високому плато між струмками, що зливаються в річку, яка тече в с. Кучківку. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Обстежувалося 1987 р. О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Матеріали зберігаються в Уманському і Черкаському краєзнавчому музеях.
106, с. 62-б; 7, с. 33.

58.    с. Чижівка Звенигородський район
Розташоване на північ від села за лісом в урочищі «Сіножать». Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича.    Досліджувалося О. В. Цвек. Знаходиться біля села, в урочищі Сіножать, на мисі, утвореному вигином струмка. Площа біля 20 га. Будівлі сплановані сімома рядами поперек мису Відкрите О. Ф. Горбаєнко. У 1973 — 1974 досліджувалось О. В. Цвек. Пам'ятка попередньо віднесена до пізніх пам'яток типу Красноставки буго -дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, сер. етапу ВІ). Матеріали зберігаються в фондах Уманського краєзнавчого музею та школі с. Чижівка.
106, с. 60; 127, с. 367; 130, с. 4—5; 137.

59.    с. Чичиркозівка Звенигородський район
Знаходиться на південний схід від села на мисоподібній ділянці плато між двома річками, які впадають в р. Шполку в околицях сіл Чичиркозівка, Стецівка і Юрківка. Площа поселення становить близько 300 га. Відоме з початку XX ст. Обстежувалося А. Л. Долинським (1904 р.), І. П. Гірником, 1981 р. Майданецьким (М. М. Шмаглій), а 1983 і 1984 рр. — Тальянківським (В. О. Круц) загонами ТКЕ ІА АН УРСР. Розкопане одне наземне глинобитне житло, господарська яма і два поховання ямної культури. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Поселення належить до томашівсько-сушківської групи етапу СІ.
138, с. 3—4; 56, с. 21; 57, с. 10.

60.    с. Чубівка Звенигородський район
Знаходиться в районі села (більш точної прив'язки немає). Відоме за даними С. С. Гамченка першої третини XX ст.
26.

61.    с. Шевченкове Звенигородський район
Багатошарове поселення за південно-західною околицею села, на плато між двома ставками у урочищі Боркунове. Площа становить близько 10 га. Культурні шари: трипілля, чорнолісся, ранні слов'яни, пізнє середньовіччя. Відкрито О. В. Назаровим, обстежене Е. В. Овчинниковим і Д. К. Черноволом у 1999 р. Трипільські матеріали попередньо датуються етапом ВІІ-СІ.
142, с. 157—160.

62.    с. Юрківка Звенигородський район
Знаходиться на північ від північно-східної околиці села в районі 222 км залізничної дороги. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Обстежувалося Гірником І. П., 1987 і 1991 рр. Матеріали зберігаються в Уманському і Звенигородському краєзнавчому музеях та у фондах ІА НАН України.
106, с. 62.

м. Канів

63.    Новоселиця І
Займає частину плато мисовидного підвищення берега Дніпра (висота до 10 м) у північно-західній частині міста. Відстань до Дніпра — 1,3 км. Значна територія зруйнована новобудовами кін. 1960—1980-х рр., а також садибами району Новоселиця. Площа становила, ймовірно, не менш 9 га, розміри ділянки, що збереглася, 200x150 м. Виявлено І. О. Післаріем 1968 р. Ним було зафіксовано наземні будівлі, землянки й напівземлянки. 1990-х рр. рятувальні роботи проведені співробітниками КІМ під керівництвом A. Б. Петропавловського. 1994 р. обстежувалось В. О. Петрашенко та В. Козюбою, а в 2002 р. — Е. В. Овчинниковим. З пам'ятки походить велика колекція кераміки, антропоморфної пластики, знарядь з кістки, рогу, каменю. Матеріали зберігаються в музеях м. Канева. Найяскравіша пам'ятка канівської локальної групи (етап СІ).
93; 77

64.    Новоселиця ІІ
Багатошарове поселення на Пн-Зх околиці міста (район Новоселиця) над заплавою Дніпра. Площа близько 4 га. Відкрито у 1993 р. працівниками КІМ. 1994 р. обстежувалось В. О. Петрашенко та B.Козюбою, а в 2002 р. — Е. В. Овчинниковим. Матеріали відносяться до трипілля, ранньоза-лізного, зарубинецького (? ), давньоруського часу. Трипільський шар зруйнований в наступні історичні періоди. Етап СІ.
93; 77.

65.    вул. Леніна
Центральна частина міста на розі вул. Воровського та Леніна у східного підніжжя Дніпрової гори, на верхній частині мисовидного майданчика площею близько 2 га. Площу встановити не вдалося. Відкрито у 1970-х роках А. Б. Петропавловським. На сьогодення повністю зруйноване та знаходиться під новозбудованим Будинком зв'язку. Інформація надана О. І. Шостиком.

66.    вул. Гагаріна
Багатошарове поселення на захід від центру міста на плато (урочище Ланок) поміж двома глибокими ярами. Висота над заплавою Дніпра понад 20 м. Площа близько 6 га. Пам'ятка відкрита А. І. Тере-ножкіним у 1953 р. Трипільський шар зафіксовано А. Б. Петропавловським. 1993—94 рр. охоронні розкопки вела Л. О. Циндровська. Досліджені об'єкти трипілля (заглиблена будівля, господарчі ями), епохи бронзи, ранньозалізного часу, зарубинецької культури та давньоруський могильник. З пам'ятки походить колекція кераміки, антропоморфної пластики, знарядь з кістки, рогу, каменю. Матеріали зберігаються в фондах КІМ. Пам'ятка відноситься до канівської локальної групи (етап СІ).
139; 140; 111.

67.    Берестовецький яр
Південна околиця міста, на полі по ліву сторону Берестовецького яру, на південь від вул.Пушкіна. 1992—94 роках А. Б. Петропавловським та працівниками КІМ тут були знайдені поодинокі фрагменти трипільської кераміки. Площа становить близько 2 га. Інформація надана О. І. Шостиком.

68.    Пилипенкова гора
Багатошарове поселення у східній околиці міста між передмістям Бессарабія і Тарасовою горою на т.зв. Пилипенковій горі. Висота над рівнем Дніпра вище 60 м, площа близько 2 га. Матеріали трипілля вперше знайдені у 1948 р. В. А. Богусевичем. Під час розкопок М. М. Бондаря і Є. В. Максимова 1966—70 рр. виявлені культурні шари: трипілля, енеолітична кераміка типу Пивихи, середньо-дніпровська та зарубинецька культури. Об'єкти доби міді—бронзи повністю зруйновані зарубинецьким поселенням.
88, с. 131, 216; 10; 17; 16.

69.    Канів — БМУ-5 Північно-західна околиця міста.
Займає одне з платоподібних підвищень над заплавою Дніпра. Поселення частково знаходиться під приміщеннями будівельно-монтажного управління № 5 (БМУ-5) та городами. Відкрите у 1994 р. працівниками КІМ Матеріали розвідок зберігаються у фондах КІМ. В експозиції музею знаходяться декілька відреставрованих посудин, отриманих під час рятувальних робіт у 1995 р. Пам'ятка відноситься до найпізнішої фази канівської локальної групи (кінець етапу СІ).

70.    Канів — гора Московка.
Багатошарова пам'ятка над сучасним адміністративним центром міста на площі ім. Ленінського комсомолу. Займає мис корінного берега Дніпра (висота 40 м). Площа близько 1,5 га. У X—XIII ст. тут містилось давньоруське городище, а з XIV ст. частину гори займав Канівський замок. 1945 р. пам'ятка досліджувалась Т. С. Пассек. 1947—49 рр. розкопувалась під керівництвом В. А. Богусевича і Р. І. Виезжаева. Виявлено культурні шари: доби бронзи, скіфського, зарубинецького, давньоруського та пізньосередньовічного часу. 1968 р. М. І. Корніенком в центральній частині городища знайдено декілька трипільських глинобитних «площадок».
10; 84; 88, с. 131, 216.

71.    Костянецький яр
Багатошарове поселення на Зх околиці міста на Пд-Сх від передмістя Костянець в урочищі Той Куток на мисоподібному плато. Площа становить 6 га. Знайдено матеріали пізньої бронзи, раннього залізного віку та давньоруського часу. Найбільш потужний культурний шар — трипілля. Відкрито у 1989 р. А. Б. Петропавловським. 1994 р. обстежувалось В. О. Петрашенко та В.Козюбою. Матеріали зберігаються в фондах КІМ. Одна з найпізніших пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
93; 94.

72.    с. Бобриця Канівський район
Трипільське та пізньосередньовічне поселення в південній частині с. Бобриця у місці впадіння р. Бобриця в Дніпро (урочище Xутір) на схилі берега Дніпра висотою 2—6 м. Східна частина руйнується водосховищем, західна зайнята садибами села. Площа розповсюдження матеріалу становить 150x200 м. Відкрите М. Є. Іщенко 1960-ті роки. У 1990-х рр. обстежувалось співробітниками КІМ, 1994 році — В. О. Петрашенко та В. Козюбою, в 2002—2003 рр. — Е. В. Овчинниковим. Матеріали розвідок зберігаються у фондах КІМ. Пам'ятка відноситься до канівської локальної групи (етап СІ).
93; 77.

73.    с. Бучак Канівський район
Скіфське городище на г. Віха за 2,3 км на південь від пристані с. Бучак та за 1,3 км від берега Дніпра. Пам'ятка згадується у В. Б. Антоновича, досліджувалось Н. П. Шевченко у 1989—91 рр. Під час розкопок городища виявлені трипільські матеріали, які представлені поодинокими уламками кераміки. Етап СІ (?).
2, с. 81; 93.

с. Григорівка Канівський район

74.    Ігнатенкова гора
Розташовано на високому мисоподібному виступі плато під назвою Ігнатенкова гора над Дніпром за північно-західною околицею села. Висота біля 30 м над рівнем Дніпра. її розміри — 300x150 м. Пам'ятку відкрито у 1945 р. Т. С. Пассек. Повторно відкрито під час розвідки І. Г. Шовкопляса і Є. Ф. Покровской у 1960 р. Невеликі розкопки на поселенні здійснив М. М. Шмаглій 1961 р. Стаціонарне дослідження проведено 1993 р. Н. Б. Бурдо і М. Ю. Відейко, знято топографічний та геомагнітний плани. Розкопано 16 ям розмірами від 1x1 до 9,5x5 м і глибиною від 0,3 до 1 м. Залишки наземних глинобитних жител відсутні. Етапу СІ.
87, щоденник, с. 27; 95, с.3—5; 93; 148; 152; 21.

75.    урочище Xатище
Знаходиться в 1,5 км від північної околиці с. Григорівка на мисоподіб-ному виступі плато, утвореному відрогами верхів'я Чернечого Яру в урочищі Xатище, у 1,3 км від берега Дніпра. Висота мису 220 м. Площа становить 250x160 м. Пам'ятку відкрито 1979 р. Д. Я. Телегіним, у 1986 р. обстежено розвідкою Т. А. Бобровського. 1993 р. Відейко М. Ю. провів геомагнітну зйомку і розкопки двох сильно пошкоджених наземних будівель (розміри решток 3 кв.м, 2,1 кв.м) та декількох заглиблених об'єктів. У 1995 р. пам'ятку обстежено М. О. Суховим, в 2003 р. — О. І. Шостиком і Е. В. Овчинниковим. Поселення майже повністю знищене під час війни та внаслідок ерозії. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи і датується кінцем етапу ВІІ (за М. Ю. Відейко) або другою половиною етапу СІ (за Е. В. Овчинниковим).
108, с. 9; 93; 9; 25.

76.    урочище Дякове поле
Давньоруський ґрунтовий могильник XI—XIII ст. і трипільське поселення на похилому схилі берега Дніпра в 1,7 км на північний захід від пристані в с. Григоровка. Пам'ятку відкрито у 1986 р. і досліджено розкопками (1986—89). В. О. Петрашенко. Зафіксовано рештки глинобитного трипільського житла. Поселення зруйновано давньоруським могильником та сучасною оранкою. У 1995 р. пам'ятку обстежено М. О. Суховим, в 2003 р. — О. І. Шостиком і Е. В. Овчинниковим. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
91; 93, с. 116—117, 124.

77.    Григорівка.
Багатошарове поселення в південно східній частині села на краю тераси правого берега Дніпра висотою 4—5 м. Більша частина зайнята садибами, розмивається водами Канівського водосховища. Культурні шари: трипілля, ранньослов'ян-ський час, Давня Русь. Виявлено у 1986 р. Т. А. Бобровським. У 1993 та 1995 рр. пам'ятку обстежено М. О. Суховим, у 1998 р. Петрашенко В. О., у 2003 р. — Шостиком О. І. і Е. В. Овчинниковим. Під час розвідок матеріали трипілля виявлено на площі 300x150 м.
9.

с. Грищинці Канівський район

78.    урочище Кузьки
Розташоване на плато в урочищі Кузьки (Кузькове) на південний захід від села за великим яром, що проходить від поселення з півночі. Площа пам'ятки становить 230x120 м. Поселення відкрито у 1945 р. Т. С. Пассек. Обстежено в 2003 р. — О. І. Шостиком і Овчинниковим Е. В. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
87, с. 9—10, 89.

79.    урочище Кам'янка
Поселення трипільської та скіфської культур розташоване на північ і північний схід від центра села в урочищі Кам'янка (Прусія) на схилі плато. Площа становить понад 500x150 м. Трипільське поселення частково перекрито скіфським. Вперше згадується В. В. Xвойкой у 1897 р. Повторно відкрито у 1945 р. Т. С. Пассек, зафіксовано розташування жител по колу. Обстежувалось у 1990-х рр. співробітниками КІМ, М. О. Суховим, в 2003 р. — О. І. Шостиком і Е. В. Овчинниковим. Матеріали зберігаються в фондах КІМ. Одна з найпізніших пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
87, с. 10, 89.

80.    с. Зарубинці (зараз не існує) Канівський район
Розташоване між Зарубским городищем (урочище Монастирок) та Ба-туровою горою на східному схилі плато, за 0,75 км на захід від Батурової гори та 2,7 км на північний схід від с. Луковиця. Площа пам'ятки становить 300x150 м. Поселення відкрито під час розвідки М. Ю. Брайчевського та Кравченко Н. М. у 1960 р. У 1990-х рр. пам'ятку обстежено В. О. Петрашенко, М.О.Суховим, в 2003 р. —Шостиком О. І. і Е. В. Овчинниковим. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
18, с. 1; 93.

81.    с. Зарубинці (зараз не існує) Канівський район
Займає ділянку плато на захід від Батурової гори. З заходу проходить Яр Пугачка. Висота над рівнем Дніпра 80 м. Площа становить 400x250 м. Поселення відкрито Є. В. Максимовим та В. О. Петрашенко. В підйомному матеріалі знайдено фрагмент мідного серпа. У 1995 р. пам'ятку обстежено М. О. Суховим, в 2003 р. — Шостиком О. І. і Овчинниковим Е. В. Етап СІ (?).
93.

82.    с. Зарубинці (зараз не існує) Канівський район
Розташоване на плато на південний захід від Батурової гори. Територія пам'ятки площею 500x200 м з усіх сторін оточена ярами. Відкрито у 1995 р. М. О. Суховим, обстежено в 2003 р. — О. І. Шостиком і Овчинниковим Е. В. Етап СІ (?).
с. Ковалі Канівський район Знаходиться в окрузі с. Ковалі (більш точної прив'язки немає). Матеріали з поселення зберігаються в фондах КІМ. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).

83.    с. Кононча Канівський район
Розташоване на мисопо дібному виступі плато, що височить з півночі над селом та заплавою р. Рось. Висота не менш 50 м. Площа становить 150x50 м. Східна ділянка перекрита слов'янським та давньоруським поселеннями. Відкрито і розкопано В. В. Xвойкой у 1901 р. Повторно відкрито у 1945 р. Т. С. Пассек. Обстежено 1970 р М. М. Бондарем та Максимовим Є. В., в 2003 р. Шостиком О. І. і Е. В. Овчинниковим. Матеріали зберігаються у фондах кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Г. Шевченка. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
115; 87, с. 8; 16, с. 18; 89.

84.    с. Лука Канівський район
Знаходиться на високому (понад 100 м) підвищенні лівого берега р. Рось (т.зв. Рябкова гора), що височить над селом. Відкрито О. І. Тереножкіним у 1953 р., їм же визначено приблизні розміри — 1 км у поперечнику. Досліджувалось М. М. Бондарем (1959), І. Л. Сердюковою і Т.М.Ткачуком (1987), О. І. Шостиком і Е. В. Овчинниковим (2003). Підйомний матеріал зафіксовано на площі 300x200 м. Матеріали зберігаються у фондах кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
13, с. 4—6; 111, с. 3—4, 13; 101.

85.    с. Межиріч Канівський район
Багатошарове поселення розташоване на північно-східній околиці села на виступі лівого берега р. Рось. Площа становить 250x100 м. Культурні шари: трипілля, епоха бронзи, ранньозалізний вік. Пам'ятка досліджувалась Довженком В. И. та О. М. Приходнюком (1973), І. Л. Сердюковою і Ткачуком Т. М. (1987).
101.

с. Пекарі Канівський район

86.    Пекарі І
Багатошарове поселення на захід від центру села на підвищеному плато в урочищі Низька гора. Площа становить 400x100 м. Відкрито у 1945 р. Т. С. Пассек. Розвідки та розкопки велися М. М. Бондарем та Є. В. Максимовим у 1959, 1966—68 рр. Обстежено в 2001 р. Е. В. Овчинниковим і М. В. Квітницьким. Культурні шари: трипілля, кераміка типу Пивихи, рання бронза, скіфська культура та ранні слов'яни. Трипільський шар зруйнований в наступні історичні періоди. Матеріали з розкопок та розвідок зберігаються у фондах кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
12, с. 6, 14.

87.    Пекарі II
Знаходиться на північній околиці с. Пекарі на високому (понад 50 м) виступі плато на правому березі Дніпра. Площа становить 7,5 га. Вперше згадується В. В. Xвойкой у 1897 р. Розвідки на поселенні роводили Т. С. Пассек (1945), співробітники КІМ (1990-ті рр.). Розкопки проводили М.М. Бондар (1957—1958) та Е. В. Овчинников (2001—2002). Розкопано 3 наземних житла, 1 напівземлянка — майстерня по обробці крем'яних знарядь. Зафіксовано розташування жител по колу, наземні будівлі однокамерні (7x2 м) та двокамерні (9x6 м). Заглиблена будівля розташована в центрі поселення. Розміри 13,5x11 м, глибина від денної поверхні 1,5 м. Матеріали зберігаються у фондах кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка і КІМ. Відноситься до третьої фази канівської локальної групи (друга половина етапу СІ).
89; 12, с. 21—22; 76.

88.    с. Полствин Канівський район
Знаходиться на південній околиці села на невисокому плато, оточеному неглибокими балками. Відстань до р. Росави близько 1 км. Поселення відоме з 1960-х рр. Площа становить близько 1 га. Поселення відкрите Н. В. Линка під час розвідки 1948 р., вказано О. І. Шостиком. Обстеження проведено П. С. Шидловським і Овчинниковим Е. В. в 2002—2003 рр. Виявлено рештки наземного житла довжиною близько 10 м. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
12, с. 19.

с. Селище (зараз не існує) Канівський район

89.    Селище І
Багатошарове поселення на березі Дніпра між с. Студенець та с. Бу-чак. Розташоване на полі, обмеженому ярами. Виявлене розвідкою М. М. Бондаря та Є. В. Максимова 1968 р. Ними ж у 1969—70 рр. проведено розкопки, виявлено культурні шари: трипілля, скіфського часу, зарубінецької культури та Давньої Русі. Матеріали концентрувалися на площі 90x40 кв.м. Трипільські матеріали представлені поодинокими уламками кераміки. Етап СІ (?).
64, с. 47; 93.

90.    Селище II
Трипільське та скіфське поселення на краю плато високого (біля 70 м) берега Дніпра на північний схід від с. Студенець. Відстань до Дніпра 300—350 м. Відкрита 1972 р. Є. В. Максимовим, Бондарем М. М. та Е. А. Петровською. Етап СІ (?).
63, с. 15—16; 93.

91.    с. Таганча Канівський район
Розташоване на плато на північній околиці села. Поселення займає площу близько 500x600 м. Пам'ятку виявлено у 1994—95 рр. при корчуванні колгоспного саду, вказано О. І. Шостиком. Обстежено Е. В. Овчинниковим в 2003 р. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).

92.    с. Тростянець Канівський район
Багатошарове поселення на високому виступі плато, оточеному ярами. Розташоване через яр на південь від с. Тростянець. Нижню частину поселення перекривають культурні шари: скіфи, слов'яни, Давня Русь. Площа становить 400x300 м. Пам'ятку відкрито О. І. Шостиком, обстежено в 2003 р. Е. В. Овчинниковим. Трипільський шар відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).

93.    с. Xмільна Канівський район
Розташоване на плато на південний захід від середини села, високо над пересохлим руслом лівої притоки р. Рось (180 м над рівнем Дніпра). Площа пам'ятки становить 400x200 м. Вперше згадується В. В. Xвойкой у 1897 р. Повторно відкрито Т. С. Пассек у 1945 р. Обстежено у 2003 р. Овчинниковим Е. В. і О. І. Шостиком. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
115; 87; 89.

94.    хутір Xмільна Канівський район
Розташоване на захід від центру хутору на мисоподібному виступі плато, оточеному ярами. Площа становить 400x70 м, висота понад 30 м. Відкрито в 2000 р. Квітницьким М. В. їм же виявлені ями, де були знайдені кераміка і фрагмент статуетки з реалістичними рисами. Обстежено в 2001 р. Е. В. Овчинниковим. Матеріали зберігаються у фондах кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
75; 80.

95.    хутір Бондарка м. Катеринопіль Бондарка І
Знаходиться на мисі в околиці хутора, кінцівка мису зайнята
сучасною забудовою. Там же виявлено металургійний центр черняхівської культури. В центрі мису знаходиться кладовище. Площа поселення складає близько 150x100 м. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Обстежувалося 1984 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца, 1987 р. — О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Належить до косенівської локальної групи (етап СІІ).
106, с. 15; 57, с. 25—26; 8, с. 19—20.

96.    Бондарка II
Знаходиться на північ від першого поселення, на кінцівці сусіднього (через струмок) мису. Площа поселення складає близько 16 га. Відкрите І. П. Гірником. Обстежувалося 1984 і 1985 рр. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца. Пам'ятка належить до томашівсь-ко-сушківської локальної групи етапу СІ.
57, с. 25—26; 54, с. 27—28.

97.    с. Бродецьке Катеринопільський район
Знаходиться в околиці села на мисі, утвореному лівим берегом р. Гнилий Тікич і р. Верхівкою. Відкрите 1965 р. Л. А. Кайзер. Обстежувалося Г. Ю. Xрабаном. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
118, с. 39—41.

98.    с. Гончариха Катеринопільський район
Розташоване в східній околиці села. Займає мис на правому березі струмка. Західна і південна частина мису зайнята забудовою села. Відкрите І. П. Гірником. Обстежувалося 1985 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца, 1987 р. — О. В. Білецькою та В. В. Неродою. Пам'ятка належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
54, с. 26—27; 8, с. 6.

99.    с. Гуляйполе Катеринопільський район
Розташоване на високій терасі правого берега р. Гірський Тікич, на південний захід від села, на межі з землями с. Колодистого. Обстежувалося 1987 р. — Білецькою О. В. та В. В. Неродою.
8, с. 7.

с. Кайтанівка Катеринопільський район

100.    Кайтанівка І
Знаходиться поблизу північної околиці села на мису в урочищі «Жму-рине» на березі р. Гнилий Тікич. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. 1968 р. обстежувалося М. М. Шмаглієм, 1983 р. — Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші. Поряд з поселенням відкрите святилище з кам'яною скульптурою бика. Пам'ятка належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
106, с. 17—19; 66, с. 13—14.

101.    Кайтанівка II
Знаходиться на південний схід від села, недалеко від саду, на підвищенні між ярами «Кринички» і «Жижків яр». Площа поселення складає близько 10 га. Відкрите В. А. Стефановичем. Обстежувалося І. П. Гірником 1986 р.
106, с. 19.

102.    с. Розсохуватка Катеринопільський район
Знаходиться на високому лівому березі р. Суховатки. Майже половина площі поселення зайнята маєтками селян. Відоме знахідкою унікальної моделі житла. Обстежувалося 1981 р. Майданецьким (М. М. Шмаглій) і 1983 р. Доброводським (Т. Г. Мовша) загонами ТКЕ ІА АН УРСР. Належить до другої фази небелівської локальної групи (етап ВІІ-СІ).
144, с. 7; 66, с. 15—16; 96.

103.    с. Ямпіль Катеринопільський район
Знаходиться на захід від села, на мисі правого високого берега р. Велика Вись в урочищі «Xристи-чеве». Площа поселення складає близько 50 га. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Обстежувалося 1985 р. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца, а 1987 р. — О. В. Білецькою та В. В. Неродою. 1993 В. П. Дуд-кіним провелдено археолого-магнітометричні дослідження, складено план поселення. Належить до другої фази небелівської локальної групи (етап ВІІ—СІ).
106, с. 22—23; 54, с. 25; 8, с. 43.

104.    м. Стеблів Корсунь-Шевченківський район
Знаходиться в північно-західній околиці міста. Пам'ятку вказано на схематичній карті В. І. Довженком. Згадується у Г. Ю. Xрабана (1965—1967.)
32, с. 51, рис. 1.

105.    с. Гарбузин Корсунь-Шевченківський район
Розташоване на східній околиці села, на високому мису (висота 12 м) лівого берега р. Рось, який обмежено двома балками. Площа становить близко 80 га. Відкрите 1956 р. Д. Т. Березовцем, 1968 р. обстежено Д. Я. Телегіним. У 1972—74 рр. проведені розкопки експедицією Інституту НАН України під керівництвом О. В. Цвек. Досліджено 6 житлових та господарських будівель, у т.ч. наземні глинобитні житла з підпіллям. Споруди розташовані садибами по концентричних колах. Епонімна пам'ятка для найпізніших поселень буго-дніпровського варіанту східно-трипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІІ). Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
6, с. 13—15; 74; 132; 137; 138.

с. Деренковець Корсунь-Шевченківський район

106.    Деренковець І
Розташоване за південно-західною околицею села в урочищі Рудове і Водяне. Площа становить близько 250x100 м. Відкрите М. Д. Гупало 1956 р.
28.

107.    Деренковець II
Розташоване за південно-східною околицею села в урочищі Горбинчине. Площа становить близько 20 га. Відкрите М. Д. Гупало 1956 р.
28.

108.    с. Журовка Корсунь-Шевченківський район
Розташоване на мисопо дібному виступі плато на південний схід від села, поміж балкою Верхній Байрак і урочище Колесникове. Площа становить 6,5 га. Відкрите І. П. Гуриненком у 1990-х рр. Обстежене у 1999 р. Е. В. Овчинниковим. Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
79.

109.    с. Завадівка Корсунь-Шевченківський район
Знаходиться в околицях села. Пам'ятка відома за розвідками Н. М. Кравченко.

110.    с. Заріччя Корсунь-Шевченківський район
Знаходиться в південно-східній околиці села на мисоподібному виступі правого берега р. Xоробра (права притока р. Рось), обмеженому двома ярами. Висота мису 25 м. Площа становить 500x200 м. Відкрите М. Д. Гупало. Обстежене О. М. Титовою у 1987 р. Попередньо датується етапом СІ.
112.

с. Квітки Корсунь-Шевченківський район

111.    Квітки I
Знаходиться в центрі і північній частині села за музеєм К. Г. Стеценко, на високому (близько 15 м) мисі з крутими схилами (ур. Конторська гора), обмеженому р. Лис-твинкою і струмком. Площа становить 15 га. Відкрите М. Д. Гупало. Розвідки на поселенні проводили О. В. Цвек (1974), М. Ю. Відейко (1983), О.М.Титова (1987), Е. В. Овчинников (1999). Пам'ятка відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап ВІІ-СІ).
40; 112; 79.

112.    Квітки II
Знаходиться на мисоподібному виступі плато, обмеженому р. Листвинкою та яром, на північно-західній околиці села (урочище Іван-Город). Пам'ятку відкрито Гупало М. Д. У 1980-ті рр. розвідки проводили М. Ю. Відейко, Титова О. М., у 1999 р. — Овчинников Е. В. Площа становить понад 20 га (за М. Ю. Відейко — 150 га). Житла розташовані по колу. В. М. Масловим зібрана колекція пластики, у т.ч. голівка з реалістичними рисами. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ).
40; 112; 79.

113.    Квітки III
Розташоване на південний схід від околиці села, північніше хутір Кличків, на схилі правого берега пересохлого русла р. Криничка (урочище Лапишине). З півдня обмежене неглибокою балкою. Площа становить 25 га. Відоме з 1970-х рр., у 1974 р. обстежено О. В. Цвек, 1997 р. — Овчинниковим Е. В. Пам'ятку вказано Гуриненком І. П. Матеріали зберігаються у фондах Музею історії Вільшани. Відноситься до пороського варіанту канівської локальної групи (етап СІ).
130; 79.

с. Кичинці Корсунь-Шевченківський район

114.    Кичинці І
Знаходиться за південною околицею села на схилі плато, обмеженому ярами. Висота до 30 м, площа становить 700x400 га. Відоме з 1948 р. Вказано М. Д. Гупало. Обстежене О. М. Титовою (1987). Попередньо датується етапом СІ.
112.

115.    Кичинці II
Розташоване за південно-східною околицею села на похилому мисі. Площа становить близько 40 га. Відкрито М. Д. Гупало у 1971 р.

116.    с. Комарівка Корсунь-Шевченківський район
Знаходиться у південно-західній околиці села на підвищенні (висота 10—15 м) (урочище Ємцева Гребля), оточене річками Порезовиця (права притока р. Росі) та безіменною. На південно-західній ділянці зустрічається кераміка ранньозалізного віку. Площа становить 15 га. Пам'ятку відкрито у 1950 р. Н. Т. Дуплієм. Розвідки проводили М. М. Бондар, М. Ю. Відейко, В. О. Круц, О. М. Титова та ін. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ та кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка. Відноситься до канівської локальної групи (етап СІ).
14, с. 1—3; 56, 112; 40.

117.    с. Миколаївка Корсунь-Шевченківський район
Розташоване на виступі правого берега р. Рось, обмеженому двома балками, за південною околицею села. Пам'ятка відкрита у 1956 р. Д. Т. Березовцем, того ж року обстежене В. П. Петровим. Розкопки вела О. В. Цвек у 1973 р. Досліджено кілька наземних глинобитних будівель, деякі з них з підпіллям, та землянки. У 1987 р. обстежене О. М. Титовою. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ. Відноситься до східно-трипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІ-ВІІ).
130, с. 19; 112; 6; 74; 127.

118.    с. Миропілля Корсунь-Шевченківський район
Розташоване на великому мису, обмеженому правою притокою р. Рось та балкою, за північно-західною околицею села. Площа становить 100 га. Житла сплановані по чотирьох концентричних колах. Пам'ятка відкрита М. Д. Гупало. Розкопки у 1973—75 рр. проводились О. В. Цвек. Досліджено 5 споруд, у т.ч. житла, господарча будівля, гончарна майстерня. Епонімна пам'ятка буго-дніпровського варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІІ). Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ.
135.

с. Моринці Корсунь-Шевченківський район

119.    Моринці І
Розташоване на південно-західній околиці села. Площа становить близько 20 га. Відкрито 1953 р. М. Д. Гупалом і П. К. Федоренком.
28.

120.    Моринці II
Розташоване на західній околиці села. Площа становить близько 15 га. Відкрито 1953 р. М. Д. Гупалом і П. К. Федоренком.
28.

с. Нова Буда Корсунь-Шевченківський район
Розташоване на східній околиці села на плато, обмеженому глибокими ярами, частково під забудовою сільськими садибами. Площа розповсюдження матеріалу 300x500 м. Відкрите М. Д. Гупало у 1958 р. Обстежене О. В. Цвек (1976), О. М. Титовою (1987). Попередньо датується етапом СІ.
112.

121.    с. Переможинці Корсунь-Шевченківський район
Знаходиться в північній околиці села на виступі плато, з півночі обмежене Капітановим яром. Висота 20—25 м. Площа становить 50 га. Житла сплановані по колу. Розвідки проводили М. Ю. Відейко, О.М.Титова, І. П. Гуриненко, Е. В. Овчинников. 1995 р. О. В. Назаровим виявлено дев'ять ям глибиною до 1м, заповнених обмазкою (горни?). Матеріали зберігаються у фондах ІА НАНУ і Музею історії Вільшани. Одна з найяскравіших пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
40, с. 18—19; 79.

с. Сахнівка Корсунь-Шевченківський район

122.    Сахнівка І
Розташоване на рівному плато в урочищі Зруби на північний захід від села. Площа становить близько 2 га. Відкрите В. И. Довженком і Н. В. Лінкою під час розвідки 1949 р. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).
34, с. 7—8.

123.    Сахнівка II
Розташоване за південно-східною околицею села в урочищі Гончариха. Площа становить більш 10 га. Відкрито і обстежено експедицією ІА НАНУ під керівництвом Довженка В. И. у 1955 р.
35; 36.

124.    с. Сотники Корсунь-Шевченківський район
Знаходиться на південно-східній околиці села, на мисоподібному виступі плато, утвореному вигином лівої притоки р. Рось. Обстежене В. О. Круцом і Е. В. Овчинниковим у 1996 р. Відноситься до пам'яток канівської локальної групи (етап СІ).

125.    с. Сухини Корсунь-Шевченківський район
Розташоване на виступі плато при злитті річок Слюдка і Мазнике (басейн р. Вільшанки) на південний захід від села. Площа становить близько 20 га. Відкрите у 1958 р. Ю. П. Лащук. Обстежене О. М. Титовою (1987), Е. В. Овчинниковим (1997). Матеріали зберігаються у фондах Музею історії Вільшани. Попередньо датується етапом СІ.
30; 112; 79.

126.    с. Яблунівка (с. Виграїв) Корсунь-Шевченківський район
Розташоване на мисоподібному плато лівого берега р. Рось при впадінні р. Виграївки (урочище Городок) на протилежному березі від с. Яблунівка. Поселення відкрите П. Третьяковим у 1946 р., повторно відкрите у 1956 г. Д. Т. Бере-зовцем. У 1987 р. розвідки проводила О. М. Титова. Попередньо пам'ятку можна віднести до етапу СІ.
6, с. 14—15; 114, с. 227—228; 112.

127.    с. Босівка Лисянський район
Знаходиться на південний схід від села, на мисоподібному виступі лівого берега струмка. Попередньо віднесено до середнього етапу Трипілля. Інформація надана співробітниками Черкаської обласної археологічної інспекції.

128.    с. Будище Лисянський район
Багатошарове поселення на високому правому березі р. Гнилий Тікич, на східній околиці села. Площа становить 500x300 м. Культурні шари: трипілля, скіфи, черняхівська культура, раннє середньовіччя. Відкрите і обстежене С. І. Смоляр у 1987 р. Матеріали зберігаються в Черкаському обласному краєзнавчому музеї.
102, с. 17—18.

с. Бужанка Лисянський район

129.    Сотницьке поле
Розташоване на т.зв. «Сотницькому полі» на північ від дороги на Лисянку. Відкрите Л. А. Білокінь у 1967 р. Відоме з «Коротких повідомлень.» Г. Ю. Xрабана (1967). Попередньо датується етапом ВІІ-СІ.
124 ; с. 20

130.    куток Зарічка
Знаходиться на північно-західній околиці села — куток Зарічка, на високому підвищенні лівого берега Гнилого Тікича, із заходу обмежене балкою. Площа становить 2 га. Руйнується кар'єром, більша частина — під огородами. Відкрите Р. В. Павленко у 2002 р. Обстежене Е. В. Овчинниковим і О. В. Назаровим у 2004 р. Пам'ятка відноситься до східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІ-ВІІ). Матеріали зберігаються у шкільному музеї с. Бужанка.

131.    урочище Вербички
Багатошарове поселення знаходиться за південно-західною околицею в урочищі Вербички (Потічок). Розташоване на правому березі Гнилого Тікича при впадінні р. Жаб'янка. Культурні шари: трипілля, бронза, скіфи, черняхівська та пеньківська культури. Трипільські матеріали представлені «столовою» керамікою із заглибленим та розписним орнаментом. Відкрите Р. В. Павленко у сер. 1990-х рр. Пам'ятка попередньо віднесена до кінця етапу ВІІ. Матеріали зберігаються у шкільному музеї с.Бужанка.

132.    урочище Сибирякове
Багатошарове поселення знаходиться за північно-східною околицею села, на лівому березі Гнилого Тікича. Займає мис, утворений вигином річки. Культурні шари: трипілля, бронза, черняхівська культура. Загальна площа становить 1000x100 м вздовж берега. Матеріали трипільської культури зібрані на кінці мису. Пам'ятка відкрита Р. В. Павленко у сер. 1990-х рр.

133.    с. Дібрівка Лисянський район
Розташоване на захід від села на Лимаревій горі, оточеній ярами та балками. Площа становить 400x300 м. Відкрите і обстежене С. І. Смоляр у 1987 р. Матеріали зберігаються в Черкаському обласному краєзнавчому музеї.
102, с. 15—16.

134.    с. Дубина Лисянський район
Розташоване на південній околиці села, на лівому березі притоки Гнилого Тікича. Відкрито місцевим вчителем О. О. Удовиченко у 1952 р. Обстежено 1953 р. Стефановичем В. А., 1974 р. О. В. Цвек, 1987 р. С. І. Смоляр. Поселення попередньо відноситься до пам'яток томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ). Матеріали зберігаються в Черкаському обласному краєзнавчому музеї і музеї історії с. Погибляк.
130, с. 19—20; 102, с. 10—11

135.    с. Журжинці Лисянський район
Культурний шар трипілля виявлений в межах внутрішнього укріплення скіфського городища. Обстежувалось розвідками експедиції «Холодний Яр» під керівництвом С. С. Бессонової у 1985, 1989 рр., а також співробітниками Черкаського обласного краєзнавчого музею у 1986 г. Відноситься до пізнього трипілля (етап СІ).
156, с. 3—4

136.    с. Кам'яний Брід Лисянський район
Знаходиться між селами Кам'яний Брід і Бужанка, на мису правого берега Гнилого Тікича при впадінні р. Гончариха. Відкрите Р. В. Павленко у 2002 р. Пам'ятка попередньо віднесена до середнього трипілля. Матеріали зберігаються у шкільному музеї с. Бужанка.

с. Почапинці Лисянський район

137.    Почапинці І
Розташоване в урочищі Могила за північно-західною околицею села, що частково заросло лісом. Обстежено 1987 р. С. І. Смоляр на площі 800x200 м. Матеріали зберігаються в шкільному музеї.
102, с. 19

138.    с. Почапинці II
Знаходиться на території Вовко-вого провалля, на південний захід від села. Обстежено 1987 р. Смоляр С. І. на площі 800x200 м. Матеріали зберігаються в шкільному музеї.
102, с. 20

139.    с. Семенівка Лисянський район
Розташоване на території села, займає пологий правий берег р. Гнилий Тікич. Згадується у Г. Ю. Xрабана (1966, 1967). Досліджена у 1974 р. О. В. Цвек, С. І. Смоляр у 1987 р. Поселення належить до пам'яток гарбузинсь-кого типу буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІІ). Матеріали знаходиться в Уманському краєзнавчому музеї.
130, с. 11—12; 124, с. 22; 113, с. 46—49; 102, с. 9

140.    с. Смільчинці Лисянський район
Знаходиться за північно-західною околицею села на високому плато, обмеженому ярами та балками. Площа становить близько 15 га. Відкрите і обстежене С. І. Смоляр у 1987 р. Попередньо віднесено до етапу ВІІ-СІ. Матеріали зберігаються в Черкаському обласному краєзнавчому музеї.
102, с. 14—15

141.    с. Чаплинка Лисянський район
Розташоване за північно-західною околицею села, на підвищеному березі р. Гнилий Тікич, обмежено яром Березняк. Площа становить близько 3 га. Планування жител по колу. Відкрите О. П. Балабан. Обстежене С. І. Смоляр у 1987 р. Попередньо віднесено до етапу ВІІ-СІ. Матеріали зберігаються в музеї історії села.
102, с. 3—4

142.    с. Чеснівка Лисянський район
Розташоване на території села. Відкрито у 1974 р. О. В. Цвек.
127, с. 367.

143.    с. Шубіни Стави Лисянський район
Знаходиться за західною околицею села в урочищі Костенків Яр. Відкрите місцевим вчителем В. К. Бе-бешко 1959 р. Обстежене Смоляр С. І. у 1987 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому і сільському шкільному музях.
102, с. 7.

смт. Лисянка Лисянський район

144.    Лисянка І
на схід від південної околиці селища. Інформація надана співробітниками Черкаської обласної археологічної інспекції.

145.    Лисянка II
Поселення трипільське і скіфське знаходиться на захід від селища, розташоване на лівому березі р. Гнилий Тікич. Інформація надана співробітниками Черкаської обласної археологічної інспекції. с. Вотилівка Лисянський район Розташоване на території села, на мисі, обмеженому струмком, що впадає в р. Павлівку (притока Гнилого Тікича). Відкрите С. Н. Поліщуком у 1960-х рр. Відоме з «Щоденнику розвідок за 1966 р.» Г. Ю. Xрабана.
113, с. 44—45

с. Багва Маньківський район

146.    Багва І
Знаходиться в західній околиці села, в сторону с. Буки. Відкрите Ф. Висоцьким 1958 р. (за даними В. А. Стефановича). 1987 р. місцевість навколо села обстежувалася О. П. Діденко. Слідів поселення не виявлено. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 66; 31, с. 2.

147.    Багва II
Знаходиться в східній околиці села. Виявлене П. Я. Ґудзем 1963 р. (за даними В.А.Стефановича) (с. 65). 1987 р. місцевість навколо села обстежувалася О. П. Діденко (с. 2). Слідів поселення не виявлено. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 65; 31, с. 2.

148.    с. Березівка Маньківський район
В Уманському краєзнавчому музеї зберігається посудина трипільської культури, знайдена в районі села (за даними О. П. Діденко).
31, с. 2.

149.    с. Буки Маньківський район
Знаходиться в районі села, по дорозі на с. Багву. Відкрите 1960 р. В. А. Стефановичем. Розвідкою О. П. Діденко 1987 р. виявлено, що на території поселення збудовано завод харчових продуктів. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 66—67; 31, с. 5.

150.    с. Вікторівка Маньківський район
Знаходиться за північною околицею села між двома струмками. Площа становить 100x200 м. Пам'ятка згадується в довіднику ІА АН УРСР 1968 р., а також Стефановичем В. А. і О. П. Діденко, обстежене О. П. Діденко 1987 р. В західній частині поселення перекриває черняхівський шар. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому і Черкаському обласному краєзнавчому музеях.
106; 31, с. 6.

151.    с. Дзензелівка Маньківський район
Знаходиться на південь від центру села в урочищі «Тимошева гора». Відоме з 1960-х рр. за даними Стефановича В. А. 1987 р. розвідкою О. П. Діденко в садибах селян було виявлено сліди поселення. Матеріали зберігаються в Уманському і Черкаському обласному краєзнавчому музеях.
105,    с. 68; 31, с. 7.

152.    с. Жолудьки Маньківський район
Знаходиться на лівому березі місцевої річки на захід від ставка. Територія частково зайнята садибами селян. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. 1987 р. поселення обстежувалося О. П. Діденко. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
31, с. 11.

153.    с. Іваньки Маньківський район
Знаходиться на південній околиці села в урочищі Яр Красноставка. Обстежене В. А. Стефановичем у 1961 р. Попередньо віднесено до пізнього трипілля.
106.

154.    с. Кищенці Маньківський район
Знаходиться за 2 км на схід від села Кищенці і за 300 м на захід від с. Xарківка на мисі, що утворений при злитті двох безіменних струмків. Площа поселення складає близько 22 га. Виявлене В. А. Стефановичем 1960-х рр. Досліджувалося 1974 р. О. В. Цвек.
106, с. 84-а; 130, с. 13.

155.    с. Красноставка Маньківський район
Знаходиться на південно-західній околиці села, на мисі, обмеженому річками Конела та Руда. Відкрито 1927 р. М. І. Якимовичем та Без-венглінським Б. П., досліджувалось
останнім у 1928 р. Розкопки були проведені 1940 р. Е. Ю. Кричевським, у 1974 році — О. В. Цвек. Площа становить приблизно 5 га. Виявлено землянки та глинобитні наземні будинки. Поселення являється епонімним для пам'яток типу Красноставки. Відноситься до буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільскої культури (за О. В. Цвек, сер. етапу ВІ). Матеріали зберігаються в Ермітажі м. Санкт-Петербург та Інституті археології НАН України.
3; 134; 137; 138.

156.    с. Крачківка Маньківський район
Знаходиться в північно-східній околиці села на північний схід від шкільної садиби, на садибах селян. Виявлено і обстежено 1987 р. О. П. Діденко
31, с. 16.

157.    с. Мала Маньківка Маньківський район
Знаходиться в північній околиці села на полі у напрямку с. Xар-ківка. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.

158.    с. Маньківка Маньківський район Маньківка І
Знаходиться на південний схід від села в урочищі «Качка». Відоме з початку XX ст. 1960-х рр. обстежувалося В. А. Стефановичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
61, с. 54; 106, с. 76—77.

159.    Маньківка II
Знаходиться за південною околицею села, на південній стороні Малого ставка. Пам'ятку відкрито при обстеженні Джерелухи Суховим М. О. 1984 р., обстежено Діденко О. П. у 1987 р. Матеріали зберігаються у Черкаському обласному краєзнавчому музеї.
31, с. 20.

160.    с. Нестерівка Маньківський район
Знаходиться в центрі села на правому високому березі р. Конела через вулицю від школи. Виявлене і обстежене 1987 р. О.П.Діденко.
31, с. 22.

161.    с. Паланочка Маньківський район
Знаходиться за 1 км на схід від села в напрямку с. Романівки по обох сторонах дороги до лісу. Виявлене В. А. Стефановичем 1960-х рр. Обстежувалося Діденко О. П. 1987 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 79; 31, с. 24.

162.    с. Подібна Маньківський район
Знаходиться в північній частині села, на лівому березі невеликої річки (притока р.Ревуха). Відкрите Р. Подолянцем (за даними Стефановича В. А.). Обстежено у 1974 р. експедицією Інституту археології НАН України під керівництвом О. В. Цвек. Поселення попередньо відноситься до ранніх пам'яток буго-дніпровського варіанту східнотрипільської культури етапу В І (за О. В. Цвек).
106, с. 80; 130, с. 20.

163.    с. Тимошівка Маньківський район
Знаходиться в районі села на схилах до річки в урочищі «Шпиль». Відоме з 1960-х рр. за даними В. А. Стефановича. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 83.

164.    с. Xарківці Маньківський район
Знаходиться в районі села на полі поблизу урочища «Рокитне», яке прилягає до посадки. Відоме з 1960-х рр. за даними В. А. Стефановича(с. 84-б). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 84—86.

165.    с. Xарківка Маньківський район
Розташоване на мисі, обмеженому злиттям річок Уманки та Кищенчанки, за північною околицею села. Площа поселення біля 100 га. Наземні глинобитні будівлі (площа від 72 до 125 кв.м) розташовані кількома концентричними колами. Розкопки були проведені О. В. Цвек у 1974—75 рр. Поселення належить до пам'яток типу Веселого Кута буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІ-ВІІ).
130, с. 22—33; 138.

166.    с. Бачкурино Монастирищенський район
Знаходиться за західною околицею села на лівому березі балки. Відкрито В. А. Стефановичем. У 1974 р. досліджувалась О. В. Цвек. Відноситься до пам'яток типу Миропілля буго-дніпроського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап BII). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
130, с. 15—16; 138.

167.    с. Владиславчик Монастирищенський район
Знаходиться на південно-східній околиці села, на мису, утвореному лівим берегом р. Свинарки та її притокою. Площа становить понад 100 га. Пам'ятка відкрита Данчу-ком А. К.. 1960-х рр. обстежувалось В. А. Стефановичем і Xрабаном Г. Ю. У 1974 р. досліджувалась О. В. Цвек. Відноситься до пам'яток типу Миропілля буго-дніпроського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап BII). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
130, с. 9—10; 138; 101, с. 86; 119, с. 34—36; 134; 138.

168.    с. Зарубинці Монастирищенський район
Багатошарове поселення знаходиться на південний схід від села, на високому мису правого берега р. Гірський Тікіч, утвореного при впадінні р. Свинарки (урочище «Клин»). Трипільський шар частково перекритий черняхівським. Відкрито А. К. Данчуком, згадується у В. А. Стефановича, 1973 р. досліджено О. В. Цвек. Розкопано одно наземне житло з заглибленою частиною. Є епонімним для пам'яток типу Зарубинці буго-дніпровського локального варіанту східно-трипільської культури (за О. В. Цвек, етап BI). Матеріали зберігаються в фондах ІА НАНУ.
130, с. 1—3; 106, с. 88; 138; 134; 137.

169.    с. Зюбриха Монастирищенський район
Розташоване за південною околицею села на пологому мису берега сучасного ставка, який обмежено балками. Відкрите А. К. Данчуком, обстежено О. В. Цвек у 1974 р. Відноситься до буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільскої культури (за О. В. Цвек, етап BI-BII). Матеріали зберігаються в фондах ІА НАНУ.
130, с. 3—4; 138.

170.    с. Івахни Монастирищенський район
Знаходиться за західною околицею села на лівому березі р.Гірський Тікич. Виявлене 1964 р. Гриню-ком А. І. Обстежувалося Xрабаном Г. Ю. (1964, с. 38).
119, с. 38.

171.    с. Княжики Монастирищенський район
Знаходиться за східною околицею села, на мису, обмеженому мокрою балкою та безіменною річкою. Відкрите і обстежено О. В. Цвек у 1974 р.
130, щоденник, зошит №1, с. 22; 138.

172.    с. Копіювата Монастирищенський район
Розташоване на околиці села, на мису лівого берега р. Руди, обмеженому її притокою. Поселення відноситься до розряду великих, планування не з'ясовано. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича (с. 90) і Г. Ю. Xрабана. Обстежено О. В. Цвек у 1974 р. Відноситься до буго-дніпровського локального варіанту східнотри-пільскої культури (за О. В. Цвек, етап BI-BII). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
130, с. 7—9; 117, с. 7; 118, с. 52—53.

173.    с. Попудня Монастирищенський район
Знаходиться в околиці села між двома неглибокими балками (більш точної прив'язки немає). Площа поселення складає близько 15 га. Розкопувалося М. Гімнером 1911 р. Всього розкопано 23 «точка». Серед матеріалів представлена модель житла. Матеріали зберігаються в Національному археологічному музеї у Варшаві.
1; 88, с. 120—121.

174.    с. Степовка Монастирищенський район
Багатошарове поселення на лівому березі р. Конела за південно-західною околицею села в урочищі Бугаєва левада. Відкрите у 1960-х рр. А. К. Данчуком, обстежено В. А. Стефановичем у 1960—70-х рр., В. В. Неродою та О. В. Білецькою у 1986 р. Матеріали знаходяться в Уманському та Черкаському краєзнавчих музеях.
7.

175.    c. Носачів Смілянський район
Розташоване на плато лівого берега р. Сриблянки, у північно-східній частині села. Відкрито І. П. Гуріненко у 1977 р., тоді ж обстежено В. В. Неродою та О. В. Білецькою. 1987 р. пам'ятку обстежено Сиволапом М. П. Матеріали знаходяться в фондах Черкаського обласного краєзнавчого музею.
27; 29.

176.    с. Білашки Тальнівський район
Знаходиться поблизу села (більш точної прив'язки немає). Відкрите В. А. Стефановичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Датування невідоме.
106, с. 117; 58, с. 26.

177.    с. Веселий Кут Тальнівський район
Займає західну околицю села і розташоване на мисі першої надзаплавної тераси р. Гірський Тікич. Площа поселення становить близько 150 га. Було забудоване наземними дерев'яно-глинобитними спорудами, які розташовувалися концентричними колами. Виявлене 1950-х рр. Дослідження проводилися 1974—1986 та 1993 рр. О. В. Цвек. Розкопано 27 споруд, з них 20 були наземними глинобитними житлами і 7 — господарськими приміщеннями. Виявлено гончарний центр, який складався з двох майстерень, де були двоярусні горни та сушильні камери. Матеріали зберігаються в ІА НАН України. Поселення належить до другої половини етапу ВІ-ВІІ, відноситься до буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек).
106, с. 144; 136, с. 396; 133, с. 447; 128, с. 337; 137, с. 37—42; 129, с. 33—43; 138, с. 29—33; 58, с. 28.

178.    с. Глибочок Тальнівський район
Прилягає до північно-західної околиці села і розташоване на мисоподібному виступі лівого берега р. Гірський Тікич. Площа поселення становить близько 100 га. Було забудоване наземними дерев'яно-глинобитними спорудами, які розташовувались у вигляді двох концентричних овалів, витягнутих уздовж річки. Відкрите Доманицьким В. М. наприкінці XIX ст. 1963 р. розкопки на поселенні були проведені Т. Xмельницьким. 1982 р. обстежувалося Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца. 1993— 1994 рр. досліджувалося С. М. Ри-жовим. Тоді ж В. П. Дудкіним проведено геомагнітну зйомку поселення. Розкопано залишки двох наземних глинобитних жител розмірами відповідно 16x4,5 і 12x5 м. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до другої фази небелівської локальної групи (етап ВІІ-СІ).
37, с. 174—176; 106, с. 120; 55, с. 36—37; 97, с. 45; 58, с. 28—29.

с. Гордашівка Тальнівський район

179.    Гордашівка І
Розташоване в північно-західній частині села на мисоподібному виступі лівого берега р. Гірський Тікич, який недалеко від поселення скелями обривається до русла. Територія поселення зайнята сучасною забудовою. Площа поселення становить близько 60 га. Було забудоване наземними дерев'яно-глинобитними спорудами. Відоме з 1950-х рр. за розвідками А. І. Заболоцького. Пізніше неодноразово обстежувалося. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Поселення належить до кінця середнього етапу трипільської культури.
106, с. 121; 134; 150; 58, с. 29.

180.    Гордашівка II
Знаходиться в південно-західній околиці села в урочищі Шкільне поле. Займає частину схилу плато, що обмежене на півдні долиною невеликої річки (правої притоки р. Гірський Тікич) та глибоким яром зі струмком — на сході. Площа поселення не перевищує 3 га. Житла сплановано в одне коло. Відоме за розвідками М. О. Су-хового початку 90-х років. 1995 р. поселення досліджувала В. О. Шумова. Було розкопано залишки одного наземного глинобитного житла. Матеріали зберігаються у фондах кафедри археології та музеєзнавства КНУ ім. Т. Шевченка. Поселення належить до етапу СІІ.
154, с. 15; 58, с. 30.

181.    с. Заліське Тальнівський район
Знаходиться на схід від села (більш точної прив'язки немає). Виявлене А. І. Заболоцьким 1958—1959 рр. (дані В.А.Стефановича). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Датування невідоме.
106, с. 123; 58, с. 30.

182.    с. Кобринове Тальнівський район
Розташоване в південно-східній частині села в урочищі Монастирі. Займає величезний мис. Відоме за розвідками В. А. Стефановича 1964 р. 1981 р. поселення обстежувалось Майданецьким загоном під керівництвом М. М. Шмаглія, а 1983 р. Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до косенівської локальної групи (кінець етапу СІ).
106, с. 125; 66, с. 19—20; 58, с. 30—31.

с. Колодисте Тальнівський район

183.    Колодисте І
Займає південно-східну околицю села і розташоване на високому мисі, який обмежений на заході долиною струмка Колодистого, а на сході — яром. Південний край мису зруйнований кар'єром для добування каменю. Територія поселення на північ від кар'єру зайнята сучасною забудовою та городами. Площа поселення становить близько 10 га. Відкрите В. М. Доманиць-ким наприкінці XIX ст. В 1899 р. розкопки проводив В. М. Дома-ницький, а 1990 р. — О. А. Спіцин і М. Ф. Біляшівський. Було досліджено 10 «площадок». Поселення належить до кінця середнього — початку пізнього етапу трипільської культури.
37, с. 174; 38, с. 69—72; 4, с. 148—155; 103, с. 87—118; 58, с. 31.

184.    с. Колодисте II (Луківка)
Розташоване на південь від села на мисі при впадінні в р. Гнилий Тікич струмка Колодистого. На заході мис обмежений долиною струмка, а на сході та на півдні — заплавою річки. Розміри мису — 400x400 м. Поселення було забудоване наземними дерев'яно-глинобитними спорудами, які розташовувалися по овалу. Відкрите В. М. Доманицьким в 1898 р. Тоді ж було розкопано 6 «площадок». 1983 та 1990 рр. обстежувалося Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Круца В. О. Г. Ф. Загнієм і В. М. Голубом була зроблена геомагнітна зйомка. Матеріали зберігаються в ІА НАН України. Поселення належить до етапу СІ.
37, с. 174; 38, с. 69—72; 56, с. 37; 58, с. 31—33.

185.    Колодисте, кургани
Крім поселень, біля села розміщувалося багато курганів. Частина з них розкопана В. М. Доманицьким і О. А. Спіциним. В курганах VIII і IX виявлено поховання, здійснені за обрядом трупопокладення і трупоспалення в супроводі трипільського посуду і знарядь праці етапу С II. Розкопки курганів відновлено 2004 р. Ю. Я. Рассамакіним.
104, с. 119—126; 58, с. 33.

186.    с. Корсунка Тальнівський район
Розташоване в районі села на правому березі р. Гірський Тікич (більш точної прив'язки немає). Виявлене В. М. Доманицьким наприкінці XIX ст. На початку 1960-х рр. обстежувалося вчителем школи с. Глибочок Т. Xмельниць-ким (дані В. А. Стефановича). Датування поселення невідоме.
37, с. 174; 106, с. 132; 58, с. 33.

187.    с. Криві Коліна Тальнівський район
Розташоване в середній частині села на довгому мисі, утвореному лукою р. Гірський Тікич, на її лівому березі. На півночі, півдні та заході мис обмивається річкою. Иого центр зайнятий вулицею села, північний і південний схили — городами, західний край мису вільний від забудови. Виявлене За-болоцьким А. І. наприкінці 1950-х рр. (дані В. О. Стефановича). У 1980-х рр. обстежувалося Тальянківським (керівник В. О. Круц) і Майданецьким (керівник Шмаг-лійМ. М.) загонами ТКЕ ІА АН УРСР. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Поселення належить до кінця середнього етапу трипільської культури і датується кінцем IV тис. до н.е.
106, с. 134; 144, с. 5—6; 150, с. 124—130; 58, с. 33—34.

188.    с. Лісове Тальнівський район
Розташоване в південній околиці села на невисокому мисі першої надзаплавної тераси, який утворився при злитті двох безіменних струмків. Площа 5 га, більша частина зайнята сучасною забудовою. Поселення відкрите В. А. Стефановичем 1965 р. 1974 р. обстежене експедицією ІА АН УРСР під керівництвом О. В. Цвек. Поселення належить до пам'яток типу Красноставки буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІ). Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України.
106, с. 137; 130, с. 7; 58, с. 34.

с. Майданецьке Тальнівський район

189.    Майданецьке
Розташоване в південно-східній околиці села і займає велику мисо-подібну ділянку, обмежену на півночі та сході долиною р. Тальянки, а на півдні — балкою зі струмком. Північно-західна частина поселення частково під сучасною забудовою. Площа складає близько 270 га. Відоме з першої чверті XX ст. (згадується П. П. Курінним). 1927 р. досліджувалося експедицією Уманського краєзнавчого музею під керівництвом Б. П. Без-венглинського. 1960-х рр. обстежувалося В. А. Стефановичем, 1970 р. — загоном ІА АН УРСР під керівництвом М. С. Штігліца. З 1972 р. до початку 1990-х рр. досліджувалося ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Шмаглія М. М. Розкопано 50 наземних дерев'яно-глинобитних споруд. В. П. Дудкі-ним проведено геомагнітну зйомку поселення (виявлено близько 1600 будівель). Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України, Черкаському обласному краєзнавчому музеї і Тальнівському музеї хліборобства. Належить до томашівсько — сушківської локальної групи (етап СІ).
61, с. 54; 45, с. 82—83; 106, с. 138—139; 143; 151, с. 23—31; 145, с. 198—203; 149, с. 58—71; 58, с. 35.

190.    Гребенюків Яр (Майданецьке II)
Розташоване в східній околиці села в урочищі Гребенюків Яр. Займає похилий мис, обмежений на півдні та півночі балками, а на заході — долиною невеликого струмка (права притока р. Тальянки). Через територію мису проходить автодорога Тальне-Новоархангельск. Відкрите В. Ф. Мициком та І. П. Гірником. Досліджувалось Майданецьким загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Н. Б. Бурдо та М. Ю. Відейка 1985 і 1989 рр., а 1990 р. — В. Ф. Мициком. Розкопано залишки трьох наземних дерев'яно-глинобитних споруд, а також ряд господарських ям. Серед матеріалів є мідні пронизки. Поселення відноситься до раннього етапу трипільської культури.
65; 147, с. 87—99; 20, с. 195—199; 58, с. 35—37.

с. Мошурів Тальнівський район

191.    Мошурів І
Розташоване за північно-західною околицею села, на похилому мисі лівого берега річки, між нею та асфальтовою дорогою на с. Поташ. Мис з півдня обмежений руслом річки, зі сходу — верхів'ям ставка, з півночі — сухою неглибокою балкою, що впадає у ставок. Площа складає близько 7 га, забудоване двома концентричними колами. Відкрите А. І. Заболоцьким наприкінці 1950-х рр. 1981р. досліджувалося Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца. Розкопане 1 наземне житло. Матеріали зберігаються в Черкаському обласному краєзнавчому музеї. В. П. Дудкіним проведено археолого-магнітометричні дослідження, які охопили поселення Мошурів І та Мошурів III. Поселення належить до томашівсь-ко-сушківської локальної групи (етап СІ).
106, с. 141; 51, с. 53; 58, с. 37—38.

192.    Мошурів II
Розташоване в урочищі «Смаглієві береги» з лівого боку пагорба. Виявлене В.А.Стефановичем 1958 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 141; 58, с. 38.

193.    Мошурів III
Розташоване на одному мисі з поселенням Мошурів І, але дещо далі на північний захід. Розміри та планування поселення невідомі. Поселення виявлене С. М. Рижо-вим 1995 р. Тоді ж було досліджено одну наземну будівлю. Належить до етапу СІІ.
98, с. 21; 58, с. 38.

с. Онопріївка Тальнівський район

194.    Онопріївка І
Розташоване за південно-східною околицею села, на схід від асфальтованої дороги до с. Кобринова Гребля. Займає високий похилий мис. Зі сходу мис обмежений правим берегом р. Середнє Макшибо-лото, а з заходу і півдня — глибокими балками. Площа поселення становить близько 60 га, забудоване було наземними дерев'яно-глинобитними спорудами, що розташовувалися трьома концентричними колами. Поселення відкрите 1924 р. експедицією ВУАК. 1988—1991 рр. стаціонарні розкопки проводилися Веселокутським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом О. В. Цвек. Досліджено 3 житлові і 1 господарську будівлі. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Належить до буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІ).
137; 58, с. 39.

195.    Онопріївка II
Розташоване в південно-західній околиці села в межах тракторної бригади та житлової забудови села. Площа і планування поселення не встановлені. Відкрите М. О. Сав-ченком 1984 р. 1984—1986 рр. обстежувалося Веселокутським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом О. В. Цвек. Виявлено залишки заглиблених споруд. Належить до етапу ВІІ-СІ.
100; 58, с. 39.

196.    с. Павлівка Перша Тальнівський район
Розташоване в західній частині села і займає невеликий мис, обмежений на півночі долиною струмка, а на південному заході — яром. Воно повністю зайняте сучасною забудовою та городами. Відкрите В. Ф. Мициком 1987 р. і обстежене ним 1989 р. Була частково розкопана одна «площадка». Матеріали зберігаються в Таль-нівському музеї хліборобства. Поселення належить до раннього етапу трипільської культури.
65; 58, с. 39—40.

197.    с. Піщана Тальнівський район
Розташоване на південь від села на мисі, утвореному при злитті річок Тікич та Велика Вись. На заході територія поселення обмежена долиною Тікича, на сході і півдні — Великою Виссю. Площа поселення становить близько 15 га., було забудоване наземними спорудами у вигляді двох концентричних овалів. Відкрите В. М. Доманицьким в 1898 р. 1987—1988 рр. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца було досліджено залишки наземної дерев'яно-глинобитної споруди розмірами 14x4,5 м. 1988 р. проведено геомагнітну зйомку поселення (Г. Ф. Загній). Матеріали зберігаються в Черкаському обласному краєзнавчому музеї. Належить до першої фази небелівської локальної групи (етап ВІІ-СІ).
37, с. 174; 53, с. 42; 96, с. 102; 58, с. 40.

198.    с. Поташ Тальнівський район
Розташоване біля села (більш точної прив'язки немає). Відкрите В. Л. Слободяником 1952 р. Матеріали зберігаються в музеї уманського сільськогосподарського інституту. Датування пам'ятки невідоме.
106, с. 145; 58, с. 40—41.

199.    с. Романівка Тальнівський район
Розташоване на схід від східної околиці села і займає верхівку мисоподібної ділянки плато. Площа поселення невідома, загальна площа мису — близько 100 га. Трипільське поселення частково перекривається черняхівським. Відкрите і обстежене Д. К. Чорноволом в 2002 р. належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
141, с. 292—294.

200.    с. Романівка Тальнівський район
Дві ранньотрипільські статуетки, придбані у мешканців села, до Національного музею історії України передав колекціонер В. П. Гринь. Ймовірно, поблизу села знаходиться ранньотрипільське поселення (етап А). Матеріали знаходяться у фондах Національного музею історії України.
157

м. Тальне Тальнівський район

201.    Тальне І
Розташоване в південно-східній околиці міста, на правому березі р. Гірський Тікич навпроти кар'єру щебеневого заводу. Займає мисопо-дібну ділянку, обмежену з півночі річкою, з заходу і сходу — балками. Західна частина мису зайнята сучасною забудовою. Площа поселення становить близько 10 га. Виявив В. М. Доманицький наприкінці XIX ст. і 1900 р. розкопав тут одну «площадку». У 1970—1980-х рр. поселення неодноразово обстежувалося Майданецьким (керівник М. М. Шмаглий) і Тальянківським (керівник В. О. Круц) загонами ТКЕ ІА АН УРСР. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України і в Тальнівському музеї хліборобства. Належить до томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
146, с. 6—7; 56, с. 20; 58, с. 41.

202.    Тальне II
Розташоване на південний схід від міста на мисі лівого берега струмка — правої притоки р. Гірський Тікич, та на північний захід від Тальнівської газокомпресорної станції. На сході мис обмежений долиною струмка, а на півночі й північному заході — сухою балкою. Площа поселення становить близько 7 га, забудова — двома концентричними колами та радіальна всередині кіл. Виявлене Д. К. Чорноволом у 1990 р. У тому ж році Тальнівський загін загін ТКЕ ІА АН УРСР провів тут дослідження, які виявили залишки семи наземних дерев'яно-глинобитних споруд. Матеріали зберігаються в Тальнівському музеї хліборобства. Належить до томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
48; 150; 58, с. 41.

203.    Тальне III
Розташоване навпроти (через струмок) поселення Тальне II на схід від нього. Займає невелику мисо-подібну ділянку. Площа поселення становить близько 5—7 га. Відкрите М. Ю. Відейком 1990 р. Виявлено залишки однієї наземної дерев'яно-глинобитної споруди. Належить до етапу СІ.
48; 150; 58, с. 46.

204.    с. Тальянки Тальнівський район
Прилягає до західної околиці с. Тальянки і займає мисоподібну ділянку між р. Тальянкою та її правою притокою Витік (практично весь простір між селами Тальянки та Легедзине). Південну частину поселення перетинає автомобільна дорога Умань-Черкаси. Східний край зайнятий сучасною забудовою с. Тальянки. Площа поселення становить близько 450 га. Вперше згадується в Короткому звідом ленні ВУАК за 1925 р. Стаціонарні роботи тут проводилися 1981 — 1994, 1998— 2003 рр. Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР (з 1991р. — НАН України) під керівництвом В. О. Круца; залишки двох «площадок» були досліджені загоном Московського державного університету під керівництвом Н. В. Рин-діної. Досліджено залишки 33 наземних дерев'яно-глинобитних споруд і однієї землянки. Дуд-кіним В. П. проведено геомагнітну зйомку поселення, складено план. Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАН України, і Тальнівському музеї хліборобства. Поселення належить до томашівсько-сушківської групи етапу СІ.
106, с. 150—151; 46; 47, с. 43—47; 99, с. 83—90; 50; 58, с. 46—47.

205.    с. Червоне Тальнівський район
Розташоване поблизу села на лівому березі р. Гірський Тікич (більш точної прив'язки немає). Виявлене Т. Xмельницьким (за даними Стефановича В. А.). Датування пам'ятки невідоме.
106, с. 151; 58, с. 47.

м. Умань

206.    Умань І
Знаходиться в районі ТЕЦ. Відкрите Г. Ю. Xрабаном 1966 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Датування пам'ятки невідоме.
118, с. 26—28.

207.    Умань II
Знаходиться на правому березі р.Уманки нижче цегельні навпроти Гонтового яру. Г. Ю. Xрабаном 1960р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Датування пам'ятки невідоме.
118, с. 29—31.

208.    Умань III
Знаходиться на лівому березі р. Уманки нижче гирла р. Олександрівки. Г. Ю. Xрабаном 1961 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Датування пам'ятки невідоме.
125, с. 14, 75; 118, с. 34,38.

209.    с. Антонівка Уманський район
Знаходиться на правому березі р. Синиці на городах південно-західної околиці села. Виялене 1961р. Г. Ю. Xрабаном. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Датування пам'ятки невідоме.
122, с. 6.

210.    с. Аполянка Уманський район
Знаходиться на лівому березі р. Ревухи навпроти села. Площа поселення складає близько 90—100 га. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича і Г. Ю. Xраба-на. 1981—1982 рр. поселення обстежувалось Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші. Було розкопано залишки одного наземного глинобитного житла. 1987 р. поселення обстежувалося Т. Г. Мовшею та А. М. Гудим — Левковичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до косе-нівської локальної групи (етап СІ).
106, с. 42—43; 120, с. 24 — 25; 70, с. 42—43; 72, с. 28—30; 69, с. 301; 71, с. 16.

211.    с. Бабанка Уманський район
Знаходиться на лівому березі р. Ревухи в 7,5 км від Добровод. Виявлене Г. Ю. Xрабаном 1967 р. Обстежувалося 1981 р. Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України.
67, с. 43.

212.    с. Берестівець Уманський район
Розташоване на мисі, що утворений двома балками, які йдуть з півдня до правого берега р. Берес-тівчика (Бабанський яр) паралельно дорозі Умань-Берестівець. Відоме з початку XX ст. Обстежене Г. Ю. Xрабаном 1963 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
61, с. 54; 123, с. 9—10.

213.    с. Вільшанка Уманський район
Знаходиться на лівому березі р. Ятрані між селами Вільшанка та Острівець. Виявлене 1961 р. Xрабаном Г. Ю. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
122, с. 24.

214.    с. Вільшана Слобідка Уманський район
Розташоване в західній околиці села. Займає мис, утворений злиттям двох струмків в одну праву притоку р. Ятрані. На території поселення знаходиться сучасне кладовище і частково перекривається забудовою села. Площа поселення приблизно 30 га, планування — концентричними колами. Відоме з початку XX ст. 1960-х рр. обстежувалося Г. Ю. Xрабаном та В. А. Стефановичем, а 1986 р. — В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до косенівської групи (етап СІІ).
61, с. 54; 106, с. 183; 122, с. 20; 52, с. 14.

215.    с. Гереженівка Уманський район
Знаходиться в околиці села на лівому березі р. Дмитрушки. Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1960 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 36—40.

с. Городецьке Уманський район

216.    Городецьке І
Знаходиться на лівому березі р. Уманки на межі з с. Кочу-біївкою. Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1960 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
122, с. 30, 43; 117, с. 57.

217.    Городецьке II
Знаходиться на лівому березі верхів'я струмка Погрибної в урочищі «Звіринець». Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1960 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
122, с. 41, 117, с. 57.

218.    с. Городниця Уманський район
Розташоване на правому березі р. Ятрані в південно-західній частині села на території саду і прилягаючому з заходу полі. Площа поселення становить близько 25 га. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича і Xра-бана Г. Ю. 1986 р. обстежувалося В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України.Належить до фінальної фази томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
106, с. 162; 116, с. 54; 52, с. 4.

219.    с. Дмитрушки Уманський район
Знаходиться в південно-західній частині села в урочищі «Камінна 2». Площа поселення складає близько 1 га. Відоме з початку XX ст. за даними П. П. Курінного (с. 54). 1960-х рр. обстежувалося Xрабаном Г. Ю. та В. А. Стефановичем, 1981 р. — Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші (), 1987 р. — Мовшею Т. Г. та А. М. Гудим-Левко-вичем. Належить до томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
106, с. 166; 122, с. 59—60; 121, с. 49, 61, 66—67; 70, с. 41; 71, с. 2.

220.    с. Доброводи Уманський район
Розташоване в південно-західній околиці села на великому мисі і займає його центральну частину. Частина поселення перебуває під сучасною забудовою села, а через його північну частину проходить траса Умань-Черкаси, справа якої знаходиться кладовище. Площа поселення становить близько 250 га. Відоме з 1960-х рр. за розвідками Г. Ю. Xрабана та Стефановича В. А. 1970 р. обстежувалося Південнобузькою експедицією ІА АН УРСР під керівництвом М. С. Штігліца. Стаціонарні дослідження проводилися 1981—1984 рр. Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Пам'ятка належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
122, 66—68; 106, с. 168; 153, с. 236—237; 66; 67, с. 320—321; 69, с. 300—301; 70; 72.

221.    с. Дубова Уманський район
Знаходиться в північній околиці села на мисі, що утворений долиною р. Ятрань. Кінцівка мису зайнята забудовою села. Площа поселення становить близько 6 га. Відкрите І. Є. Притулою. 1960-х рр. обстежувалося В. А. Стефановичем та Г. Ю. Xрабаном, 1985р. — Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші, а 1986 р. — В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до останньої фази косенівської локальної групи (етап СІІ).
106, с. 170, 116, с. 8; 73, с. 29—30; 52, с. 6—7.

222.    с. Іванівка Уманський район
Знаходиться за північно-західною околицею села. Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1963 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Датування пам'ятки невідоме.
120, с. 16.

223.    с. Колодисте Уманський район
Знаходиться в селі. Виявлене Курінним П. П. 1926 р. на території, зайнятій цегельним заводом. Тоді ж були проведені невеликі розкопки (72 кв.м). Розкопано залишки однієї наземної глинобитної споруди. Етап ВІ-ІІ.
59, с. 64—70.

224.    с. Коржова Уманський район
Розташоване в північно-східній околиці села на мису, що утворений лівим берегом р. Ятрань і правим берегом р. Ревуха при їхньому злитті. Площа поселення становить близько 20 га. Відоме з початку XX ст. 1985 р. обстежувалося Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші, 1986 р. — В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Належить до останньої фази косенівської локальної групи (етап СІІ).
61, с. 54; 73, с. 30; 52, с. 9—10.

225.    с. Коржова Слобідка Уманський район
Розташоване в південній околиці села на мисі правого берега струмка (притока р. Ятрань). Площа поселення становить близько 16 га. 1986 р. обстежувалося В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Належить до другої фази небелівської групи (етап ВІІ-СІ).
52, с. 11—12; 96.

226.    с. Косенівка Уманський район
Розташоване на правому березі р. Герасимівки, на південний захід від села. Площа поселення близько 120 га, забудова — концентричними колами. Відоме з початку XX ст. 1919 р. розкопки на поселенні проводив П. Курінний, 1940 р. обстежувалося Т.С.Пассек, 1960-х рр. — В. А. Стефановичем і неодноразово у 1980-х рр. Доброводським (Т. Г. Мовша) і Тальянківським (В. О. Круц) загонами ТКЕ ІА АН УРСР. Стаціонарні дослідження на поселенні проводилися 1984—1988 рр. Косенівським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші, 2004 р. О. Г. Корвін-Піотровським. Розкопано 5 наземних глинобитних будівель, а також кілька заглиблених об'єктів. Серед знахідок — скарб мідних прикрас. Г. Ф. Загнієм було виконано часткову геомагнітну зйомку поселення. Належить до косенівської локальної групи (етап СІ).
61, с. 54; 88, с. 127—128; 106, с. 174—175; 70; 72; с. 30; 69, с. 301; 56, с. 19—20; 66, с. 22—26; 67, с. 321; 68, с. 374; 19, с. 58—63.

с. Кочержинці Уманський район

227.    урочище Шульгівка
Знаходиться на північ від села. Займає мис високого плато над р. Паланкою, біля ставу «Шульгівка». Площа поселення становить близько 2,5 га. Відоме з початку XX ст. 1960-х рр. обстежувалося Г. Ю. Xрабаном та В. А. Стефановичем, а 1987 р. Т. Г. Мовшею та А. М. Гудим-Левковичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Належить до останньої фази косенівської локальної групи (етап СІІ).
61, с. 54; 122, с. 84—85; 121, с. 80—82; 118, с. 8; 106, с. 175— 176; 71, с. 10.

228.    урочище Паньківка
Знаходиться на північний схід від села, по обох боках грунтової дороги з Умані. Площа поселення становить близько 30 га. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича та Г. Ю. Xрабана. 1987 р. обстежувалося Т. Г. Мовшею та О. М. Гудим-Левковичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї. Належить до томашівсько- сушківської локальної групи (етап СІ).
106, с. 208—209; 121, с. 75; 122, с. 83, 227, 230; 125, с. 7, 81; 71, 9—10.

229.    с. Кочубеївка Уманський район
Курганний могильник епохи енеоліту поблизу села. Розкопки проводилися у 1984 р. Історико-технічною експедицією під керівництвом В. І. Бідзілі. Досліджений 1 курган, де було виявлено поховання з розписною посудиною гординештського типу (етап СІІ).
155

230.    с. Краснопілка Уманський район
Розташоване в південній околиці села, на захід від автомагістралі Одеса-Київ, на другому мисі лівіше дороги, яка веде до Краснопілки. Відоме з початку XX ст. В 60-х рр. XX ст. обстежувалося В. А. Стефановичем та Г. Ю. Xрабаном, 1983 і 1985 рр. — Тальянківським (В. О. Круц) і Доброводським (Т. Г. Мовша) загонами ТКЕ ІА АН УРСР. Виявлено заглиблений об'єкт.
61, с. 54; 106, с. 179; 122, с. 92; 120, с. 98—99; 121, с. 88—90; 56, с. 20; 73, с. 29.

231.    с. Ладижинка Уманський район
Знаходиться на правому березі р. Ятрані, в південно-східній околиці села на городах селян. Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1963 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
120, с. 101—102.

232.    с. Любашівка Уманський район
Знаходиться на лівому березі р. Синиці біля дороги при в'їзді в село з Умані. Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1961 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
122, с. 100, 216.

233.    с. Острівець Уманський район
Знаходиться на схід від південної околиці села, на лівому березі долини струмка, що зліва впадає в р. Ятрань. Площа поселення становить близько 9 га. Відкрите і обстежено В. О. Круцом та С. М. Рижовим 1986 р. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Належить до другої фази небелівської групи (етап ВІІ-СІ).
52, с. 15—16; 96.

с. Паланка Уманський район

234.    Паланка І
Знаходиться за південно-західною околицею села на правому березі р. Паланки в бік Бандуриного лісу (урочище Прогори). Відкрите О. І. Ру-денко і М. Т. Панночкою 1964 р. Обстежувалося в 1960-х рр. Стефановичем В. А. та РЮ^рабаном. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 61—62; 121, с. 97—98, 120.

235.    Паланка II
Знаходиться на лівому березі р. Паланки біля її верхів'я в урочищіГоїнка. Відкрите і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1961 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
122, с. 117; 121, с. 93, 94—96.

236.    Паланка III
Знаходиться в центрі села на лівому березі р. Паланки. Відкрите О. А. Руденком 1965 р. Обстежувалося Г. Ю. Xрабаном. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 107.

237.    с. Піківець Уманський район
Знаходиться в північно-східній околиці села, за Білогрудівським лісом в урочищі «Саліївка». Відоме з 1930-х рр. Обстежувалося Стефановичем В. А. та Г. Ю. Xрабаном 1960-х рр., 1987 р. — Мовшею Т. Г. та А. М. Гудим-Левковичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
60, с. 192; 106, с. 186; 121, с. 128—129, 131; 122, с. 119, 123; 71, с. 15.

238.    с. Пугачівка Уманський район
Розташоване в північній околиці села на правому березі р. Ревуха в урочищі «Горб коло пана». Площа поселення близько 20 га. Відоме з початку XX ст. Обстежувалося Стефановичем В. А. та Г. Ю. Xрабаном 1960-х рр., 1981 р. — Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР (с. 40), 1987 р. — Т. Г. Мовшею та А. М. Гудим-Левковичем. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
60, с. 192; 106, с. 190; 121, с. 144—146; 122, с. 135, 138—139; 117,    с. 107—108; 71, с. 12.

239.    с. Рогова Уманський район
Знаходиться на правому березі р. Ятрані на межі з с. Перегонів-кою Кіровоградської обл. Відкрите і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1966 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
118, с. 15.

с. Родниківка Уманський район

240.    Родниківка І
Знаходиться на лівому березі верхів'я р. Олександрівки на «Чопенковому полі». Відкрито Xрабаном Г. Ю. 1963 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
120, с. 154—156.

241.    Родниківка II
Знаходиться на лівому березі р. Кам'янки в селі, нижче садиби школи. Відкрито і обстежено Xрабаном Г. Ю. 1965 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 149.

с. Собківка І Уманський район

242.    Собківка І
Знаходиться на північ від північно-західного краю села за кладовищем. Поселення трипільське і білогрудівське. Виявлено на початку 1950-х рр. С. С. Березанською та Г. Т. Ковпаненко при дослідженні білогрудівських зольників. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Належить до косенівської локальної групи (етап СІІ).
5, с. 78—84.

243.    Собківка ІІ
Знаходиться на правому березі безводного верхів'я струмка — притоки р. Сушківки, нижче місця, в якому цей струмок перетинає шосе з Умані на Сушківку. Відкрито і обстежено Xрабаном Г. Ю. 1965 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 153.

244.    с. Старі Бабани Уманський район
Знаходиться в районі села на лівому березі р. Ревухи. Відоме за даними В. А. Стефановича та Г. Ю. Xрабана. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 200; 121, с. 173—176.

245.    с. Степківка Уманський район
Знаходиться на лівому березі р. Ятрані за північно-східною околицею села. Відкрито і обстежено Г. Ю. Xрабаном 1965 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 154.

246.    с. Сушківка Уманський район
Знаходиться на південь від села на мисі, що утворений злиттям річок Уманки і Ятрані. Площа пам'ятки становить близько 100 га. Відоме з початку XX ст. 1916 і 1926 рр. розкопки на поселенні проводилися B. Козловською. Обстежувалося 1960-х рр. В. А. Стефановичем (с. 202—203) та Г. Ю. Xрабаном, 1983 і 1986 рр. — В. О. Круцом та C.М. Рижовим. Всього розкопано 5 наземних глинобитних споруд. Серед матеріалів присутня моделі жител. Пам'ятка належить до то-машівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
116, с. 12; 122, с. 186; 121, с. 156— 160, 164; 44, с. 43—66; 42, с. 45— 47; 88, с. 121, 124; 56, с. 19; 52, с. 20—21.

с. Текуча Уманський район

247.    Текуча І
Знаходиться за південно-східною околицею села на мисі, утвореному розгалудженням р. Текучої. Відкрито і обстежено Г. Ю. Xрабаном 1965 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 190—191.

248.    с. Текуча ІІ
Знаходиться за північною околицею села на лівому березі р. Ятрані. Відкрито і обстежено Xрабаном Г. Ю. 1965 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 190.

248. с. Томашівка Уманський район
Розташоване в південній частині села на мисі між правим берегом р. Ятрані і лівим берегом її правої притоки. Майже вся площа поселення (близько 150 га) зайнята сучасною забудовою села. Відоме з початку XX ст. 1925—1926 рр. розкопки на поселенні проводилися П. П. Курінним. Обстежувалося 1983 і 1986 рр. В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Пам'ятка належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу С І.
61, с. 54—60; 62, с. 54—62; 88, с. 126—127; 56, с. 18; 52, 22—23.

с. Фурманка Уманський район

249.    Фурманка І
Знаходиться на правому березі р. Ропотухи в селі в районі школи. Відкрито І. І. Мусатенком 1960 р. Обстежувалося Г. Ю. Xрабаном. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
122, с. 205—206.

250.    Фурманка II
Знаходиться на лівому березі р. Ропотухи на полі між селами Фурманка і Ладижинка. Відкрите і обстежено Г. Ю. Xрабаном 1966 р. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
118, с. 22—24.

с. Черноводи Уманський район

251.    Черноводи І
Знаходиться в північній околиці села. Займає мис, утворений правим берегом р. Ятрані і лівим берегом балки зі струмком, який впадає зліва в Ятрань. Південна частина поселення зайнята сучасною забудовою села. Площа поселення складає близько 15 га. 1985 р. обстежувалось Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші, а 1986р. — В. О. Круцом та Рижовим С. М. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Належить до останньої фази косенівської локальної групи (етап СІІ).
73, с. 30; 52, с. 23—24.

252.    Черноводи II
Знаходиться близько середини правобережної частини села на мисі, що утворений правим берегом р. Ятрані і правим берегом глибокої балки. Площа поселення складає близько 1 га. 1986 р. обстежувалося В. О. Круцом та С. М. Рижовим. Матеріали зберігаються у фондах ІА НАН України. Належить до фінальної фази тома-шівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
52, с. 24.

253.    с. Шарине Уманський район
Розташоване на плато поблизу північної околиці села. Край поселення перетинається автошляхом Київ-Одеса. Площа поселення становить близько 30 га. Відоме з 1960-х рр. за розвідками Стефановича В. А. і Г. Ю. Xрабана. 1985 р. обстежувалося Доброводським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом Т. Г. Мовші, а 1986 р. — В. О. Круцом та Рижовим С. М. Належить до останньої фази косенівської локальної групи (етап СІІ).
106, с. 222; 121, с. 194—195; 73, с. 28—29; 52, с. 25—26.

254.    с. Юрківка Уманський район
Розташоване в північній частині села на мисі, що утворений правим берегом р. Синиці та лівим берегом її правої притоки. Увесь мис зайнятий сучасним селом. Відоме з 1960-х рр. за даними В. А. Стефановича та Г. Ю. Xрабана. 1986 р. поселення обстежили В. О. Круц та С. М. Рижов. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до останньої фази косенівської локальної групи (етап СІІ).
106, с. 62; 122, с. 215; 52, 26—27.

с. Ятранівка Уманський район

255.    Ятранівка І
Знаходиться на південь від села на трикутному мисі, що утворений лівим берегом р. Ятрань і впадаючим зліва яром. Площа поселення становить близько 70 га. Відкрите І. Г. Левченком 1952 р. Обстежувалося 1960-х рр. Стефановичем В. А. та Г. Ю. Xрабаном, 1983—1986 рр. — В. О. Круцом та С. М. Рижовим. 1994 р. В. П. Дуд-кіним проведено археолого-магнітометричні дослідження, складено план поселення. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї та у фондах ІА НАН України. Належить до томашівсько-сушківської локальної групи (етап СІ).
106, с. 223; 122, с. 220—221; 121, с. 198, 200; 52, с. 27—28; 56, с. 18—19.

256.    с. Ятранівка II
Знаходиться в центрі села на лівому березі р. Ятрані. Відкрите П. А. Черненком 1963 р. обстежувалося Г. Ю. Xрабаном. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
116, с. 16.

257.    с.Ботвинівка Xристинівський район
Розташоване на північно-західній околиці села, на пологому низькому мисі, утвореному поворотом р. Руда. Відкрито С. С. Гамченко під час розвідок 1909—13 рр. 1924 р. обстежено робочою комісією ВУАК. 1974 р. невеликі розкопки проводила О. В. Цвек. Відноситься до веселокутського типу пам'яток буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІ-ВІІ). Матеріали збері-гаютьсяв Уманському краєзнавчому музеї.
26, с. 140; 130, с. 14—15; 138.

с. Бугачівка Xристинівський район

258.    Бугачівка І
Знаходиться на схід від околиці села на крутому схилі правого берега р. Уманки, на мису, утвореному поворотом річки. Відкрито і обстежено 1974 р. О. В. Цвек. Поселення належить до буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури.
130, с. 13—14; 138.

259.    Бугачівка II (кол. с. П'яніжкове, Пеньожкове)
Знаходиться на південній околиці села, на мисі, утвореному правим берегом р. Уманки та двома балками. Площа понад 100 га, планування кругове. 1911—13 рр. пам'ятка розкопувалась М. Гімнером. 1973—74 рр. дослідження проводила О. В. Цвек. Досліджено 41 житлова та 1 господарська споруди. Відноситься до веселокутського типу пам'яток буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, етап ВІ—ВІІ). Матеріали зберігаються в Інституті археології НАН України, в Уманському краєзнавчому музеї, в музеї міста Краків (Польща), в Національному археологічному музеї у Варшаві.
130, с. 12—13; 138.

260.    с. Вербувата Xристинівський район
Знаходиться в селі навпроти садиби школи на правому березі р. Малої Уманки.Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича і Г. Ю. Xрабана. Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
105, с. 4; 117, с. 43—44.

261.    с. Гребля Xристинівський район
Знаходиться на західній околиці села, на схилі невисокого мису, утвореного правим берегом р.Руди та однією з її приток. Площа становить близько 3 га. Будівлі сплановані по березі мису. Відкрито та досліджено 1974 р. О. В. Цвек. Поселення відноситься до пам'яток типу Красноставки буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, сер. етапу ВІ).
130, с. 6—7; 138

262. с. Заячківка Xристинівський район
Знаходиться за східною околицею села на правому березі р. Ятрані в бік гирла р. Уманки. Виявлено і обстежено Г. Ю. Xрабаном 1965 р. Матеріали зберігаються в уманському краєзнавчому музеї.
121, с. 68.

283. с.Ліщинівка Xристинівський район
Розташоване на південній околиці села, займає невисокий мис, утворений правим берегом р. Руда та балкою. Відкрито місцевим жителем І. Л. Осадчим. У 1973 р. невеликі розкопки були проведені О. В. Цвек. Пам'ятка відноситься до пам'яток типу Шкарівки буго-дніпровського локального варіанту (за О. В. Цвек, етап ВІ-ВІІ). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
130, с.18—19; 138.

264.    с. Орадівка Xристинівський район
Знаходиться за північною околицею села на лівому березі р.Удича. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича і Г. Ю. Xрабана. Матеріали зберігаються в уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 233; 117, с. 48—54.

265.    с. Осітна Xристинівський район
Знаходиться за північно-східною околицею села на правому березі р. Синиці. Виявлено і обстежено Г. Ю. Xрабаном 1964 р. Матеріали зберігаються в уманському краєзнавчому музеї.
119, с. 47—48.

266.    с. Синиця Xристинівський район
Знаходиться в південній околиці села на правому березі східного відгалудження верхів'я р. Синиці. Відоме з 1960-х рр. за розвідками В. А. Стефановича і Г. Ю. Xрабана. Матеріали зберігаються в уманському краєзнавчому музеї.
106, с. 236; 119, с. 60—62, 70.

267.    с. Талалаївка Xристинівський район
Знаходиться за південно-західною околицею села на правому березі струмка, що починається на 23-му км автостради Умань-Вінниця. Виявлено і обстежено Г. Ю. Xрабаном 1962 р. Матеріали зберігаються в уманському краєзнавчому музеї.
117, с. 47 - 48.

с. Xристинівка Xристинівський район

268.    Xристинівка І
Розташоване на східній околиці села, займає високий мис, який утворено злиттям двох балок в урочищіВолиня. Площа поселення понад 100 га. Відкрито і обстежено Г. Ю. Xрабаном 1964 р. Розкопки на поселенні проводила О. В. Цвек у 1974 р. Розкопано 1 наземне житло з підпіллям. Відноситься до пам'яток типу Гарбузина буго-дніпровського локального варіанту східнотрипільської культури (за О. В. Цвек, кінець етапу ВІІ). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
130, с. 17; 138.

269.    Xристинівка II
Знаходиться в районі села на лівому березі західного відгалуження верхів'я р.Конелки на полі нижче цегельні. Виявлене і обстежене Г. Ю. Xрабаном 1964 р. Матеріали зберігаються в уманському краєзнавчому музеї.
119, с. 74, 87—88.

270.    с. Шукайвода Xристинівський район
Знаходиться на території сучасного села, займає лівий берег біля витоку р. Гірський Тікич. Виявлено І.В. Медведем 1964 р. Обстежувалося Г. Ю. Xрабаном і В. А. Стефановичем. У 1974 р. невеликі розкопки були проведені О. В. Цвек. Пам'ятка відноситься до пам'яток типу Шкарівки буго-дніпровського локального варіанту (за О. В. Цвек, етап ВІ-ВІІ). Матеріали зберігаються в Уманському краєзнавчому музеї.
119, с. 94—96; 130, с.20—21; 138.

271.    с. Нечаївка Черкаський район
Пункт з матеріалами трипільської культури в районі села.
158, с.385.

272.    с. Васильків Шполянський район
Розташоване на північ від західної околиці села на правому березі р. Шполки між «Старим» (на заході) і «П'яним» (на сході) кар'єрами. Площа поселення складає
близько 100 га, забудова — кількома концентричними овалами. Відоме з кінця XIX ст. завдяки Ю. Ф. Абазі, в колекцію якої потрапив посуд з поселення. 1983 р. обстежувалося Тальянківським загоном ТКЕ ІА АН УРСР під керівництвом В. О. Круца, 1987 р. — В. О. Круцом і Д. О. Воронцовим. 1992 р. невеликі розкопки (загальною площею 28,5 кв. м) на поселенні проведені М. Ю. Відейком. Виявлено залишки кількох наземних дерев'яно-глинобитних споруд. Матеріали зберігаються у фондах Національного музею історії України та Інституту археології НАН України. Поселення належить до томашівсь-ко-сушківської локальної групи етапу СІ.
56, с. 22; 49, с. 4; 23, с. 3—7.

273.    с. Георгіівка Шполянський район Знаходиться на мису лівого берега річки, що протікає за 1 км на південний захід від робітничого селища. Площа поселення не встановлена. Відкрите і обстежене В. О. Круцом та Д. О. Воронцовим 1987 р. Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАН України.
49, с. 6.

274.    с. Кримки Шполянський район
Знаходиться на південний захід від південно-західної околиці села на мисі між двома вершинами балки, що впадає зліва в р. Гнилий Товмач. Площа поселення не встановлена. Відкрите і обстежене В. О. Круцом та Д. О. Воронцовим 1987 р. Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАН України.
49, с. 11.

275.    с. Лебедин Шполянський район
Розташоване на захід від південно-західної околиці села і за 0,5 км на південь від автодороги Шпола-Лебедин, на мисі між двома верхів'ями яру («Байрак») зі струмком, що впадає в р. Гнилий Товмач. Наприкінці мису збудовані очисні споруди. Площа поселення складає близько 4 га. Обстежувалося 1987 р. В. О. Круцом та Д. О. Воронцовим. Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАН України. Належить до томашівсько-сушківської локальної групи етапу СІ.
49, с. 12.

276.    с. Маслове Шполянський район
Знаходиться в околицях с. Маслове (більш точної прив'язки немає). Відоме з 1920-х рр. (згадується С. С. Гамченком). Датується кінцем етапу ВІІ.

277.    м. Шпола Шполянський район
Пункт з матеріалами трипільської культури в районі села.
158, с.387.

278.    с. Ярославка Шполянський район
Знаходиться в північно-західній околиці села над жорствяним кар'єром при злитті двох верхів'їв правої притоки р. Велика Вись, над великим ставком. Площа поселення не встановлена. Поселення обстежувалося 1987 р. В. О. Круцом та Д. О. Воронцовим. Матеріали зберігаються у фондах Інституту археології НАН України. Попередньо датується етапом СІ.
49, с. 22.

---

ЛІТЕРАТУРА

1.    Himner M. Etude sur la civilisation premycenienne. Swiatowit. — T. XIV (1930—31). — Warszawa, 1933.

2.    Антонович В. Б. Археологическая карта Киевской губернии. — М., 1895. С. 81.

3.    Белановская Т. Д. Трипольское поселение Красноставка // КСИИМК. — М., 1957. — Вип. 69. — С. 31—39.

4.    Беляшевский Н. Раскопки на месте неолитического поселения с керамикой домикенского типа у с. Колодистого Звенигородского уезда // Археологическая летопись Южной России. — 1900. — Т. 2. — С. 148— 55.

5.    Березанская С. С., Ковпаненко Г. Т. Поселение предскифского времени в с. Собковка // Краткие сообщения Института археологии АН УССР. — К., 1952. — с. 78—84.

6.    Березовець Д. Т. Отчет о разведке по р. Роси // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1956/12 б. С. 14—15.

7.    Білецька О. В., Нерода В. В. Звіт про обстеження пам'яток археології Звенигородського району Черкаської області 1987 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1987/202.

8.    Білецька О. В., Нерода В. В. Звіт про обстеження пам'яток археології Катеринопільського району Черкаської області 1987 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1987/203.

9.    Бобровський Т. А. Отчет о проведении полевых разведочних работ вблизи с. Григоровка Каневского района Черкасской обл. 1986 г. // НА АІ УК Черкаської обласної державної адміністрації, № 54

10.    Богусевич В. А. Канівська археологічна експедиція. // АП УРСР. — К., 1953. — Т. III. — С. 143— 153.

11.    Бондар М. М. Дослідження Канівської комплексної експедиції // АДУ 1969 р. К., 1972. — Вип. IV. — С. 87—91.

12.    Бондар М. М. Пам'ятки стародавнього минулого Канівського Придніпров'я. — К., 1959. — 79 с.

13.    Бондарь Н. Н. Отчет о работе отряда первобытной археологии Каневской комплексной экспедиции ордена Ленина государственного университета им. Т. Г. Шевченко 1959 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1959/19 — а. — С. 4—6.

14.    Бондарь Н. Н. Отчет о работе отряда первобытной археологии Каневской комплексной экспедиции Киевского государственного университета им. Т. Г. Шевченка 1960 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1960/44. с. 1—3.

15.    Бондарь Н. Н. Поселения Среднего Поднепровья эпохи ранней бронзы. — К., 1974.

16.    Бондарь Н. Н., Максимов Е. В. Отчет о работе Каневской археологической экспедиции 1969 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1969/19. — С. 21.

17.    Бондарь Н. Н., Максимов Е. В. Отчет о работе Каневской археологической экспедиции 1970 году // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1970/15. — с. 10—11.

18.    Брайчевський М. Ю., Кравченко Н. М. Отчет о разведке на территории Каневского водохранилища за 1960 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1960/2в.

19.    Бузян Г. Н., Якубенко Е. А. Xарак-терные черты домостроительства Косеновской локальной группы // Раннеземледельческие поселения — гиганты трипольской культуры на Украине. Тезисы докладов 1 — го полевого семинара. — Тальянки, 1990. — С. 58—63.

20.    Бурдо Н. Б. Новые исследования раннетрипольского поселения Гребенюков Яр // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. Тезисы докладов 1-го полевого семинара. — Тальянки, 1990. — С. 195—199.

21.    Бурдо Н. Б., Відейко М. Ю. Розкопки трипільського поселення Ігнатенкова Гора біля с. Григорівка на Дніпрі // АДУ 1993 року. — К., 1997. — С. 23—26.

22.    Виезжаев Р. І. Розкопки в Каневі 1949 р. // АП УРСР. — К., 1955. — Т. V. — С. 37—38.

23.    Відейко М. Ю. Звіт про дослідження пам'яток археології біля Васильківського гранітного кар'єру 1992 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1992/186.

24.    Відейко М. Ю. Розкопки поселення трипільської культури біля с. Вільховець // Дослідження в Україні 1993 року. — К., 1997. — С. 30—33.

25.    Відейко М. Ю. Трипільське поселення в урочищі Xатище біля с. Григорівка // АДУ 1993 року. К., 1997. — С. 26—29.

26.    Гамченко С. Спостереження над даними дослідів Трипільської культури 1909—1913 рр. // Трипільська культура на Україні. — Т. 1. — К., 1926. — С. 31—41.

27.    Григорьев О. Н., Сиволап М. П. Отчет об исследовании памятников Смелянского района // НА ІА НАНУ. — Ф.е. №1987/22.

28.    Гупало Н. Д., Федоренко П. К. Отчет о разведке в Корсунь-Шевченковском районе Черкасской области // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1956/85.

29.    Гуриненко І. П. Археологічна карта Городищини // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1972—1976/33.

30.    Гуріненко І. П. Археологічна карта Городищини (Пам'ятки трипільської археологічної культури). — Вільшана, 1997. — (Рукопис).

31.    Діденко О. П. Отчёт о разведках в Маньковском районе Черкасской области 1987 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1987 // 53.

32.    ДовженокВ.И. Археологические работы на территории Каневской ГЭС 1960 г. // КСИА. — К., 1962. — Вып.12. — С. 9.

33.    Довженок В. И. Городища и селища на Роси и Россаве (по материалам разведки 1954 г.) // КСИА. — К.,1955. — С. 51, рис. 1.

34.    Довженок В.И., ЛинкаН. В. Археологические исследования на Нижней Роси 1949 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1949/12. — С. 7—8.

35.    Довженок В. И., Гупало М. Д. Звіт про работу Сахнівського загону за 1956 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1956/84.

36.    Довженок В. И., Приходнюк О. М. Звіт про роботу Сахнівського загону Середньодніпровської експедиції 1973 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. №1974/74.

37.    Доманицкий В. Н. Исследование площадок с расписными сосудами в Звенигородском и Уманском уездах // Археологическая летопись Южной России. — 1899. — Т. 1. — С. 174.

38.    Доманицкий В. Н. Раскопки на месте неолитического поселения с керамикой домикенского типа у с. Колодистого Звенигородского уезда Киевской губернии // Археологическая летопись Южной России. — 1901. — Т. 3. — с. 69—72.

39.    Каталог к выставке XI археологического съезда. — К., 1989.

40.    КлочкоВ. И., ВидейкоМ. Ю. Отчет о работе Стеблевского отряда Черкасской экспедиции 1983 г.// НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1983/25а. — С. 18—19.

41.    Ковпаненко Г. Т., Батуревич Е. Ю. Отчет о работах Городищенского отряда Черкасской експедиции 1986 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. 1986/62а.

42.    КозловськаВ. Розкопки 1916 р. біля с. Сушківки на Гуманщині // Коротке звідомлення ВУАК за 1926 р. — К., 1927. — С. 45—47.

43.    КозловськаВ. Розкопки 1916 р. біля с. Сушківки Уманського повіту на Київщині // Записки Українського Наукового товариства. — Кн. XVII. — К., 1918. — С. 55.

44.    КозловськаВ. Точки трипільської культури біля с. Сушківки на Гуманщині // Трипільська культура на Україні. — Т. 1. — К., 1926. — С. 43—66.

45.    Козловська В. З. З науково-дослідної роботи комісії ВУАКу для вивчення трипільської культури (1927—1931) // Xроніка археології та мистецтва. — 1931. — № 3. — С. 82—83.

46.    Круц В. А. К истории населения Трипольской культуры в междуречье Южного Буга и Днепра // Первобытная археология. Материалы и исследования. — К.: «Наукова думка», 1989. — С. 117—132.

47.    Круц В. А. Планировка поселения у с. Тальянки и некоторые вопросы трипольского домостроительства // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. Тезисы докладов 1-го полевого семинара. — Тальянки, 1990. — С. 43 — 47.

48.    Круц В. А., Видейко М. Ю. Отчёт о работе Тальновского отряда Трипольской экспедиции 1990 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1990 / 7 б.

49.    Круц В. А., Воронцов Д. О. Отчёт о разведке археологических памятников в Шполянском районе Черкасской области 1987 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1987 / 22 а.

50.    Круц В. А., Корвин-Пиотровский А. Г., Рыжов С. Н. Трипольское поселение — гигант Тальянки. Исследования 2001 г. — К., 2001.

51.    Круц В. А., Рыжов С. Н. Отчёт о работе Тальянковского отряда Трипольской экспедиции 1981 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1981 / 11 б.

52.    Круц В. А., Рыжов С. Н. Отчёт о разведках археологических памятников в южной части Уманского района Черкасской области 1986 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1986 / 16 б.

53.    Круц В.А., Рыжов С. Н. Отчёт Тальянковского отряда Трипольской экспедиции 1988 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1988 / 4 а.

54.    Круц В.А., Рыжов С. Н., Клоч-ко В. И. Отчёт о работе Трипольской экспедиции (Тальянковского отряда) 1985 году // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1985 / 23 е.

55.    Круц В. А., Рыжов С. Н., Шумова В. А. Отчёт о работе Трипольской экспедиции (Тальянковский отряд) 1982 г. // Науковий архів Інституту археології НАНУ. — 1982 / 21а.

56.    Круц В. А., Рыжов С. Н., Шумова В. А. Отчёт о работе Трипольской экспедиции (Тальянковского отряда) за 1983 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1983 / 30 а.

57.    Круц В. А., Рыжов С. Н., Шумова В. А., Салий Н. Г. Отчёт Тальянковского отряда Трипольской экспедиции 1984 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1984 / 38.

58.    Круц В. А., ЧабанюкВ. В., Чорновіл Д. К. Ранок землеробського світу. Пам'ятки трипільської культури на Тальнівщині. — К., 2000.

59.    Курінний П. Археологічні розвідки в околицях села Колодистого // Коротке звідомлення ВУАК за 1926 р. — К., 1927. — с. 64—70.

60.    Курінний П. Білогрудівські кам'яні стели // Записки ВУАК. — К., 1931. — С. 192.

61.    Курінний П. Розкопки біля с. Томашівки // Коротке звідомлення ВУАК за 1925 р. — К., 1926. — С. 54—60.

62.    Курінний П. Розкопки біля с. Томашівки на Гуманщині // Коротке звідомлення ВУАК за 1926 р. — К., 1927. — С. 54—62.

63.    Максимов Е. В., Петровская Е. А., Бондарь Н. Н. Отчет о работе Каневской экспедиции 1972 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1972/16. С. 15—16.

64.    Максимов Е. В. Среднее Поднеп-ровье на рубеже нашей эры. — К., 1972. — С. 47.

65.    Мицик В.Ф. Ранньотрипільські поселення понад річкою Гірський Тікич // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. Тезисы докладов 1-го полевого семинара. — Тальянки, 1990. — С. 214—217.

66.    Мовша Т. Г. Отчёт Доброводского отряда Трипольской экспедиции за 1983 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1983 / 30 б.

67.    Мовша Т. Г. Работы на Черкасщине // Археологические открытия 1983 г. — М., 1985. — с. 320—321.

68.    Мовша Т. Г. Раскопки на трипольском поселении у с. Косеновка // Археологические открытия 1985 г. — М., 1987. — С. 374.

69.    Мовша Т. Г. Раскопки на Уманщине // Археологические открытия 1982 г. — М., 1984. — с. 300—301.

70.    Мовша Т. Г., Балакин С. А., Колесников А. Г. Отчёт о работе Доброводского отряда Трипольской экспедиции 1981 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1981 // 11 а.

71.    Мовша Т. Г., А. Н. Гудим-Левкович Отчёт о работе Уманского отряда Черкасской экспедиции по своду 1987 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. —    1987 / 36 б.

72.    Мовша Т. Г., Колесников А. Г. Отчёт о работе Доброводского отряда Трипольской экспедиции 1982 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1982 // 21 г.

73.    МовшаТ. Г., Колесников А. Г. Отчёт о работе Доброводского отряда Трипольской комплексной экспедиции 1985 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1985 // 23 б.

74.    Неприна-Митрофанова В. І. Поселення розвиненого Трипілля на р. Росі // Археологія. — К., 1970. —  Т. XXIII. — С. 125—128.

75.    Овчинников Е. В., М. В. Квітницький Нові знахідки трипільської антропоморфної пластики з реалістичними рисами // Археологія. — К., 2002. — № 3. — С. 134—143.

76.    Овчинников Е. В., Пічкур Є. В. Дослідження на трипільському поселенні Пекарі II // АВУ 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 207—212.

77.    Овчинников Е. В., Скиба А. В., Дяченко О. В. Розвідки на археологічних пам'ятках Канівщини // АВУ 2001 — 2002 рр. — К., 2003. — С. 212—217.

78.    Овчинников Э. В. Поселение трипольской культуры Вильшана на Черкащине // V Міжнародна археологічна конференція студентів та молодих вчених. Наук. матеріали. К., 1997. — С. 117—118.

79.    Овчинников Э. В. Разведки трипольских поселений на Черкасщине // АВУ 1998 — 1999 рр. — К., 1999. — С. 132—136.

80.    Овчинников Э. В., М. В. Квитницкий Трипольское поселение у хутора Xмельная. // АВУ 2000—2001 рр. — К., 2002. — С. 63—65;

81.    Овчинников Э. В., Назаров А. В. Разведки трипольских памятников на Черкасщине // АВУ 1999—2000 рр. — К., 2001. с. 179—182.

82.    Овчинников Э. В., Черновол Д. К. Исследования на трипольском поселении Пекари II. // АВУ 2000—2001 рр. — К., 2002. — С. 198—202.

83.    Овчинников Э. В., Черновол Д. К. Охранные работы на трипольском поселении хутор Незаможник // АВУ 1998 — 1999 рр. — Київ, 1999. — С. 128—131;

84.    Овчинников Э. В., Черновол Д. К., Гуриненко И. П. Раскопки на трипольском поселении у хутора Незаможник // АВУ 1999—2000 рр. Київ, 2001. — С. 174—177;

85.    Отчет Археологической комиссии за 1906 г. — С. 106—109.

86.    Отчет Археологической комиссии за 1907 г. — С. 99—100.

87.    Пассек Т. С. Отчет (предварительный) о работах Поросской археологической экспедиции 1945 году // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1945/4, щоденник. — С. 27.

88.    Пассек Т. С. Периодизация трипольских поселений // МИА. — М., —  Л., 1949. — № 10.

89.    Пассек Т. С. Пороська археологічна експедиція за 1945 р. // АП УРСР. — К., 1949. — т. 1. — С. 209—222.

90.    Петраускас О. В. Отчет об археологических разведках на территории Черкасской области 1990 году // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1990/249. — С. 2

91.    Петрашенко В. А.,    Бобровский Т. А. Отчет о раскопках и разведках у с. Григоровка // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1986/З0а.

92.    Петрашенко В. О., Виногродська Л. І. Звіт Канівської експедиції за 1993 р. (Розвідки Трахтемиро-во-Бучацької ділянки) // Науковий архів Черкаської обласної археологічної інспекції, № 27.

93.    Петрашенко В. О., Козюба В. К. Узбережжя Канівського водосховища (каталог археологічних пам'яток). — К., 1999. — 330 с.

94.    Петропавловський А. Б. Розвідки Канівського музею у 1991 році // АДУ 1991 року. — Луцьк, 1993. — С. 93—94.

95.    Покровская Е. Ф.,    Шовкопляс И. Г., 1960. Отчет о разведочных работах Григоровско-Кома-ровской группы Каневской экспедиции 1960 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1960/2 — а.

96.    Рижов С. М. Небелівська група пам'яток трипільської культури // Археологія. — К., 1993. — Вип. 3. — С. 101—114.

97.    Рижов С. М. Розкопки трипільського поселення біля с. Глибочок // Тези доповідей XIV Вінницької історико-краєзнавчої конференції. — Вінниця, 1995. — С. 45.

98.    Рижов С. М., Черняков І. Т., Лежух І. П. Пізньотрипільське поселення Мошурів-3 на Черкащині // Тези доповідей XV Вінницької історико-краєзнавчої конференції. —  Вінниця, 1997. — С. 21.

99.    Рыжов С. Н. Микрохронология трипольского поселения у с. Тальянки // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. Тезисы докладов 1-го полевого семинара. — Тальянки, 1990. — С. 83—90.

100.    Савченко Н. А., Цвек Е. В. Поселение Оноприевка 1 и его место в системе Триполья Буго-Днепровского междуречья // Раннеземледельческие поселения-гиганты трипольской культуры на Украине. Тезисы докладов 1-го полевого семинара. — Тальянки, 1990. — С. 102—104.

101.    Сердюкова И. Л., Ткачук Т. М. Отчет о работе Каневского отряда Черкасской экспедиции 1987 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. №1988/20.

102.    Смоляр С. І. Звіт про обстеження археологічних пам'яток Лисянського району Черкаської області. у 1987 р. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1987/192.

103.    Спицин А. А. Раскопки глиняных площадок близ села Колодистого Киевской губернии // Известия императорской Археологической комиссии. — 1904. — Вып. 12. — С. 87—118.

104.    Спицин А. А. Раскопки курганов близ села Колодистого Киевской губернии // Известия императорской Археологической комиссии. — 1904. — Вып. 12. — С. 119—126.

105.    Стефанович В. А. Отчет о проведённой разведке 1960 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1960 / 21.

106.    Стефанович В. А., Диденко О. П. Археологические памятники Уманщины. — Т. 1. — Умань, 1968 // Науковий архів Інституту археології НАНУ. — Ф. 12, № 569.

107.    Телегин Д. Я., Гуриненко І. П. Археологічні розвідки в околицях с. Орловець на Черкащині // Археологія. — К., 1977. — Вип.23. С. 92—94.

108.    Телегин Д. Я., Круц В. А., Нужный Д. Ю. Отчет о работе археологической экспедиции «Славутич» 1979 г. в зоне Каневского водохранилища, низовья Десны и в Над-порожье // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1979/18. С. 9.

109.    Телегин Д. Я., Брайченко М. С. Знахідки енеолітичного та скіфського часу в с. Вільхівець на Звенигородщині // Археологія. — К., 1973. — Вип. 12. — С. 70—73.

110.    Телегин Д. Нові знахідки найдавніших скульптурних зображень на території України // Народна творчість та етнографія. — К., 1968. — № 1. — С. 72—73.

111.    Тереножкин А. И. Отчет о разведке в Поросье и по р. Стугне 1953 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1953/9г. С. 3—4, 13.

112.    Титова Е. Н. Отчет о разведках Корсунь-Шевченковского отряда Черкасской новостроечной экспедиции 1987 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1987/36а.

113.    Титова О. М., Панченко Ю. В. Дослідження 2001 року на неолітичному поселенні Старосілля — Діжова // АВУ 2000—2001 рр. — К., 2002. — С. 251—253.

114.    Третьяков П. Звіт про археологічні дослідження 1946 р. в басейні річок Росі і Тясміну // АП УРСР. — К., 1949. — Т.1. — С. 227—228

115.    Xвойко В. В. Каменный век Среднего Поднепровья // Труды XI Археологического ссъезда в Киеве в 1899 г. — М., 1901. — Т.1. — С. 736—812.

116.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки заходу Черкаської області, виявлені вчителями 1963 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1963 / 16—5.

117.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки крайнього заходу Черкаської області. — Ч. 1 — 2. — Щоденник розвідок за 1962 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1962 / 18.

118.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки Середнього Побужжя. Щоденник розвідок за 1966 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1966 / 53.

119.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки Уманського і Xристинівського районів Черкаської області. Щоденник археологічних розвідок за 1964 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1964 / 16.

120.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки Уманського району Черкаської області. Щоденник археологічних розвідок за 1963 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1963 / 16—2.

121.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки Уманського району Черкаської області. Щоденник розвідок за 1965 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1965 / 20.

122.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки Уманщини. Щоденник археологічних розвідок за 1960 — 1961 рр. — Умань, 1961 // Науковий архів Інституту археології НАН України. — ф. 12, № 458.

123.    Xрабан Г. Ю. Археологічні пам'ятки Xристинівського району Черкаської області. Щоденник археологічних розвідок за 1963 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1963 / 16—4.

124.    Xрабан Г. Ю. Коротке повідомлення про археологічні розвідки 1967 році // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1967 / 73.

125.    Xрабан Г. Ю. Пам'ятки стародавньої історії міста Умані. Щоденник розвідок за 1963 р. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1963 / 16—1.

126.    Цвек Е. В. Буго-днепровский вариант восточнотрипольской культуры. К проблеме выделения культур и локальных вариантов триполья // Первобытная археология. Поиски и исследования. — Киев, 1989. — С. 97—106.

127.    Цвек Е. В. Исследования в Буго-Днепровском междуречье // Археологические открытия 1974 г. — М., 1975. — С. 367.

128.    Цвек Е. В. Исследования в Буго-Днепровском междуречье // Археологические открытия 1982 г. —    М., 1983. — С. 337.

129.    Цвек Е. В. Новый центр восточнотрипольской культуры // Археологические вести. — С. — Пб., 1995. — № 4. — С. 33—43.

130.    Цвек Е. В. Отчёт о работе Поросского отряда Правобережной первобытной экспедиции за 1974 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1974 / 19.

131.    Цвек Е. В. Отчет об исследовании трипольского поселения у с. Шка-ровка 1970 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1970/4. Полевой дневник.

132.    Цвек Е. В. Поселение у с. Гарбузин // АО 1972. — М. 1973. — С. 355—356.

133.    Цвек Е. В. Работы правобережной экспедиции // Археологические открытия 1979 г. — М., 1980. — С. 447.

134.    Цвек Е. В. Трипольские поселения Буго-Днепровского междуречья (К вопросу о восточном ареале культуры Кукутени-Триполье) // Первобытная археология. Поиски и находки. — К., 1980. — с.163—185.

135.    Цвек Е. В., ШияноваА. В. Раскопки трипольского поселения у с. Мирополье // АО 1975. — М., 1976. — С. 401—402.

136.    Цвек Е. В., ШияноваА. В. Три-польское поселение Веселый Кут // Археологические открытия 1977 г. —    М., 1978. — С. 396.

137.    Цвек О. В. Особливості формування східного регіону трипільсько-кукутенської спільності // Археологія. — К., 1985. — № 51. — С. 31—45.

138.    Цвек О. В. Структура східнотрипільської культури // Археологія. — К.,1999. — № 3. — С. 28—40.

139.    Циндровська Л. О., Козюба В.К. Звіт про археологічні дослідження в м. Каневі (вул. Гагаріна) 1994 році // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1994/13.

140.    Циндровська Л. О., Сміленко А. Т., 1993. Звіт про польові дослідження Канівської археологічної експедиції в м. Каневі (вул. Гагаріна) 1993 році // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1993/27.

141.    Черновол Д. К. Новое трипольское поселение у с. Романовка. // Археологічні відкриття в Україні 2001—2002 рр. — К., 2003. — С. 292—294.

142.    Черновол Д. К., Овчинников Е. В. Розвідки археологічних пам'яток на території заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка» // АВУ 1998 — 1999 рр. — К., 1999. — С. 157—160.

143.    Шишкін К. В. З практики дешифрування аерофотознімків в археологічних цілях // Археологія. — К., 1973. — Т. 10. — С. 32—41

144.    Шмаглий М. М. Отчёт о работе Майданецкого отряда Трипольской экспедиции ИА АН УССР 1981 г. // Науковий архів Інституту археології НАН України. — 1981 / 11 в.

145.    Шмаглий Н. М. Крупные трипольс-кие поселения в междуречье Южного Буга и Днепра // Первобытная археология. Поиски и находки. — К., 1980. — С. 198—203.

146.    Шмаглий Н. М. Отчет о раскопках трипольского поселения у с. Григо-ровки Переяслав — Xмельницкого района Киевской области 1961 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1961 /1б. — С. 9.

147.    Шмаглий Н. М., Видейко М. Ю. Раннетрипольское поселение Гре-бенюков Яр у с. Майданецкого // Новые исследования по археологии Северного Причерноморья. — К., 1987. - С. 87-99.

148.    Шмаглий М. М. Трипільське поселення біля с. Григорівка на Дніпрі // Археологія. — К., 1970. — TXXIV. — С. 119—122.

149.    Шмаглий М. М., Відейко М. Ю. Пізньотрипільське поселення поблизу с. Майданецького на Черкащині // Археологія. — К, 1988. — № 60. — С. 58—71.

150.    Шмаглий М. М., Відейко М. Ю. Трипільські поселення на Черкащині // Археологія. — К, 1992. — № 3. — С. 124—130.

151.    Шмаглий М. М., Дудкін В. П., Зіньковський К. В. Про комплексне вивчення трипільських поселень // Археологія. — К, 1973. — № 10. — с. 23—31.

152.    Шмаглій Н.М., Петровская Е.А. Отчет о разведках на территории Каневского водохранилища за 1960 г. // НА ІА НАНУ. Ф.е. № 1960/2б.

153.    Штиглиц М. С. Разведки трипольс-ких памятников в районе Умани // Археологические открытия 1970 г. — М., 1971. — С. 236—237.

154.    Шумова В. О., Суховий М. О. Нові дані про трипільську культуру на Черкащині // Пам'ятки та визначні місця Шевченківського краю. Проблеми охорони та дослідження. — Канів, 1997. — С. 15.

155.    Бидзиля В. И. Отчет о работе Историко-технической экспедиции за 1984 год // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1984/42.

156.    Бессонова С. С., Скорый С. А., Махортых С. В. Отчет о работе экспедиции «Холодный Яр» 1989 г. // НА ІА НАНУ. — Ф.е. № 1989/14.

157.    Якубенко О. О., ПанченкоЮ.В. Випадкові знахідки доби енеоліту — раннього залізного віку // Археологічні відкриття в Україні 1998 — 1999 рр. — К., 1999. — С. 56—58.

158.    Археологічні пам'ятки Української РСР (Короткий список). — К.: Наукова Думка, 1966.


Е. В. Овчинников, Є. В. Пічкур.

< Попередня		Наступна >

Енциклопедія трипільської цивілізації - Додатки до книги 1