ЙОЙ, як поетично

Бешлей Михайло,

студент Косівського інституту прикладного

та декоративного мистецтва Львівської академії мистецтв,

автор збірки поезій «Лірика кольору»

*  *  *

Розіпнуте на чорно-білій полосі,

На гільйотині завтрашнього віку,

Тремтливе щастя на чужій руці

Згорає зіркою без подиву і ліку.

Планетами шукаючи вмирали –

Згорали поколіннями світи –

А ми захоплено стояли і мовчали,

А ми до неба не хотіли йти.

У прохолоді листопадового блюзу,

Тотожного життю палаючих комет,

Я їй читав на зорях в простір прозу –

Єдиний неримовий комплімент.

Я їй читав натхненно, тихо й вільно:

Поміж ударами годинника в душі;

Чужі, чужі, чужі, враз неспокійно

Затріпотіли крилами вірші.

В політ над грізною, над гордою скалою,

Над хвилями, що розривають дно,

Вже все одно я лину. Я спокою

Не знаю з того дня, коли давно,

Планетами шукаючи вмирали,

Згорали поколіннями світи…

Дві постаті дивились і мовчали,

І  не хотіли до небес іти.

*  *  *

Ріже лезо нагострена бритва

Далекий край ока

Немає заздрощів

Більше

Ніхто

Не

Є

Праведним в цьому світі

Світлі гам грошей

Ідей безглуздя

Назавжди

Ніколи

Коли

Вій

Є

Межа кожному єдиний хрест

Дорога каменем гаптована

Дорогими брилами

Мармуру

Плити

Ні

Є

Чикають свого часу плачу

Буде чути тривоги

Друзів найкращих

Вітання

Пухом

Ста

Є

Ніхто не згадає правда

Для всесвіту час

Відведений був

Життями

Насолод

Буття

Є

У каплі осіннього дощу

На обличчі Мадонни

Що поруч

Шепче

Тобі

Ти

Є.

Бібліотека - Журнал "ЙОЙ"