П'ятниця, 21 липня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Парад міністрів

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2014-10-14 11:30:13

Парад міністрів Мрія Валерія Гелетея провести переможний парад у Севастополі залишилася невтіленою. Президент України відправляє міністра оборони у відставку, пропонуючи йому на зміну командувача Національної ґвардії Валерія Полторака. Обидва є вихідцями з міліцейських кіл. Щоправда, Полторак має стартову перевагу над Гелетеєм, бо, на відміну від попередника, нюхав порох війни задовго перед своїм підвищенням у Міноборони.

Отже, Україна отримає вже четвертого міністра оборони за останні вісім місяців (а якщо бути прискіпливим і врахувати ще Януковичевого Павла Лебедєва - вийде аж п’ять очільників військового міністерства). Цього факту досить, щоб дійти висновку: Міноборони і загалом армійська структура України переживають системну кризу, яку не вдається вирішити самими лише персоналіями. Напевне, кожен з минулих міністрів - і Ігор Тенюх, і Михайло Коваль, і Валерій Гелетей - виношував (принаймні мусив би виношувати) свої плани щодо ґлобального реформування війська. Стандарти НАТО, оновлення озброєнь, логістика, робота з особовим складом… Але всі міністри до одного «згоріли» у полях, на фронті, через поразки у боротьбі з аґресором і втрати серед українських військовослужбовців. Україна потребує міністра, який спромігся б успішно воювати на двох фронтах одночасно: і у війні з аґресором, і в провадженні системних військових реформ. Валерій Гелетей із цієї місією вочевидь не впорався, а поворотним пунктом армійській кар’єрі стала поразка під Іловайськом.

Попри те, міністр іде у відставку без гучних звинувачень і «розбору польотів». Формально кадрові ротації ініційовано через рапорт міністра на своє звільнення, який Петро Порошенко «вирішив задовольнити». Тобто збоку виглядає так, ніби колишній керівник Управління держохорони й надалі міг виконувати обов’язки міністра, якби сам не попросився здати мундир. При тім президентська команда не вказує йому на прорахунки й відмовляється визнавати, що причиною відкликання міністра є його некомпетентність. Юрій Луценко, чільний представник Блоку Порошенка на виборах-2014, стверджує, що міністра міняють через зміну завдань. «Екс-міністр [Валерій Гелетей] виконав свою функцію, і зараз має прийти міністр, якому буде поставлено інші завдання. Ці завдання будуть радикально іншими, саме тому буде інший керівник… Раніше ми перебували в гострому протистоянні з терористичним військом, потім — із реґулярною російською армією. У цих умовах Гелетей був призначений. Для нас, як ви розумієте, був колосальним викликом вхід реґулярної російської армії, і Гелетей витримав свою роботу. На сьогодні Президент вважає за необхідне посилити цю ділянку роботи, призначити іншу кандидатуру», - прокоментував Луценко.

Президент озвучив свої побажання на адресу Міністерства оборони під час «співбесіди» з кандидатом на посаду Степаном Полтораком. Петро Порошенко наголосив, що українська армія перебуває в нових умовах. «Ми реалізуємо “мирний план”, будуємо потужну, глибоко ешелоновану оборону України, перебудовуємо системи забезпечення і логістики війська. На кардинально іншому рівні ставляться питання міжнародної співпраці, включаючи військово-технічну і військову співпрацю з нашими партнерами з ЄС, США та інших країн світу», - прокоментував Президент. Чому ці питання виявилися не під силу Гелетею - відповіді не пролунало…Парад міністрів

Варто наголосити, що Петро Порошенко дозрів до відставки міністра оборони за півтора місяця після завершення найбільш гарячої фази війни. Президент перечекав апогей невдоволення міністром, кілька разів публічно заперечував його відставку — і от до Верховної Ради йде подання на нового міністра. Подібна доля спіткала й багаторічного голову Державної прикордонної служби Миколу Литвина, якого звільнено вже після завершення АТО. Цілком імовірно, що Порошенко притримав свої кадрові укази спеціально під вибори. Він демонструє готовість прислухатися до громадськості, скидаючи баланс неґативу, що приліпився до керівників «силових» відомств. І ще одна річ. Якби Президент наважився на відставку міністра оборони відразу ж після серпневої контратаки Росії, це означало б, що він визнає: Україна програла війну, «іловайський котел» став наслідком некомпетентності генералітету, а вибір Гелетея на очільника МОУ був грубим прорахунком Банкової. Відклавши розбір польотів на середину жовтня, Петро Порошенко продемонстрував, що він нібито є готовим до «роботи над помилками» - водночас не визнаючи наявності самих помилок.

Отож Гелетей іде з посади після низки скандалів. Зате Полторак вже йде на посаду зі скандалом. У день, коли Степан Тимофійович почав збирати речі в інший кабінет, учорашні підлеглі влаштували протест, який ще невідомо як позначиться на його персональній кар’єрі, і що найголовніше — на обороноздатності держави. Бійці Нацґвардії з-під Нових Петрівців почали пікет під Адміністрацією Президента з вимогою демобілізації, відтак подібна акція повторилася у Харкові. Подейкують, що зачин підтримують інші частини ґвардійців. Цікаво, чи то стихійний протест? Чи випадково він збігся з поданням Полторака на міністра оборони? Можливо, це «локальний бунт» або блок-удар у відповідь на призначення Полторака, а можливо, перша кістка доміно, яка спричинить дезорганізацію у державних військових формуваннях, перехід до конфронтації між «силовиками» та керівництвом держави…

«Z» звернувся по коментарі щодо відставки Гелетея та «номінування» Полторака до військового експерта, редактора «Українського міліарного порталу», волонтера Тараса Чмута та громадського діяча, екс-секретаря комітету з питань безпеки Верховної Ради, полковника запасу Георгія Манчуленка.

 

Парад міністрів Військовий експерт Тарас ЧМУТ: Президент зрозумів, що йому надають неповну інформацію

Перший фактор звільнення міністра оборони - політичний. Громадськість вимагала кадрових змін, Валерія Гелетея зробили винним у всіх проблемах армії, у яких він був частково винний, а частково - ні; як міністр він був «крайнім». І друге: як я розумію, до Президента надходила не вся якісна і не вся правдива інформація про ситуацію на фронті, ситуацію у війську. І коли Президент це зрозумів - рішення не забарилося.

- Якщо проблема полягає у комунікації з верховним головнокомандувачем, то, очевидно, кадрових змін варто чекати і в генштабі?

- Гадаю, це буде найближчим часом. Якщо ми говоримо про доступ правдивої інформації, то очевидно, що недостатню інформацію надавали і без міністра. Це частково призвело до того, що Президент та командування давало неналежні накази, адже виходили із ситуації, відмінної від тої, котра була насправді. Це призвело до тактичних помилок, які допускала наша армія, стало причиною трагічних наслідків.

- Чи впорається Полторак з обов’язками міністра оборони?

- Щиро кажучи, мене здивувало таке призначення. Ми розуміємо, що приходить новий міністр - йому треба ввійти у курс справ, налагодити систему роботи під себе, поставити своїх людей… З точки зору волонтерів, вони вже пристосувалися до роботи з Гелетеєм. Знали, яким чином можна з ним комунікувати, з ким вирішувати проблемні питання, налагодили документообіг - це було відомо, це працювало. Зараз доведеться налагоджувати співпрацю знову… Хороший чи поганий міністр - діло покаже. Якщо будуть такі самі підходи, як раніше, то нічого не зміниться.

 

Парад міністрів Екс-секретар комітету з питань безпеки Верховної Ради Георгій МАНЧУЛЕНКО: Порошенко зважав на фактор виборів

На мою думку, саме призначення Гелетея міністром оборони було великою кадровою помилкою. Людина зовсім «зі сторони», з темною плямою в біографії. Полковник міліції, який за 14 місяців на посаді начальника УДО із полковника міліцейського доріс до армійського звання генерал-полковника, — таких прикладів важко відшукати навіть у час Другої світової війни, коли люди керували великими військовими операціями… То була помилка. Раніше чи пізніше її довелося б виправляти.

Щоправда, політики чомусь не хочуть усвідомлювати річ, що міністр оборони не є головнокомандувачем Збройних сил України. Міністр оборони — це військово-політична фіґура, адміністративний управлінець, а командування — це генеральний штаб і начальник генштабу. Раніше у нас обов’язково мусив бути військовий міністр оборони, який водночас був і головнокомандувачем. Але цю норму законодавства адаптували під західний лад: на чолі міністерства мусить бути людина, котра добре знає проблематику Збройних сил, а з іншого боку — котра вміє організувати роботу відомства, вміє відстоювати інтереси міністерства перед українським політикумом, отримувати достатнє бюджетне фінансування. Це місія міністра оборони. А керування конкретними бойовими операціями — відповідальність генерального штабу та його начальника. На мою думку, там теж обов’язково варто робити кадрові зміни.

- Чому Президент барився зі звільненням Гелетея?

- Думаю, що робився розрахунок на виборчу кампанію. Гелетей набрався великого неґативу, котрий міг відбитися на рейтинґах президентського блоку. Хоча це вартувало зробити раніше. Можливо, Президентові не дуже хотілося визнавати власний прорахунок. Але оцінивши реальну ситуацію, він зважився-таки на відставку. До виборів залишилося мало часу — виборець отримує сиґнал, що президент здатен виправляти кадрові прорахунки. У пік виборчої кампанії це має великий розголос.

- Як Ви оцінюєте кандидатуру Полторака?

- Полторак - людина із системи Міністерства внутрішніх справ, він виходець із внутрішніх військ, на базі яких було створено Національну ґвардію. Це військові формування з певною специфікою дій, які загалом відрізняються від дій Збройних сил. Завдання перед ними досить серйозні: реорганізація ЗСУ, логістика, тилове забезпечення, перехід до «натівських» стандартів. Зрозуміло, що прорахунків не оминути, тому майбутньому міністрові не позаздриш. Я лиш сподіваюся, що він буде кращим, аніж попередник.