Субота, 22 вересня, 2018
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Анастасія Дмитрук у Коломиї: Війна не тільки на Сході, війна і серед нас, мирних людей

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2014-10-10 16:30:44

Анастасія Дмитрук у Коломиї: Війна не тільки на Сході, війна і серед нас, мирних людей Минулих вихідних в Палаці культури “Народний дім” відбувся творчий вечір поетеси Анастасії Дмитрук. Окрім читання віршів, дівчина висловила свої думки про війну, анексію Криму та становище України загалом.

Відомою Анастасія Дмитрук стала після написання славнозвісного вірша “Ніколи ми не будемо братами” (орг. “Никогда мы не будем братьями”), який набув розголосу після анексії Криму. Саме цей вірш підірвав інтернет, отримав мільйон переглядів на ютубі та став своєрідним поетичним свідченням різниці між українським та російським народами. Ще більше двох мільйонів прослухали-подивилися кліп на пісню, яку написав на ці слова литовський музикант Віргіс Пупшіс.

 

Никогда мы не будем братьями ни по родине, ни по матери…”

Воно просто підійшло вже до горла і написалося саме собою. У вірші я навіть не вказувала слова “Росія”. Люди автоматично відгукнулися, бо на крадієві шапка горить”, - каже про свій вірш Анастасія Дмитрук.

Дівчина - ровесниця Незалежності, тож не дивно, що саме вона стала символом і уособленням українського Євромайдану. Живе в Києві, розмовляє та пише російською, але віднедавна почала писати українською. З коломиянами поетеса розмовляла рідною мовою.

Розпочала зустріч Анастасія словами похвали Коломиї. Як вона розповіла “Коломийським ВІСТЯМ”, почала відкривати для себе нові міста України, в тому числі і столицю Покуття.

Життя стає яскравішим тоді, коли відкриваєш для себе нові міста та людей. Коли ти розмовляєш з ними та відкриваєш їхню щирість, їхній талан, це насправді дуже цікаво. Саме тому я так люблю влаштовувати зустрічі з людьми. Нам потрібен діалог, зараз він важливий, як ніколи! - наголосила поетеса. - Мої думки зараз на Сході, війна - об’єкт моїх переживань”.

 

А у нас всех глаза бесстрашные, без оружия мы опасные”

Дівчина неодноразово опинялася серед військових, розмовляла з ними, читала свої вірші, адже вважає, що саме таким чином може допомогти.

Повірте, дуже круто просто спілкуватися з нашими солдатами, адже вони молоді, щирі, цікаві. Якщо зазирнути їм у вічі, обов’язково побачиш хоробрість, силу волі, неописану мужність. Зараз важливо говорити про перемогу, адже вона неминуча. Важливо вірити у неї, мотивувати людей, адже вмотивована людина - це дуже велика сила”, - впевнена Настя.

Окрім духовної допомогти, дівчина намагається підтримати українських військових і матеріально.

Я розумію, якщо вони зараз опустять зброю, то доведеться виганяти бойовиків вже на Заході. Тому усім серцем прагну підтримати їх. Недавно ми зібрали 20 тисяч гривень. Це дуже малі кошти, враховуючи скільки всього їм не вистачає. Розмовляючи з ними, я була шокована, у них навіть елементарного немає - касок”, - розповідає поетеса.

 

Вас так много, а жаль, безликие. Ви огромные, мы - великие.”Анастасія Дмитрук у Коломиї: Війна не тільки на Сході, війна і серед нас, мирних людей

Звісно, після розголосу вірша “Ніколи ми не будемо братами” на сторінку Анастасії Дмитрук у Фейсбуці “полилася” лайлива агресія та злоба з боку “проросійських”. Та дівчина не засмучується, каже, що у вірші не зазначала про кого пише, тож вірш про тих, хто впізнав у ньому себе.

Я прагнула показати ще раз, хто ми, а хто - вони. Написала вірш, аби підтримати українців у важкий момент, додати їм віри. Я не намагаюся сприймати їхню лайку близько до серця. Я можу тільки поспівчувати росіянам. Втім, серед них є багато тих, хто підтримав мене. Щодо українців, вони надсилають листи з подякою, де зазначають, що я написала те, що у всіх накипіло”, - розповідає Настя.

 

У вас Царь, у нас - Демократия. Никогда мы не будем братьями”.

У збірці “Верните нам наше небо” є поезія, читаючи яку, йде мороз по шкірі. Тут є все: війна, страждання, кохання, біль, щастя та віра. Вірш “Умирают все одинаково” дівчина присвятила нелюдам, які бездушно вбивають українських військових, катують їх, знущаються з них…

Найголовніше для мене дати відчути людям те, що відчуваю я. Той біль, той жах… Дати зрозуміти, що війна не тільки на Сході, війна і серед нас, мирних людей. Що може бути страшніше за те, коли вбивають людей? Дуже важливо думати про це, говорити про це, ні в якому разі не уникати цього, а пройти і зрозуміти, що ми достойні кращого. Я всім бажаю миру та кохання”, - завершила свою промову Анастасія.