Субота, 22 вересня, 2018
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Не справа для галичан бути диванними військами України

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2014-08-26 14:30:45

Не справа для галичан бути диванними військами України Важко передати всю мою радість та захоплення, коли побачив на одному з передових блокпостів прапор міста Львова.

Золотий лев, на синьому тлі гордо майорів над сучасною броньованою машиною “Буцефал”. Гармата бронетранспортера скерована в бік ворога. А імпровізованому автомобільному знакові, вирізаному з звичайної дошки значилось - ”Бандерштат”.

Особовий склад якраз відпочивав після нічного чергування, та до мене підійшли двоє львів’ян Василь та Андрій, які служать у полку національної гвардії. Вони розповіли, що їх БТР, це і бойовий товариш, і дім, і символ Галичини.

- На передових позиціях ми вже кілька місяців, - розповів Василь. - Мали відпустку до дому, але вирішили повернутись назад. Бо не справа для галичан бути “диванними військами України”.Не справа для галичан бути диванними військами України

Як щирі господарі, хлопці запросили мене до середини свого броньованого будинку на колесах. І дуже просили пробачення, що в їх “хаті не прибрано”. Як і належить, при вході, щоправда на дверях, висить ікона. Її, разом з вервицями та натільними хрестиками подарував бійцям військовий капелан отець Тарас. І хоч Василь та Андрій нарікали на безлад, нічого подібного тут не було. Всі речі знаходились там, де найбільш потрібні господарям. Але головне, броньована машина завжди готова до бою. Адже стоїть на самому передньому краю нашої оборони. Далі лише ворог, що окупував Українські землі.

- Львів чекай нас з перемогою, - додав до слів свого бойового побратима Андрій. - Ми не посоромимо рідну землю.

Потрібно наголосити, що у зоні АТО сумлінно і відповідально служать воїни з Львівщини. Наприклад бійці 80 окремого аеромобільного полку незважаючи на шалені обстріли з мінометів та “Градів”, не здали терористам аеродром Луганськ. А бійці 24-ї механізованої бригади твердо стоять під атаками, не пускаючи ворога з кільця, та ділом підтверджують звання “Залізної бригади”. Однак львів’яни воюють не самі. Пліч-опліч з ними стоять в обороні, ходять в контратаки, вкриваються від градів та несуть службу на блокпостах хлопці зі всіх куточків України. Ця війна об’єднала їх, та зробила дійсно монолітною нацією.

Автор: Підполковник Тарас ГРЕНЬ