Понеділок, 23 липня, 2018
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Спогади про Марію Фішер-Слиж-2: Щедрість душі людскої та Мамо, вічно будь!

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2014-08-12 08:00:18

Спогади про Марію Фішер-Слиж-2: Щедрість душі людскої та Мамо, вічно будь! ЩЕДРІСТЬ ДУШІ ЛЮДСЬКОЇ

У вересні 1994 року на V конгресі Світової Федерації українських лікарських товариств (СФУЛТ), що проходив у місті Дніпропетровську, я і професор Михайло Павловський репрезентували книгу: “Українські лікарі. Книга 1. Естафета поколінь національного відродження”.

Після виступу до нас підійшла елегантна пані і представилася: доктор медицини Марія Фішер-Слиж. ЇЇ привітність, ввічливість, широка обізнаність і глибокі знання з питань медицини заворожували. Через два роки вийшло нове видання: “Українські лікарі. Книга 2. Лікарі діаспори та їх діяльність для рідного краю”, де було розміщено велику статтю, присвячену життєвому шляху нашої краянки. У цьому видання описані опубліковані наукові праці, науково-популярні статті доктора медицини Марії Фішер-Слиж у журналі Лікарський вісник Українського лікарського товариства Північної Америки (УЛТПА). Меценатом цього видання була видатна особистість - Марія Фішер-Слиж.

Наступного разу ми зустрілися влітку 1977 року в місті Саут-Лейк-Тахо, що в американському штаті Невада, на XXXIV конференції Українських лікарських товариств Північної Америки. Доктор Марія Фішер-Слиж представляла канадське відділення цієї організації. Брала активну участь в обговоренні питань і прийнятті рішень.

Ми часто спілкувалися з пані Марією, котра своєю шляхетною працею духовно збагачувала українську спільноту, була меценаткою за покликом душі. Прожила майже все життя далеко від рідного краю. А з часу здобуття державної незалежності - ніби й не було десятків літ відсутності на батьківщині - вирішила: її допомога конче потрібна Україні.

У 2000 році пані Марія була запрошена до Львова на VIII конгрес СФУЛТ. Знайомилася з Науковим товариством імені Шевченка, лікарською комісією НТШ, Музеєм галицької медицини. Відвідала село Нагуєвичі. Зробила свій благодійний внесок для видання: “Українські лікарі. Книга 3. Учасники національно-визвольної боротьби і українського державотворення, репресовані та реабілітовані лікарі України”.

У вересні 2007 року українська громадськість на сторінках медичного часопису “Народне здоров’я” сердечно вітала доктора Марію Фішер-Слиж із 85-річним ювілеєм.

Я мав щастя познайомитися з визначною українкою, котра жила і працювала для майбутніх поколінь. Була ініціатором й організатором багатьох просвітницьких акцій, програм і проектів. Через терни емігрантської долі йшла до відродження нашої національної гідності, нашої культури, нашої мови і нашої історії.

 

Автор: Ярослав ГАНІТКЕВИЧ, доктор медичних наук, професор, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка.  

 

Читайте також: ”Обереги пам’яті” та “Незабутня Марія” - дві розповіді про Марію Фішер-Слиж

 

Спогади про Марію Фішер-Слиж-2: Щедрість душі людскої та Мамо, вічно будь! “МАМО, ВІЧНО БУДЬ!”

Мені, кримчанці, особливо є за що бути вдячній доктору Марії Фішер-Слиж. Бо у своєму житті встигла доторкнутися до добрих справ, які започаткувала та підтримувала в Україні і, зокрема, в Криму, наша славна канадська українка з Коломиї.

У 2007 році я, студентка факультету української філології та українознавства Таврійського національного університету імені В.Вернадського, за сприяння пані Марії Фішер-Слиж стала стипендіаткою Фонду “Поміч Україні”, організованого канадським Товариством приятелів України. Можливо, окрилена такою підтримкою, особливо моральною я, того ж року, з українською піснею “Мамо, вічно будь!” взяла участь і перемогла у традиційному студентському пісенному конкурсі “Музичний Олімп”, де завоювала звання “Золотий голос” Таврійського національного університету.

Пані Марія була меценаткою літературного конкурсу школярів Криму “Ми діти твої, Україно!”. Дні проведення цього мистецького дійства в Сімферополі стали святом мелодійної української мови, демонстрацією одвічних наших символів, розмаїттям барвистого національного одягу. У творах юних обдарувань поставало історичне минуле нашого народу.

Матеріали нашого духовного єднання роду українського публікувалися у всеукраїнській газеті “Кримська світлиця” та дитячому додатку до цього часопису “Джерельце”. Непросто було мені, журналістці відомого в Україні та за її межами тижневика, висвітлювати поезію золота безмежних полів та бездонної сині зачарованих небес.

Згодом, я брала участь у роботі журі Всекримського конкурсу учнівської та студентської творчості “Змагаймось за нове життя!”, організованого за активної підтримки Марії Фішер-Слиж. Це дивовижне свято стало традиційним. Воно відбувається щороку у столиці Криму, уже давно перетнуло кордони півострова та стало всеукраїнським.

Тож, українці Криму, особливо молодь, хоч уже пані Марії з нами нема, продовжують відчувати материнську турботу славної доньки українського народу. Патріотки, котра запалювала всіх своєю енергетикою і додавала наснаги. Вчила розмовляти державною мовою і виховувала почуття національної гідності. Допомагала шукати та знаходити свою стежину, що починалася від любові до рідної землі.

Світлій пам’яті Марії Фішер-Слиж я присвятила пісню “Мамо, вічно будь!”, текст і музику якої написав мій батько, головний редактор всеукраїнської газети “Кримська світлиця” Віктор Качула. Ми випустили свій перший авторський альбом, що має символічну назву: “Може, мамо, я хоч трохи кращим світ зроблю”. Як робила цей світ кращим усе своє життя велика канадська українка з Коломиї доктор Марія Фішер-Слиж.

Автор: Юлія КАЧУЛА, кореспондент газети “Кримська світлиця”