П'ятниця, 22 вересня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Парк байдужого періоду

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2014-07-04 15:45:57

Парк байдужого періоду Шевченківський парк у Коломиї - це яскравий приклад того, як можна затоптати у болото власне багатство.

Чудовий парк на березі мальовничого озера міг би стати туристичною принадою нашого міста, джерелом надходження до бюджету та й просто місцем, де на вихідні могли б гідно та по-людськи відпочити тисячі коломиян. Натомість, маємо закинуті та майже непрохідні хащі, які із кожним роком все більше деградують.

отичними деревами, привезеними із усього світу, акуратними алеями та прохолодним затишком. Старожили кажуть, що із центру парку було видно Воскресінецьку гору. Сьогодні ж парк виглядає зовсім по-іншому. Звідси не те, що гору не можна побачити; тут за метр нічого не видно. Старі, цінні дерева руйнуються, парк заростає дикими рослинами та горами сміття. Це привабило сюди змій та гадюк, яких у парку доволі багато. Були навіть випадки укусів людей. Багаторічний “недогляд” парку став причиною висихання дерев та перетворив їх у потенційну небезпеку. Засохлі дерева валяться навіть від незначного пориву вітру і падають доволі часто. Якщо пройтися парком, можна побачити досить багато повалених дерев; часом досить товстих. Михайло, житель вулиці Староміської, розповів, що минулого літа він та ще троє його друзів чудом врятувалися від такого “падаючого дерева”. Сиділи на галявині, відпочивали і лише шосте відчуття та хороша реакція допомогла вчасно відскочити вбік.Парк байдужого періоду

Втім небезпеки у Шевченківському парку можна чекати не лише від природи. Запущені місця зав­жди приваблюють і стають прихистком для різних бомжу­ватих, напівкримі­нальних та інших не надто інтелігентних компаній. У Шевчен­ківському парку таких вдосталь: від звичайних безхат­ченків, наркоманів та циганів до кри­мінальних вті­качів. Поро­зки­дувані шприци, “бульбу­лятори” та інші нар­команські аксе­суари у парку мож­на зустріти чи не на кожнім кроці. Але нещодавно місцеві мешканці випадково у нетрях парку натрапили на доволі незвичну “стоянку”, яка не схожа ні на циганські, ні безхатченківські табори. Табір був побудований дуже грамотно, за всіма канонами, якими користуються у походах військові спецназівці. Табір був професійно окопаний, захищений від дощу і вітру та обгороджений. У землі був обладнаний “холодильник” для зберігання їжі, кухня та навіть смітник. Хто тут жив, місцеві не знають, але підозрюють, що тут хтось переховувався від закону.

Парк байдужого періоду Ось таку невеселу картину можемо бачити зараз у Шевченківському парку. Багаторічна бездіяльність міської влади перетворила його у заросле, засмічене та не надто безпечне і благополучне місце. Час від часу, правда, чиновники сюди приїжджають, оглядають, інколи навіть і прибирають, але це радше піар-акції, ніж справжнє бажання навести лад. Єдині, кого дійсно болить доля парку, - це меш­канці прилеглих вулиць. Вони вже який рік самостійно (інколи допомагають деякі навчальні заклади міста - Інститут упра­вління земельними ресурсами, 14 ВПУ та 5 школа) його доглядають: прибирають, облагороджують, очищають, але, за їхніми словами, самостійно, без допомоги міської влади до пуття довести Шевчен­ківський парк неможливо. А влада в свою чергу окрім слів мало що робить. А шкода, бо тут, на березі озера та недалеко від Пруту, могла б бути пристойна відпочинкова зона… А поки маємо нетрі з наркоманами і кримі­нальними утікачами.

Автор: Віктор ФІТЬО, тижневик “Коломийська Правда”