Вівторок, 22 серпня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Візова ревізія

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2014-04-04 12:30:28

Візова ревізія Скорочення списку документів на візу та терміну їх обробки, запровадження нового типу візи, “туристичної”, – ось короткий перелік новацій, підготовлених Європейським Союзом для подорожуючих, котрі все ще повинні отримувати візи для в’їзду на його територію.

Чи матимуть зміни суттєвий вплив на українських заявників, як ефективно ними скористатись та як виконуються ті візові регуляції, що були запроваджені ЄС ще кілька років тому, – традиційні питання подорожуючих, що чекають реального спрощення візового режиму з ЄС із року в рік.

 

Ціна спрощення

Останні заяви Європейської комісії щодо необхідності спрощення візової політики ЄС, – ознака поступової модернізації сфери, де будь-які зміни проходять важкий процес узгодження усіх країн-членів та ключових інституцій ЄС, що все ще сприймають візи винятково як інструмент безпеки.

Втім, підраховані економічні переваги від політики спрощення змушують переосмислити звичний стан речей та діяти більш сміливо.

За підрахунками експертів Європейської комісії, за умов спрощення візових вимог, уже за п’ять років очікується створення 1,3 мільйонів робочих місць у країнах-членах. Зокрема, очікується дохід у туристичній сфері, який, за попередніми оцінками, очікується збільшити до 130 мільярдів євро.

Очевидно, що фінансові переваги стануть відчутними зокрема й для країн Вишеградської четвірки, до яких українці традиційно прямують частіше ніж до інших країн ЄС.

Згідно офіційної статистики ЄС за 2013 рік, майже 56% подорожуючих з України в минулому році отримали візи Польщі, Словаччини, Угорщини та Чеської Республіки. Так, ще раніше, мотивуючи дані країни до активнішої підтримки перспективи скасування віз, експерти вказували, що за підрахунками, наприклад, Польського бюро статистики, кожен подорожуючий з України, Білорусії та Росії до Польщі витрачає близько 150 євро в день, що лише за друге півріччя 2012 року збільшило бюджет на 1,6 мільйона євро.

 

Косметичний євроремонт візового кодексу

Вирахувавши фінансову доцільність візового спрощення – як з’ясувалось, гра варта зусиль, – модернізація окремих положень стала не лише можливою, але й економічно обґрунтованою.

Не дивно, що суттєві зміни торкнулись переважно тих категорій осіб мандрівників-туристів, що раніше випадали з переліку пільговиків та мали монополізований доступ до культурних принад країн-членів ЄС переважно через туристичні агентства. Тож, дане рішення може зменшити потік до вітчизняних турагентств та, вочевидь, підштовхне їх до вдосконалення обслуговування та пропозицій відпочинку.

Найбільш “революційна” зміна діючого кодексу, – запровадження нового типу “мандрівної” візи, що даватиме можливість перебувати на території однієї країни-члена ЄС до 90 днів протягом 180-денного періоду. При цьому очікується зменшення супровідних документів: у якості прикладу наводиться медична страховка. Разом із цим, перелік додаткових документів залишається потенційно невичерпним.

Тож, чи залишиться й надалі, як і раніше, неврегульованою ситуація, коли від політики конкретних країн та консульських установ залежатиме довільне трактування статті щодо переліку документів?

Терміни обробки документів – інша проблема, що традиційно вказується заявниками віз.

Проблему почуто та вирішено, – документи розглядатимуться в 10-ти денний термін замість 15-денного, у відповідності до діючої редакції кодексу. Втім, для тих громадян, хто може скористатись перевагами Угоди про спрощення оформлення віз, що діє з 2008 року, цей термін обмежено до 7 днів.

Загалом, опитування заявників, проведене наприкінці минулого року, указує, що термінів обробки документів консульства переважно дотримуються, і в рамках існуючих регуляцій намагаються вирішувати питання достатньо ефективно.

Тож, як і раніше, сильним залишається чинник політичної волі консульств та їхнього напрацьованого досвіду.

Візова ревізія

Додатковою вартістю нового типу “мандрівної” візи стане її багаторазове використання, помножене на тривалий термін перебування.

Якщо раніше окремі консульства, зокрема словацькі та угорські, ризикували та видавали багаторазові й довгострокові візи з метою туризму під свою відповідальність, то вже скоро такі поодинокі випадки мають стати легалізованою шенгенським законодавством тенденцією. А деяким країнам, як-от Греція чи Іспанія, що користуються попитом на туризм та відпочинок – стане легше видавати багаторазові візи потенційним туристам та відповідно поповнити список країн, що найчастіше видають багаторазові візи.

 

А віз і нині там

Разом із цим, у кодексі залишились без змін прогалини, пов’язані із правозастосуванням багаторазових віз, – питання, що стало причиною інциденту з українськими громадянами, затриманими в Німеччині позаминулого року.

Ідеться про те, що в діючому Шенгенському праві бракує чіткої кореляції між множинністю в’їздів, задля чого надається багаторазова віза – та множинності цілей поїздки, яка майже неминуче виникає при використанні багаторазової візи із тривалим терміном дії.

Також існує потреба в більш чіткому визначенні 24-ї статті Кодексу, що стосується необхідності доведення чесності та надійності – критерії наразі не визначені, – зокрема, правомірного використання попередніх віз.

Частково пропозиція ЄС запровадження Візової інформаційної системи має вирішити питання фіксації “позитивної візової історії” заявника. Однак кодекс має більш чітко визначати, за яких умов претендент може отримати багаторазову візу терміном дії більше ніж 6 місяців.

Поки дане питання з видачею багаторазових і довгострокових віз не врегульовано. Консульства все ще керуються своїми внутрішніми інструкціями, що наглядно підтверджує наступний рейтинг.

Візова ревізія

Щоб досягти реального спрощення, також варто було б скоригувати окремі положення, що збільшують вартість візового клопотання.

Пропозиція Європейської комісії розширення доступу заявників до консульств, зокрема в місцях, що віддалені від дипломатичних установ, за рахунок створення зовнішніх провайдерів послуг – “візових центрів” або “євро консульств” – не є актуальною для України, де так звані “візові центри” функціонують та розвиваються з 2008 року.

Вартість за їхні послуги починається від 200 гривень і більше. При цьому, нерідко консульства порушують норму візового кодексу, яка забезпечує право заявника на вибір місця для подання візи. Окрім цього, не всі консульства сумлінно дотримуються відповідних положень Угоди про спрощення оформлення віз, що скасовують візовий збір для представників пільгових категорій громадян.

Тож, стимулюючи людей до подорожей, важливо подбати й про доступність віз у ціновому еквіваленті.

Візова ревізія

Три роки імплементації норм кодексу виявили низку слабких та неузгоджених питань, що потребували невідкладних коригувань.

Після громадського обговорення дії кодексу, ініційованого ЄС минулого року, зміни мають відбутись в найбільш важливих для заявників складових візової процедури, що скоротять час обробки візових заявок та перелік необхідних документів.

Отже, чи дійсно очікувані новації матимуть суттєвий вплив на візову процедуру?

Чи подбали автори змін про відповідальність країн-членів у випадку недотримання консульствами країн-членів ЄС визначених норм та положень?

Чи прогресивні новації носитимуть де-факто рекомендаційний характер та трактуватимуться в залежності від політичної волі кожної із країн-членів?

На ці та інші питання отримаємо відповідь лише після вступу в дію оновленого Кодексу, що має відбутись не раніше 2015 року.

Втім, може залишимо ці питання громадянам іншим країнам, що потребують спрощення, які пізніше нам розкажуть про ефективність запроваджених змін – адже, за багатьма озвученими обіцянками оновленої влади, наступного року нас уже чекатиме безвізовий режим з ЄС?