Середа, 26 квітня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

На закупи, проше бардзо!

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-12-05 17:30:49

На закупи, проше бардзо! Щороку в останні тижні напередодні католицького Різдва та Нового року українсько-польський кордон буквально “тріщить по швах” від напливу вітчизняних шопінг-туристів: у Польщі стартує сезон передсвяткових розпродажів.

Хтось користується моментом, аби поповнити гардероб відомими лейблами, що, як переконують обізнані, у Польщі обходиться на порядок дешевше, ніж в Україні. Більш прагматичні вирушають “затаритися” дешевшим та якіснішим, у порівнянні з українським, провіантом. А хтось узагалі планує повернутися на Батьківщину вже у 2014-му, зустрівши рік прийдешній по той бік кордону.

Втім, і тим, і іншим, і третім Польща однаково широко відчиняє двері. Бо вигода від таких відвідин більш ніж помітна: українські “шопери”, спокусившись на зарубіжний крам, щороку “дотують” економіку держави на мільйони доларів.  

 

Туризм із приставкою ”шопінг”

Закупи у Польщі серед українців набули популярності в останні роки. Видавати “шопінг-візи” поляки почали відносно нещодавно - у грудні 2011 року, причому лише для жителів п’яти областей Західної України. Однак уже встигли відщипнути жирний шматок ринкового пирога у вітчизняних продавців. За даними польського держкомстату (GUS), українці лише у другому кварталі цього року скупилися у Польщі на 360 млн. дол. (минулого року було на 100 млн. менше). А загалом торік з українських у польські кишені перекочувало більш ніж 750 млн. “зелених”. Кожен приїжджий “шопер” витрачав у Польщі в середньому 200 доларів.  

Я купила піджак зі знижкою, за дуже хорошу ціну - 70 злотих (180 гривень. - ред.). Блузку у тому ж магазині, - демонструє обновки іванофранківчанка Аня Рамчак, яка нещодавно повернулася із закупів. - Як на другу річ, мені надали на неї знижку аж 50%! На третю кофтину - ще більшу знижку”.

Речі дівчина купувала на останні злоті ще й наспіх.

Мені не вистачало кілька злотих, то мені ще скидку зробили, - тішиться Аня. - Поляки до нас дуже привітні”.

Три якісні фірмові речі обійшлися їй лише у 160 злотих, тобто 400 “із хвостиком” гривень. У рідному Івано-Франківську скупитися за таку суму - майже фантастика, переконана дівчина. Тому франківські модники з неприхованим ентузіазмом розхапують брендові речі із польських прилавків. А такі популярні у тамтешніх торгових мережах акції як “купуєш одне - знижка на інше” чи “дві речі за ціною однієї”, змушують українців витрясти із гаманців усе до цурки.

Втім, цінники польських ТЦ привабливіші за “домашні” для наших співвітчизників не лише у модних відділах. Часом продукти харчування та побутова хімія по той бік кордону також дешевші.

Наприклад, я накупила багато сирів, - продовжує Аня. - Якщо у нас сир маскарпоне, який я дуже люблю, коштує 50 гривень за 250 грам, то у Польщі - приблизно 8 гривень”. Побутова хімія, за словами дівчини, теж дешевша на 20%. “А якщо потрапити на акцію, то й на всі 50!”, - переконує ”шопінг-туристка.

Шопилася” Аня у найближчому до українського кордону - всього 5 км - центрі закупів - Перемишлі. Це невелике містечко - найкращий варіант для тих відвідувачів, хто бажає справити усі покупки за найкоротший термін. У Перемишлі є лише одна велика “галерея” (так у Польщі називають торгові центри), де можна придбати і одяг, і продукти, і косметику. Для більш ґрунтовного шопінгу українці вирушають трохи далі - у Жешув (майже 90 км від кордону). Тут, окрім великої кількості торгових центрів, є ще й багато архітектурних цікавин для туристів. Найзавзятіші шопоголіки беруть курс на Варшаву чи Краків. Це хоч і неблизько, зате тут найкраща перспектива купити речі всесвітньо відомих брендів за ціною, що “кусається” мінімально. Варшавська “Аркадія”, “Галерея Домініканська” поблизу вроцлавського Старого міста, а також “Краківська Галерея” поряд із залізничним вокзалом - це гіганти, в яких можна провести весь день. І скупитися, і пообідати, і кіно подивитися. Словом, відчути усі принади європейського шопінгу, як вони є!

 

Заохочення шопінгоманії

Віза на закупи” здобуває все більшу популярність серед українців, адже це найлегший спосіб для всіх бажаючих перетнути державний кордон. Попри основну мету поїздки - власне шопінг, віза дає змогу принагідно оцінити усі культурно-архітектурні “родзинки” Польщі, а згодом, за бажанням, й інших країн Шенгену. Віза дозволяє подорожувати як турист.

Така віза не дає можливості офіційно працевлаштуватись, але, оскільки для її відкриття не потрібно запрошення, вона дуже практична для тих, хто не має інших можливостей потрапити закордон, - розповідає Леся Стецик, консультант “Київського візового центру”. - До того ж у відкритті візи не відмовляють практично нікому”.

Поляки всіляко заохочують шопінгоманію українців. Якщо першу “шопінг-візу” видають на тиждень, то другу уже на рік (для цього треба лише показати іменний товарний чек, який підтверджує, що під час першого візиту людина щось купила). А щоб полегшити нашим громадянам і без того не надто заплутаний шлях до своїх “галерей”, нещодавно поляки навіть випустили спеціальний торговий путівник “Зупинка Польща”, що виходить українською мовою один раз на місяць. Його розповсюджують безкоштовно на перетині польсько-українського кордону.

Єдина “ложка дьогтю” для українців у “медовій бочці” польського шопінг-туризму - величезні черги на перетині держкордону. Часом стояти у “корках” доводиться по 6 годин. Втім, і це спраглих до вигідних покупок українців не спиняє. Бо як тут втриматись, коли тебе так гостинно припрошують до прилавків? “Проше бардзо!”.