Вівторок, 25 квітня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Сердечна нація

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-10-07 16:30:20

Сердечна нація Кожного року Україна втрачає півмільйона своїх громадян - українців убивають стреси, нераціональне харчування, малорухливий спосіб життя та погана генетика. 66 смертей зі 100 пов’язані із захворюваннями серця та судин. Україна за показником смертності від цих недуг - перша в Європі. Ми перегнали навіть Росію, де серцево-судинні захворювання забирають щороку 56% життів. Для порівняння, у Німеччині від серцево-судинної патології вмирає приблизно 47% населення, у США - 40%, у Великій Британії - 33%.

Інфаркти та інсульти виникають здебільшого на тлі артеріальної гіпертензії”, - таке пояснення дають експерти ВООЗ. Оскільки від гіпертонії в Україні потерпають більш як 12 млн. людей, у групі ризику перебуває кожен четвертий українець (а серед дорослих - кожен третій). Про свій діагноз знають не всі. Згідно з останніми даними, які оприлюднило МОЗ, лише 68% гіпертоніків, які живуть у селі, та 81% жителів міста “в курсі”, що їхній тиск перевищує показники норми. Однак половина відмовляється від лікування. У селах ігнорують приписи лікарів 62% хворих, у містах - 52%. Українці взагалі уникають контактів з людьми у білих халатах. Лише близько 8% українців регулярно відві­дують лікаря. 41% звертаються по кваліфіковану допомогу винятково при появі конкретних симптомів. А 37% - коли ці симптоми загрожують життю.

У тому, що хвороба виникла і прогресує, винні самі хворі”, - кажуть медики. І день не мине, щоб українець не скуштував смаженого м’яса та не пересолив кожну страву. Тваринні жири містять багато шкідливого холестерину, які налипають на стінках судин, звужуючи їх просвіт. Смажене м’ясо, крім того, що згубно впливає на судини, може також провокувати появу злоякісних пухлин. Сіль затримує воду в організмі, що призводить до підвищення артеріального тиску. “Любов до алкоголю та цигарок, ситуативні важкі фізичні навантаження (коли починається “сезон городів”), відсутність руху (повернувшись з роботи, українець лягає відпочити, а не виходить на прогулянку), постійні стреси (а українці живуть в умовах хронічного стресу) мало-помалу руйнують судини”, - каже головний позаш­татний терапевт Головного управління охорони здоров’я та медицини катастроф м. Черкаси, заслужений лікар України, к. м. н. Володимир Казмірук. - Ще донедавна з цим діагнозом до лікарень потрапляли 50-60-річні люди. Тепер нерідко хворобу виявляють у 30-35-річних чоловіків (до настання клімаксу жінок захищають гормони).

З віком тиск зростає. Серед дітей поширеність артеріальної гіпертензії становить 0,1-1%. Серед підлітків - 4-8%. До 70 років 70% людей мають гіпертонічну хворобу, - наводить дані лікар. - Коли у молодому віці з’являється артеріальна гіпертензія, це завжди хвороба вторинного походження (хвороби нирок, ендокринні захворювання, неврологічні недуги тощо). Треба шукати причину і усувати її. Первинна гіпертонія, яка виникає у більш зрілому віці, формується під впливом способу життя. Ви можете мати погану спадковість, але відійти від сімейних “традицій”, якщо припините палити, зловживати спиртним, їсти жирну їжу та лінуватися. За висновками ВООЗ, 50% нашого здоров’я залежить від способу життя”.

Спека, як і морози, також можуть стати спусковим механізмом. У спекотну погоду підвищується в’язкість крові. У холодну - відбувається спазм судин. Якщо людина хворіє на гіпертонію, будь-якої миті у неї може статися гіпертонічний криз - неускладнений та ускладнений, що розвивається на тлі інфарктів, інсультів, порушення ритму серця, серцевої недостатності, аневризми (вип’ячування стінки артерії внаслідок її потоншання або розтягнення). “Аби цього не трапилося, гіпертонік мусить дотримуватися рекомендацій лікаря. І якщо вже медик прописав лікування, не пропускати прийому медикаментів та не зменшувати дози, - каже заві­дуюча кардіологічним відділенням №2 Львівського обласного клінічного кардіологічного центру Оксана Кузьмяк. - Зараз діє пілотний проект регулювання цін на ліки для гіпертоніків. Необхідні препарати пацієнт може прид­бати за зниженою ціною, але для цього повинен звернутися до лікаря, який випише йому рецепт. Самолікування у таких випадках може коштувати життя!”.

Молодим людям, які ще не захворіли, лікар радить стежити за своїм харчуванням, більше рухатися, бувати на свіжому повітрі, відмовитися від шкідливих звичок. А у 30 років - зробити електрокардіограму серця. Починаючи з цього віку, бажано систематично вимірювати тиск (у нормі він не повинен перевищувати 140/90 мм рт. ст.) та рівень цукру у крові.

Налягайте на продукти, що містять мінерали, які позитивно впливають на серце - абрикоси (або курагу), виноград (або родзинки), печену картоп­лю, домашній сир, - радить кардіолог. - Будьте обережними з фізичними навантаженнями”.

Межу фізичних навантажень визначають так:

Від коефіцієнта 220 відніміть кількість прожитих років. Наприклад, 220 - 35 (35 років) = 185 (максимально допустима частота серцевих скорочень). Щоб визначити прийнятний діа­пазон пульсу, максимально допустиму частоту (185) треба помножити на коефіцієнт 0,6 і 0,7. Простіше кажучи, прийнятний пульс при навантаженні становитиме 60-70% від максимально допустимого. Приклад: 220 - 35 (вік) х 0,6 = 111 або 220 - 35 (вік) х 0,7 = 129,5. Прийнятний коридор пульсу для людини віком 35 років - від 111 до 130 уд./хв.