Вівторок, 30 травня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Мода на сленг

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-09-13 11:30:32

Мода на сленг Сучасна молодь заражена сленгом, старше покоління вражене, коли його чує. Більшість науковців вважає його “зоною підвищеної небезпеки”, тоді як для пересічних громадян він давно став нормою. Насправді ж манера говорити може чимало сказати про психічний стан людини, коло її спілкування та інтересів. Це своєрідний код, знаючи який, можна дізнатися від співрозмовника більше, ніж він хоче розповісти про себе.

Стиль і актуальність

Як відомо, намагаючись вирізнитись із натовпу, ми потрапляємо в натовп тих, що намагається вирізнитися. Подібне до цього відбувається й нині: молоді люди - від 12 до 20 років - активно використовують всі можливі способи, аби підкреслити неповторність свого покоління. і найдоступнішим з них є мова. інтуїтивно молодь намагається не афішувати специфіку свого спілкування, приберігаючи жаргонізми для спілкування з ровесниками.

На роботі мені часто доводиться чути, як спілкується між собою молоде покоління, - каже Ірина Синоверська, вчитель української мови та літератури з 20-річним стажем, - причому це і внутрішньоколективне спілкування на перервах, і спілкування з учителем на уроці. Без сумніву, те, з ким розмовляє дитина, впливає на те, як вона це робить, особливо це стосується старшокласників. Характерним є постійне збагачення лексики “новими словечками” - ледь не щодня доводиться чути нові й нові дефініції на позначення речей і дій, які є загальновідомими”.

Аби з’ясувати, чому підлітки вживають жаргонізми, сучасна дослідниця українського сленгу Олена Кондратюк провела опитування серед 80 учнів 9-11 класів. Майже 60% респондентів зазначили, що вживають сленг, аби бути сучасними, тоді як 20% назвали причиною недостатній словниковий запас. Очевидно, розмовляти не літературно чи навіть грубо ввійшло в моду. Основне запитання - чому?

Слухати, аби знати

Жоден філолог не візьметься назвати точну кількість жаргонізмів, які вживає молодь. Мабуть, так само неможливо знайти й молоду людину, якій були б усі ці слова відомі. На те, які саме вислови вона вживає, мають вплив емоційний стан, вид діяльності та коло інтересів. Скажімо, є набір слів, характерний для любителів автомобілів, людей, що мають справу з комп’ютерами, чи для меломанів. Наприклад, якщо ви чуєте слова “апгрейд” (модернізація, поліпшення), “юзер” (користувач) чи “сидюк” (комп’ютерний диск, дисковод), то, очевидно, той, хто їх вживає, не на жарт зацікавлений новітніми технологіями. Тоді як “саунд” (звук, мелодія), “реліз” (випуск, демонстрація) стовідсотково вкажуть вам на любителя музики.

До речі, “специфічні слова” вживають як дівчата, так і хлопці. “Тонак” (тональний крем), “хвіст” (хлопець, що полюбляє компанію дівчат) характерніші для представниць прекрасної статі, тоді як “бро” (брат, близький друг), “ніштяк” (позитивна оцінка ситуації) частіше вживають юнаки. Якщо уважно прислухатись, то сленг може “розповісти” і про емоційний стан оповідача. Наприклад, слово “ніштяк” - це явно щось добре, тоді як співзвучне з ним “шняга”, навпаки, означає щось негативне. іноді, аби вивідати істину, потрібно бути надуважним. Вживання коротенького слова “айс” (дослівно з англійської - “лід”) вказує на захоплення, крайню ступінь схвалення, а заперечення “не айс” означає щось, що не подобається, не підходить, щось немодне.

Очевидно, фантазія в молоді є, та ще й яка. інше запитання - звідки всі ці слова взялись і чому мають іноді такі дивні значення?

Заокеанське - рідне

Чому й навіщо? - із цими запитаннями ми звернулися до викладача кафедри слов’янських мов ПНУ ім. В. Стефаника Лілії Париляк:

 - Скажіть, будь ласка, які фактори впливають на формування сленгу?

- Оскільки сленг є явищем соціолінгвістичним, то на його формування активно впливають культурні  та історичні зміни, що відбуваються у суспільстві. Сленг дозволяє з допомогою мови відстежувати “модні”, а тому й мінливі тенденції розвитку соціальних груп та їх цінностей, світоглядних орієнтацій.

- До речі, однією з модних нині тенденцій є використання в щоденному спілкуванні іншомовних слів. і хоча їх легко можна замінити українським відповідником, та молодь вимовляє їх “як чує”.

- Так, іноземні мови активно поповнюють словниковий запас молоді сленговою лексикою. Це наслідок явища міжмовної інтерференції. Найбільша кількість запозичень-“сленгізмів” іншомовного походження - з англійської мови.

- А чи існує власне український молодіжний сленг?

- Існує, однак значна кількість “сленгізмів” все ж є запозиченими, як, до речі, і сам термін ”сленг”.

- На вашу думку, явище сленгу є позитивним чи негативним?

- Ні одне, ні друге. Поява “сленгізмів” у мовленні свідчить, що мова є живою, що в ній відбуваються динамічні процеси, з’являються нові слова, які є частково реакцією на вимоги часу. Це явище цілком закономірне.

- Так, але часто вживання сленгу є надмірним і засмічує мову. Як уникнути цього?

- Оскільки молодіжний сленг характерний для вікових соціальних груп, то його вживання, наприклад, школярами чи студентами, пов’язане з психологічними та віковими особливостями їхнього розвитку. Це спосіб певного групового “індивідуалізму”, а тому шукати способи уникнення надмірного вживання “сленгізмів” і при цьому не зважати на внутрішню мотивацію їх носіїв було б малоуспішно.

…Виходить, явище сленгу є не лише закономірним, а й цікавим та не таким уже й шкідливим. Більше того, воно цілком може зблизити покоління. Звісно, чистота мови є важливою, тим більше тепер, але погодьтеся: молодіжний сленг спочатку викликає усмішку, а вже потім - осуд.