Четвер, 14 грудня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Престолонаслідник і Оксана

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-07-26 16:30:30

Престолонаслідник і Оксана Цей світ що, з розуму зійшов від народження однієї дитини? - не може вийти з дива мій знайомий. - Уже й праску вмикаєш, а там про пологи герцогині Кембриджської!”.

Світові ЗМІ й справді подавали і далі подають новину про поповнення в британській королівській родині так, начебто трапилося нечуване диво. Спочатку, коли назначений лікарями термін минув, а Кейт і не думала народжувати, нам розповідали, як перехвилювалися в Букінгемському палаці, а разом з мешканцями палацу - вся світова ліберальна громадськість. Тоді, завдячуючи цифровим технологіям, нам демонстрували, як виглядатиме згодом, коли підросте, дитина Кейт і принца Вільяма. Опісля перейшли на обговорення майбутнього імені новонародженого і можливих методів його виховання…

Що вже казати про той урочистий момент, коли пологи таки настали. Процес висвітлювали полчища репортетів, завдяки яким ми знали буквально все. І що принц Вільям, як і обіцяв, був присутній при народженні чергового престолонаслідника. І як він виглядав, з якою любов’ю допомагав дружині тримати дитину, як жартував про свою лисину: “Ви погляньте, у нього вже більше волосся на голівці, ніж у мене”. І як власною персоною сів за кермо чорного “рейнджровера” і повіз родину додому. І як газета The Sun перейменувалася в день пологів у The Son - Син…

Не минає й дня, щоб нас не закидали свіжою інформацією з апартаментів, де мешкала раніше принцеса Діана з хлопчиками. Ми переживаємо, як впорається Кейт з вихованням дитини, адже вона вирішила обійтися без найнятої няньки, чого в історії королівської родини ще не практикували. До кінця року її хоч і звільнили від громадських обов’язків, та все ж надто відповідальна це справа… Тішимося за турботливого батька і чоловіка, який доводить, що родина для нього така ж важлива, як і майбутні королівські обов’язки…

А на думку поміж усім цим огромом інформації з Лондона знаєте що спадає? Долі дітей, чиї батьки були знищені сталіністами як “вороги народу”. Таких, як Юрій Шухевич. Чи як донька сотенного УПА “Спартана” Оксана…

Про цю ж Оксану блокбастери знімати можна, починаючи від самісінького народження. Як могла народити і зберегти дитину в нелюдських повоєнних умовах дружина “Спартана”? Попросила двоюрідну сестру чоловіка, яка проживала в с. Княждворі, щоб та вдавала, начебто зайшла в тяж. Народила Ольга Бойчук-Москалюк дитину в серпні 1948-го в Коломиї, звідки сестру “Спартана” з дівчинкою привезли на возі до Княждвора.

Можливо, так і виросла б Оксанка в Княждворі, якби хтось не доніс про неї енкаведистам. Ганну з піврічною дитиною забрали до с. Товмачика, де стояв гарнізон, тоді до Станіслава. Ганна намагалася переконати звірів у людській подобі, що дитину їй принесла невідома жінка, наказала мовчати й доглядати малу. За кілька днів її відпустили додому, а дівчинку забрала лікарка в білому халаті. Аж до 1990-их про доньку “Спартана” ніхто нічого не знав. Дарма Ганна, повернувшись з концтаборів, просила кагебистів віддати їй Оксанку на виховання - відповісти жінці ті не вважали за потрібне.

Не менш жорстоко вчинили сталіністи й з дітьми уродженця Печеніжина Прокопа Рибчука, який був ординарцем “Спартана” і загинув разом з сотенним у криївці. Їх без зайвих церемоній вивезли туди, “де навіть влітку холодно в пальті”.

Певна річ, це не були діти королівської крові, а звичайних українських селян. Але як же треба було радянській владі ненавидіти, боятися навіть дітей, якщо вона чинила з ними геть не по-людськи!

Нехай геройська, але передчасна загибель таких людей, як “Спартан”, поламані долі їхніх дітей - усе це також впливає на сумний стан української державності на третьому десятку проголошеної незалежності. Тому що, як запевняють мудреці, немає на світі країни, яка мала б наперед написану книгу своєї долі. Є минуле, в якому кожна країна, кожна людина сама кує своє щастя чи нещастя. І дивний для нас ажіотаж навколо синочка Кейт - це всього лише продовження лінії того, що можна визначити як Великобританія. Це символ того, що Велика Британія живе і перемагає, вміє пишатися своїм прапором, гімном і навіть зуміла ввести в коло “Британської співдружності націй” свої колишні колонії. Які також з повагою ставляться до британського права, до кожної людської особистості.

Автор: Дмитро КАРП’ЯК