Середа, 26 квітня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Олімпіада-2022: шлях до кризи?

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-04-26 11:30:49

Олімпіада-2022: шлях до кризи? Після приходу до влади в травні 2010 року Президент Віктор Янукович заявив, що Україна буде претендувати на проведення зимової Олімпіади-2022 в Карпатах. Техніко-економічне обррунтування національного проекту “Олімпійська надія-2022” виконала німецька компанія PROPROJEKT, яка брала участь у розробці проектів літньої Олімпіади-2016 - в Баку і зимової-2018 - у Мюнхені (кандидатури цих міст не пройшли відбору). Як буде з німецьким “зимовим” проектом щодо України, поки що невідомо. Все ще попереду: в 2014 році Україна, як й інші країни-претенденти - іспанія (Барселона), Німеччина (Мюнхен), Фінляндія (Осло), Франція (Ніца), а віднедавна і спільно Польща зі Словаччиною, повинна подати заявку в МОК. і аж у  2015-му після відповідної олімпійської інспекції визначать місце проведення Олімпіади.

Прикарпаття - поза проектом

Згідно з техніко-економічним обррунтуванням, географічне розташування нашої країни та клімат дозволяють Україні організувати проведення зимових Олімпійських ігор аналогічно до тих, які відбувалися в 2010 році у Ванкувері (Канада) і які пройдуть в 2014-му в Сочі (РФ) чи в 2018-му - в Пхенчхані (Південна Корея). А центром українського олімпійського проекту є Львів. Зокрема передбачається, що змагання з хокею з шайбою, керлінгу, ковзанярського спорту, фристайла, шорт-треку і фігурного катання відбудуться у Львові, а  зі стрибків з трампліна, лижного двоборства, біатлону, лижних гонок і сноубордингу - в Тисовці Львівської області; з гірськолижного спорту - в  Боржаві Закарпатської області.

Прикарпаття в цьому масштабному проекті не фігурує. У нас спочатку було багато нарад, великі надії, грандіозні плани щодо розбудови спортивних баз і всієї інфраструктури, але згодом усе затихло. Що саме стало на заваді цьому - про те окрема розмова. Про що тут казати, якщо в області після довгих дискусій і обговорень досі ще не підшукали ділянку землі під палац спорту, будівництво якого з сумнівною урядовою підтримкою можна було форсувати з нагоди “Євробаскету-2015” в Україні. Якщо олімпійська надія нашу область обійшла стороною, знову повернемося до наших сусідів.

Рахунок на два класи

Як сказав у грудні чільних Держагентства з інвестицій і управління нацпроектами Владислав Каськів, будівництво інфраструктури здійснюватиметься згідно з вимогами Міжнародного олімпійського комітету. Всі об’єкти поділено на два класи. До першого зачислено ті, які можуть окупитися і під які активно залучатимуть інвестиції (наприклад, гірськолижні комплекси). Другу групу споруд зводитимуть за державний кошт - це об’єкти інфраструктури, а також деякі спортивні об’єкти (льодовий палац). Згідно з техніко-економічними обррунтуваннями, орієнтовний обсяг інвестицій - 10 млрд. доларів. Між іншим, затрати на Олімпіаду у Ванкувері становили 3,3 млрд. доларів, а бюджет на Олімпіаду в Сочі сягнув 950 млрд. рублів, або 30 млрд. доларів. “На жаль, вітчизняні інвестори ще не виявили бажання вкладати свої кошти. Нині ведемо перемовини з представниками Китаю і ряду європейських країн”, - бідкався пан Каськів.

Львів у ролі столиці Олімпіади було обрано не випадково, бо тут є найкраща база для проведення таких змагань. Своєю чергою, міський голова Львова Андрій Садовий зазначив: “Якщо МОК затвердить заявку України, на території міста плануємо побудувати олімпійське село”. Такі “села” мають бути організовані в Тисовці і Боржаві. Передбачено, що львівське “олімпійське село” розташовуватиметься біля стадіону “Львів-арена”, збудованого до “Євро-2012”, і якому через брак фінансування нині не в силі дати ради. А от голова Закарпатської ОДА Олександр Ледіда першочерговим завданням у своєму регіоні бачить будівництво дорожньої інфраструктури вищого класу через Карпати, а також тунелю, що з’єднав би Львівську і Закарпатську області.

Без оптимізму

Олімпійський оптимізм з боку окремих високопосадовців звучав наприкінці минулого року. Хоча деякі експерти застерігали і ставили під сумнів, у першу чергу з економічної точки зору, потребу нашої країни у такому грандіозному проекті. Приміром, директор інституту економічних досліджень і політичних консультацій ігор Бураковський вважає, що держава повинна прорахувати і далекі наслідки, а саме: як збудовані олімпійські об’єкти використовуватимуть надалі. Уже маємо досвід “Євро-2012”. У Києві зароблені гроші на НСК “Олімпійський” покривають лише повсякденні витрати, але повністю він ніколи не окупиться. Про “Львів-арену” вже йшлося.

На думку І. Бураковського, якщо Україна піде традиційним шляхом - шляхом величезних кредитів під державні гарантії, то наш народ після Олімпіади чекають збільшення держборгу і погіршення стану економіки загалом.

Хоча у вересні 2012 року на одному зі своїх засідань Кабмін затвердив національний проект щодо проведення зимової Олімпіади-2022, але з початку нинішнього року цей проект почав видозмінюватися. Наприкінці лютого Віктор Янукович після візиту до Польщі заявив, що українська влада розглядає можливість спільного проведення зимової Олімпіади-2022 з Польщею та Словаччиною. Водночас у Польщі нічого не знають про таку ідею.  Зате в словацькому місті Попраді прем’єри Польщі - Доналд Туск і Словаччини - Роберт Фіцо домовилися про те, що їхні країни претендуватимуть на Олімпіаду-2022. Частково про цей спільний проект газета “Галичина” писала в січні

ц. р. у публікації “Чим відрізняється Закопане від ”Буковелю”?”

Необррунтовані сподівання

Недавно швейцарці відмовилися від своєї заявки на Олімпіаду-2022: порахували і побачили, що справа збиткова, людям буде важко пояснити необррунтовані витрати. Ясна річ, українські чиновники не беруть до уваги таких аргументів, тож почали виділяти гроші на розробку різних проектів, концепцій і підготовку нашої заявки. Причому залунали голоси, що завдяки Олімпіаді Україна отримає потужний поштовх у своєму розвиткові. і це у наших то умовах, коли в країні панують казнокрадство та корупція. Виглядає якраз навпаки, що у зв’язку з цим Україна може опинитися в значно гіршій ситуації, ніж нині перебуває Греція, яка тримає в напрузі фінансову систему всієї Європи. За словами голови Асоціації українських банків Олександра Сугоняка, греки під час підготовки до літньої Олімпіади витратили 9 млрд. доларів, а отримали лише 2 млрд. доходів і саме відтоді розпочалися проблеми дефіциту державного бюджету, який виріс ледь не втроє. За таких обставин ситуацію в Україні взагалі прогнозувати важко.

Цікаво, що з приводу підготовки до зимової Олімпіади-2022 думають в нашій області керівники середньої та нижчої ланок і  різні спортивні фахівці? Люди або збайдужіли, або тепер ще не готові дати якоїсь конкретної відповіді. Понад рік тому, коли Прикарпаття  ще було в олімпійських планах і на нарадах голови ОДА Михайло Вишиванюк жорстко питав, що робиться для цього, а, не почувши потрібної відповіді, зганяв промовця  з трибуни, з необхідності всі мусили рухатися і над чимось хоча б думати. А нині чуємо приблизно таке: в області спортивна база занепала і вимагає негайного оновлення, але звідки взяти гроші, яких бракує навіть на зарплатню? Мовляв, у нас все приватизовано і ніхто нічим не поступиться, а якщо й поступиться, то лише за державний кошт, значно збагативши себе. На одній з прес-конференцій директор БК “Говерла” і він же заступник голови обласної федерації баскетболу Андрій Дроздов з великим болем розповів, як важко Івано-Франківськ виграв тендер на проведення матчів одного з групових турнірів  “Євробаскету-2015” і яка боротьба тривала за виділення ділянки землі під будівництво палацу спорту. Ані звернення спортивних федерацій до органів виконавчої влади, ані листи громадськості не дали бажаного результату. Все пропало.

 А розраховувати на те, що Олімпіада в Україні дасть поштовх для розвитку, можуть лише наївні. Реалісти ж кажуть: знову все розкрадуть. Ми уже знаємо, що підготовка до “Євро-2012” і до “Євробаскету-2015” - це лише чудова нагода високопосадовцям покласти великі гроші до своєї кишені.

Олімпіада для чийогось збагачення

Нині кожен українець зрозумів, як нас жорстоко обманули з цим “Євро”, - каже заслужений працівник фізичної культури, олімпійська чемпіонка Стелла Захарова.

- Скільки наших з вами грошей просто закопали і вкрали. Всі побачили, що організація великого спортивного змагання - це збагачення маленької групки людей і зубожіння цілої країни. і ви не рівняйте футбольне “Євро” з Олімпіадою, на яку потрібно в десять разів більше грошей. А в наших реаліях цю суму слід множити на два. Бо куди ж без ”відкатів”?!”

За словами колишнього віце-прем’єр-міністра України Бориса Колєснікова, який відповідав за “Євро-2012”, Україні європейський футбольний чемпіонат обійшовся в п’ять млрд. доларів. У скільки ж насправді - ніхто не може сказати. Добре, коли всі кошти використовують задля розбудови інфраструктури та зведення потужних спортивних об’єктів. Як кажуть, обома руками за таку ідею і заслужені й знані в Україні працівники спорту, але й вони усвідомлюють великі олімпійські ризики, тому б’ють на сполох. Заслужений тренер України Леонід Ратнер вважає, що якби Олімпіаду провели, то наші зимові види спорту були б забезпечені інфраструктурою на 20 років наперед: “Але я знаю, як буде в Україні. Заберуть гроші з усього спорту і кинуть на Олімпіаду. Тобто інші види просто загнуться”. Крім того, на думку Леоніда Ратнера, в Україні зимові види спорту непопулярні, вони не мають великої кількості уболівальників. Як приклад він наводить Канаду і Норвегію, де в першій на хокейний матч семирічних хлопчиків приходять десятки тисяч глядачів, а в другій - всі гірські схили заповнені глядачами під час гірськолижних перегонів, змагань із фристайла чи санного спорту. А на “Буковелі”, наприклад, під час фіналу Кубка світу з фристайла уболівальників за міжнародними мірками було досить мало.

Свої міркування має й один з найавторитетніших тренерів зі стрибків у воду Михайло Угрюмов. За його словами, Швейцарія, маючи необхідну інфраструктуру (треба лише дещо осучаснити і добудувати) відмовилася від зимових ігор-2022, а нафтогазова Росія стогне через те, як дорого провести Олімпіаду в Сочі. Угрюмов, посилаючись на записку в музеї Олімпіади-1980, каже таке: “Коли до ігор залишився рік, генеральний секретар СРСР Леонід Брежнєв написав записку у Політбюро. У ній було приблизно таке:  “Звертаюся до вас із проханням вивчити питання доцільності проведення ігор у нашій країні, бо це надто дорого для нас”. До цього, як відомо, не прислухались, ігри провели, а потім в країні настала криза. І це у величезному Союзі. А ми говоримо про Україну…”