Середа, 18 жовтня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Народжувати - до Калуша

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-03-29 13:30:49

Народжувати - до Калуша Такий вибір нині робить немало жінок із сусідніх із Калушем і більш віддалених районів та міст, котрі вже начувані про професіоналізм акушерів-гінекологів із цього міста, тутешні порядки в пологовому будинку. Втім, є й інші чинники довіри пацієнток та їхніх рідних до калуських медиків - такий висновок зробив для себе після його відвідин.

Острівець комунізму” на тлі фактично платної медицини

Підштовхнула до поїздки в Калуш розповідь знайомої про те, що її дочка вирішила саме там, хоча живе в обласному центрі, народжувати уже в досить-таки пізньому віці першу дитину.

Пологи були ускладненими, породіллю довелося “кесарити”, але акушери-гінекологи Микола Тимків, Ольга Петраш та інші медики з честю вийшли із цієї ситуації. Їм Оксана довіку дякуватиме за те, що пізнала щастя материнства.

То таки калуський феномен: кожна шоста-сьома породілля у місцевому пологовому будинку не є жителькою Калущини. Приїздять на пологи до міста хіміків жінки з Рожнятівського, Долинського, Рогатинського, Галицького районів нашої області, із Жидачівського й Дрогобицького - сусідньої Львівщини… З Івано-Франківська десяток жінок за минулий рік довірилися саме калуським акушерам-гінекологам.

Ці дані взято не десь зі стелі, а почерпнуто із журналу, в якому фіксують усі пологи. Того дня ми теж, заходячи до палат з дозволу породіль і вітаючи їх з народженням синочка чи донечки, зустріли серед пацієнток і, скажемо так, іногородніх. Вони разом зі своїми чоловіками обрали як місце появи на світ їхніх чад саме пологовий будинок Калуської ЦРЛ.

І хоча транспортування до Калуша, а потім назад, додому, вже із новонародженим, вимагає більших затрат, подружжя загаломѕ економить. Бо, за словами пацієнток, у багатьох інших аналогічних закладах області встановлено негласні (але про які вже кажуть не пошепки, а вголос) такси, скільки потрібно заплатити кожному із медпрацівників, котрі приймають пологи. А в калуському пологовому будинку таким вимаганням від рідних породіллі, натякам на відповідну “мзду” і самим поборам просто рішуче поклали край. У цьому чітко виявилася позиція не лише адміністрації лікарні, а й міської та районної влади, яка підкріплює її не голослівними гаслами, а чималими коштами на придбання для ЦРЛ сучасного медичного обладнання, ліків у необхідних обсягах, забезпеченням належних умов хворим у стаціонарі. Породіллі з Калущини за надану при пологах медичну допомогу і використані медикаменти не платять взагалі. Чим не “острівець комунізму” на тлі фактично платної, такої дорогої нині для наших співвітчизників медицини, котра, як усі знають, безплатною залишається лише в тексті Конституції?!

Зрозуміло, коштів із міського та районного бюджетів не вистачить, щоби повністю фінансувати перебування в пологовому ще й іногородніх пацієнток. Тому коли вони приходять сюди, то, як поінформував головний лікар пологового будинку Микола Тимків, мають зробити благодійний внесок у розмірі 300 грн., а перед випискою оплатити вартість витрачених на них медикаментів. Та оскільки лікарня закуповує медикаменти на тендерній основі, то для породіллі це значно дешевше, ніж в аптеці, де їх реалізують з націнкою.

Жінка завжди обирає найкраще для своєї дитини

Чоловіки везуть своїх дружин народжувати до Калуша і тому, що місцевий пологовий будинок давно вже має імідж закладу з новітнім діагностичним і лікувальним обладнанням та вмілим, чуйним медперсоналом, де застосовують сучасні перинатальні технології і забезпечують комфорт мамам із новонародженими. Та послухаймо самих породіль, а також їхніх чоловіків, яких ми, супроводжувані головною акушеркою пологового будинку Надією Василів, теж зустріли у палатах і сімейних пологових залах.

Наталія Іваницька:

- Жінка завжди обирає все якнайкраще для своєї дитини. Мені, жительці селища Букачівців на Рогатинщині, порекомендували народжувати своє перше дитя саме в Калуші. Пологи були дещо ускладненими. Та акушер-гінеколог Микола Тимків - спасибі йому - допоміг появитися на світ моїй міцненькій донечці з чималою вагою - 4 кг 100 г. У цьому пологовому будинку гарні умови, висока кваліфікація у лікарів і середнього медперсоналу. Тож немає потреби довго тримати тут породіллю - її виписують зазвичай на третій день. Ось і я вже збираюсь додому. Оскільки я з іншого району, мені дали для оплати квитанцію з переліком медикаментів, які використали на мене. Препарати досить дешеві порівняно з тим, якби довелося купити їх за цінами з аптечними ”накрутками”.

У сімейній пологовій залі ми застали молоде подружжя Ліду і Богдана із селища Перегінська на Рожнятівщині. У них народився синочок вагою 3 кг 600 г. Пологи, які приймав акушер-гінеколог Ярослав Кінах, пройшли нормально, природним шляхом.

- Саме в цій сімейній залі народжували жінка мого вуйка і моя братова. Тож і нам нічого не залишалось, - пожартував новоспечений батько, - як їхати для поповнення нашої молодої сім’ї первістком таки сюди, в калуський пологовий будинок.

В іншій палаті поруч з породіллею Уляною Шепель теж був її чоловік Геннадій, який словами і букетом жовтих тюльпанів висловив вдячність дружині за те, що подарувала йому другу донечку (старшій уже шостий рік). Позаяк дитина народилася вагою чотири кілограми, а мама невисокого зросту, то пологи були не з легких.

- Але я не переживала, бо й цього разу приймав їх спеціаліст із великим досвідом Микола Тимків, - каже Уляна. - Як бачите, вже радіємо з чоловіком появі на світ нашої крихітки. Питаєте, скільки я заплатила в пологовому? Знаючи, що породіллі із Калуша і району отримують медичну допомогу безплатно, я з дому взяла лише пелюшки, жодних медикаментів не купувала, все необхідне мені й дитині тут дали.

І ще від однієї місцевої жительки - Люби ми почули, що у пологовому за надану медичну допомогу й за ліки вона не платила ні копійки. Таке в області нині велика рідкість, а в Калуші міська рада ухвалила і реалізує на практиці цільові програми охорони здоров’я населення, зокрема програму медикаментозного забезпечення пацієнтів ЦРЛ.

Бути акушером - то мовби ходити по лезу ножа…”

Миколу Тимківа я спитав:

-Чим ви як головний лікар пологового будинку поясните, що до вас везуть вагітних жінок народжувати не лише з Калущини, а й з інших районів івано-Франківської та Львівської областей?

- По-перше, - відповів М. Тимків, - багато закладів такого профілю наш переважає за технічною базою. Скажімо, маємо два апарати УЗД вартістю більше мільйона гривень кожен, спеціально призначені для пологового будинку. Придбали їх два роки тому за кошти міського бюджету. Обслуговують ці суперсучасні апарати грамотні спеціалісти. Зрештою, такі працівники у нас на кожній ділянці. А робота в акушерстві дуже складна, тут, як кажуть, ходиш по лезу ножа. Бо не знаєш точно, коли саме почнуться пологи у пацієнтки і коли закінчаться, а ти відповідаєш і за маму, і за дитину. Не випадково ж завжди є вакансії акушерів-гінекологів у медичних закладах навіть розвинених країн світу.

Ми турбуємося про належну якість і безпеку проведення пологів, у разі необхідності недоношених, важкохворих дітей поміщаємо у кювези в палаті інтенсивної терапії і виходжуємо їх. Тож показник дитячої смертності при пологах вдалося знизити до європейського рівня. Лише до 1% новонароджених (в інших районах - 3-4 й навіть до 5%) направляємо в обласну дитячу клінічну лікарню - це переважно немовлята, в яких виявлено такі вади розвитку, що потребують хірургічного втручання.

Та крім новітнього діагностичного й лікувального обладнання, багато важить, по-друге, і постійне підвищення кваліфікації медперсоналу. Вже протягом десяти з лишком років пологовий будинок Калуської ЦРЛ задіяно в українсько-швейцарському проекті “Здоров’я матері і дитини”, в рамках якого його спеціалістів навчають нових перинатальних технологій, проводять з ними практичні тренінги. Нас забезпечили відповідною фаховою літературою, ще й отримав заклад на 1,2 мільйона гривень медичного обладнання, придбаного за кошти цієї альпійської держави.

Ми і медики пологового відділення Городенківської ЦРЛ першими на Прикарпатті почали працювати за технологіями, запозиченими у швейцарців (спільне перебування в палаті матері і новонародженої дитини, партнерські пологи), навіть в Івано-Франківську їх освоїли набагато пізніше. Мабуть, тому і з обласного центру жінки їдуть народжувати у наш заклад, який відповідає другому рівневі надання перинатальної допомоги.

Завідувач фізіологічного відділення пологового будинку Леся Григорів спочатку на наше прохання пояснила назву свого відділення: сюди приходять вагітні жінки з очікуваним нормальним перебігом пологів, на відміну від обсерваційного відділення, де медики приймають пологи ускладнені. Вона особливо відзначила те, наскільки багато важить у роботі гінекологів та акушерів наявність сучасного діагностичного обладнання для обстеження вагітних жінок та новонароджених. За кошти міського бюджету придбано останніми роками інкубатори для недоношених дітей, апарати, які в разі необхідності допомагають немовляті дихати або й повністю “беруть на себе” цю життєву функцію.

- Перед капітальним ремонтом пологового будинку, - розповіла Л. Григорів, - ми опитали своїх пацієнток, чого, на їхню думку, ще бракує для комфортного перебування тут породіль та новонароджених. За побажаннями жінок у палатах було встановлено кондиціонери, душові кабіни, є тут, звичайно, і санвузли, холодильники. З’явилися у пологовому також бойлери для підігріву води. Бо хоч лікарня має свою котельню, під час її профілактичного ремонту в літній період гарячу воду не подавали.

Чому дедалі частіше породіль ”кесарять”?

То, звичайно, нечаста нагода для журналіста - побувати в закладі, де за рік приходить на світ до півтори тисячі маленьких українців, а це нові неповторні людські життя. Поцікавився у своїх співрозмовників, які вже давно працюють у перинатальній медицині, чи бачать вони якісь часові відмінності, тенденції у фізичній і моральній готовності породіль виконати покладену на них Богом і природою місію продовження роду. і почув, що тепер значно частіше, ніж іще років 10-15 тому, акушерам-гінекологам доводиться вдаватись до кесаревого розтину. Бо пологи є напруженою фізичною роботою, а в багатьох молоденьких породіль сил обмаль, м’язи не розвинені. Це, на думку медиків, результат того, що дівчат під час навчання у школі звільняли від уроків фізвиховання, що нині не в одній із родин, особливо міських, вагітних жінок взагалі не допускають до якоїсь фізичної праці, на них ледь не дмухають. Бабусі ж наші сільські в дітородному віці, як були в надії, то майже до самих пологів порались на городі і в хаті. На здоров’ї сучасних жінок позначаються також забруднена екологія, стреси.

І нині є випадки народження дітей далеко вже не молодими жінками. Недавно, скажімо, стала мамою (це у неї перша дитина) 46-річна калушанка, а її чоловікові - 60. З другого боку, трапляються, на жаль, через передчасний початок статевого життя випадки, коли народжують немовлят деякі ще зовсім юні дівчата.

- Я, звичайно, впізнаю свою колишню пацієнтку, якщо вона знову, з невеликим часовим інтервалом, потрапляє до нас, - каже М. Тимків. - Так от, ми уже втретє приймали пологи у жінки, якій лише 21 рік…

Звісна річ, виникає запитання: чи не очікує таких новонароджених доля безбатченків? Виявляється, чимало породіль, заповнюючи у пологовому будинку анкету, зовсім не соромляться у графі про батька дитини вказувати, що “шлюб не зареєстровано”… Парадокс у тім, що до більшості з них приходять у пологовий будинок чоловіки, батьки немовлят. Схоже, ці породіллі не реєструють з ними за взаємною згодою шлюб, аби мати соціальну пільгу від держави як жінки-одиначки.

Тобто немало молодих пар живуть у модному тепер громадянському шлюбі і не йдуть до рагсу й повінчатися у церкві.

Без дофінансування

з місцевих бюджетів медицина бідуватиме

Насамкінець нашого візиту до Калуської ЦРЛ ми мали розмову із заступником її головного лікаря з медичного обслуговування населення Валерієм Паляницею. Він розповів:

- Завдяки асигнуванню коштів із бюджету розвитку міста нам вдалося запровадити важливі для охорони здоров’я калушан цільові програми. Ми торік капітально відремонтували приміщення не лише пологового будинку, а й кардіологічного, неврологічного, урологічного та інших відділень стаціонару для дорослих, дитячої лікарні, станції швидкої медичної допомоги. Тепер ідуть ремонти в гастроентерологічному й ендокринологічному відділеннях, структурних підрозділах ЦРЛ у місті, плануємо завершити їх до кінця нинішнього року, щоб наступного за сприяння районної влади взятися за оновлення сільських закладів охорони здоров’я. Окрім програм медикаментозного забезпечення місцевих пацієнтів стаціонару, ми разом з міським управлінням соціального захисту населення реалізуємо програму надання одноразових грошових допомог онкохворим - дорослим і дітям. Недавно на сесії районної ради ухвалено рішення, щоби призначати матеріальну допомогу і дітям, хворим на цукровий діабет.

- Валерію Васильовичу, пам’ятаю, ще кілька років тому були непорозуміння між міською і районною владою щодо розподілу коштів на фінансування ЦРЛ, де лікуються жителі як району, так і міста…

- Цю проблему знято: нині фінансують охорону здоров’я Калущини прямо через Мінфін таким чином, що медичним закладам переказують кошти із міського бюджету, якому передають і субвенцію для району. Тепер ми запропонували розглянути на сесіях міської та районної рад питання про створення центру первинної медико-санітарної допомоги. Йдеться про передбачений реформою охорони здоров’я поділ на первинний (ФАПи, лікарські амбулаторії, поліклініки) і вторинний (ЦРЛ) рівні медичної допомоги, що їх фінансуватимуть відповідно з місцевих та обласного бюджетів. Оскільки до нас у лікарню приходить чимало іногородніх пацієнтів, то ми нині співпрацюємо зі страховою компанією в тому плані, щоб запровадити для них (у разі надання планової, а не ургентної медичної допомоги) одноразові страхові монополіси. Хворий підписує угоду з цією компанією, робить страховий внесок - і вона компенсує ЦРЛ її витрати на обстеження з допомогою складного діагностичного обладнання та лікування пацієнта.

- А чому, на ваш погляд, Калуська ЦРЛ нині стала такою популярною для пацієнтів і з інших районів та міст?

- Я б сказав, що йдеться тут не про популярність, а про якість і доступність медичних послуг, діагностичні й лікувальні можливості нашої лікарні. Міська і районна влада дбає про те, щоби в ЦРЛ були належні умови як для перебування пацієнтів, так і для роботи самих медиків. Влада прислухається до наших побажань і завжди готова допомогти у розв’язанні проблем лікарні. Глянемо на речі реально: тих коштів, що їх нині виділяють із Державного бюджету медицині м. Калуша і району за формульним розрахунком (тобто перемножують на кількість жителів наперед визначений показник затрат на душу населення), вистачає лише на зарплату медпрацівникам, оплату енергоносіїв, мінімальне забезпечення потреби у харчуванні пацієнтів стаціонару. За такої урізаної контрольної цифри асигнувань коштів, яку нам доводять згори, про який розвиток галузі може йти мова? Добре, що торік лікарні було дофінансовано із місцевих бюджетів близько 40 млн. грн. Сподіваємося, що мер Калуша ігор Насалик, міська і районна влада й надалі ставитимуться з таким же розумінням до наших проблем і навіть за нинішньої напруженої ситуації з фінансуванням бюджетної сфери вишукуватимуть кошти для дальшого зміцнення матеріально-технічної бази лікарні, розвитку охорони здоров’я на Калущині в напрямі сучасних пріоритетів і технологій цієї галузі, соціальну значимість якої важко переоцінити.