Вівторок, 19 вересня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

НЕФОРМАЛИ

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-03-22 17:30:22

НЕФОРМАЛИ У вівторок Ігор Слюзар особисто зірвав засідання погоджувальної ради, так званого депутатського клубу. Безпосередні розпорядники коштів, депутати, керівники фракцій та журналісти чемно чекали, доки він приїде з Івано-Франківська, аби спільно розпочати роботу. Мер, зійшовши на трибуну, запросив туди й колишнього секретаря міської ради Гошія. Коли депутати більшості попросили того зайняти місце в залі, разом з усіма, як це належало б, пан Ярослав лише лукаво усміхався, а мер категорично заявив, що секретар далі обійматиме свою посаду. Принаймні, поки.

Отже, колись по Європі блудив привид комунізму, тепер по коломийській міській раді - блудить привид секретаря… Депутати, які ще в грудні більшістю проголосували за його відставку, - на знак протесту вийшли із зали, а меншість (голосом Ігора Слюзара) “попросила” бути вільними розпорядників коштів (відповідальних чиновників, які покинули свою роботу, аби взяти участь у обговоренні нагальних питань, що стосуються фінансування їхніх організацій на цілий поточний рік), та перейшла до кабінету міського голови.

Ми сподівалися, що там продовжиться хоч яка робота, однак пан Слюзар заборонив журналістам брати участь у засіданні погоджувальної ради, мотивувавши такий (щонайменше нетактовний вчинок) тим, що у них відбудеться… “неформальна розмова”! Але громаду, для якої ми висвітлюємо знакові для міста події, не цікавлять будь-які неформали чи їхні приватні розмови в службовий час, за який громада їм сплачує зарплату. Ми змушені констатувати пряме і відверте перешкоджання роботі журналістів. Оцінку ж саме такому ориґінальному “проведенню” погоджувальної ради (коли декілька осіб приховано шепочуться щодо “стратегії” проведення сесії) нехай дають депутати та громада Коломиї.

Але цей аматорський театр, невдало розіграний очільниками Ратуші та їх нечисленними прибічниками перед присутніми того дня в залі засідань, - лише видима сторона айсберга. Зрозуміло, що таким чином вони намагаються знову зірвати сесію міської ради, створити політичний ажіотаж і колотнечу. Про конструктив сьогодні не йдеться. Перед новим роком мер неофіційно казав, що скоро прибере до рук усіх мажоритарників і матиме більшість, тоді жодних перешкод у своїй діяльності не матиме. А всім іншим, мовляв, покаже де раки зимують… Може, так вже сталося? Сесія, звісно ж, якщо відбудеться, це з’ясує. А ми в наступному числі напишемо. Як завжди - відверто і неупереджено. Однак вже сьогодні видно, що пошуки протистоянь, почасти одверто надуманих, небажання знаходити компроміси - невдало прихована стратегія керівників міста.

У день друку цього числа нашої газети, що Ви саме зараз тримаєте в руках, шановний читачу, відбувається сесія Коломийської міської ради. Передусім - вона довгоочікувана, бо накопичилося багато питань, що потребують нагального вирішення і виконання. Сталося це насамперед тому, що всупереч законодавству, керівництво міста не провело (бойкотувало?) сесію, яка мала відбутися в лютому… Тому підготовка була досить жвавою, включивши в себе традиційні засідання профільних комісій. Зокрема робота бюджетної комісії розтяглася аж на три дні. Ми намагалися з’ясувати для Вас нюанси подій, що передували сесії. Все майже за великим флорентійцем Данте Аліг’єрі.

КОЛА КОЛОМИЙСЬКОЇ РАТУШІ

Коло перше. Як виявилось, “політика” добряче замутила голови наших керівників, екстраполюючись вже на чисто господарські питання. Це не добре, бо виходить більше балаканини, аніж очікуваних громадою справ. Апофеозом політиканства стало бажання очільників Коломиї знову вносити разючі й не дуже зрозумілі зміни в уже прийнятий та погоджений бюджет. Сьогодні вони пропонують “зняти” виділені кошти на будівництво нового плавального басейну, спортзалу гімназії, навіть на дитячий реабілітаційний центр рука піднялася, не погребували… А спрямувати їх на ремонт приміщення ВУКМ (де має розміститися міськрайонна прокуратура), капремонт гуртожитку на вулиці Коцюбинського, який мають реконструювати під нові квартири для посадовців, значні суми - на ремонти доріг. Ямкові, а не капітальні. Очевидно, ямкові вигідніші… Це в той час, як в інших областях від такого неефективного й затратного ремонту майже відмовляються, плануючи й проводячи капітальні ремонти доріг. Голова бюджетної комісії Михайло Комісарук категорично виступив проти таких пертурбацій мерії, аби знову повертати все “на круги своя” (та ще й в гіршому варіанті), не вдаючись до виконання прийнятих і проголосованих в січні зобов’язань. Бо так можна “кроїти” цілий рік, когось карати - когось милувати, комусь давати, а в когось відбирати. Це скорше нагадує якісь приховані зобов’язання, що мають ознаки прихованої корупції, ніж ефективний розподіл пост-фактум… В народі таку роботу називають “на гамана”. Виглядає не дуже серйозно. Бо коли треба було ще якісь інші рішення “протягнути” - за бюджет голосували. Сьогодні забагли невиправданих змін. Причому меншість намагається диктувати більшості. Скажете нонсенс? Так і є. Зрештою, все вирішить голосування депутатів на сесії, за яким ми пильно слідкуватимемо.

Коло друге. Досвідчені фахівці й депутати небезпідставно прогнозують невиконання бюджету в цьому році. Тобто розраховувати на заплановані мерією 22 мільйони гривень не варто. Треба ефективно використати ті кошти, на які можна розраховувати (скажімо мільйонів 16-18), а не роздувати мильні бульбашки, прикриваючись фата-морганними аукціонами. Бо сьогодні видно дуже багато паперової роботи, мало не щодня чиновники пишуть і переписують ті цифри, аж паперу не вистачає… А коли йдеться до роботи, виникають безліч “форсмажорів”: недофінансування, зменшення доходів, блокування казначействами та інше. Тому варто більш прискіпливо переглянути дохідну та видаткову частини бюджету, а не гратися повітряними бальонами й оперувати марними ілюзіями. Але повернемось до цієї теми восени…

Коло третє. Завдяки наполегливості бюджетної комісії, нарешті вдалося повернути кошти справжнім розпорядникам. Бо досі чомусь так виходило, що розпорядником переважної більшості ресурсів міста було управління архітектури і ВУКМ… Тепер ці повноваження майже погодили передати “Житлоінфоцентру” та “Водоканалу”. Це відповідає принципові субсидіарності, а також принесе вагомі дивіденди, бо використовуючи ці кошти зі власного статутного фонду задля, скажімо, ремонтів будинків, вони матимуть право на передбачений законодавством пільговий податковий кредит. Це буде економніше, як з’ясувалося, майже на 20 відсотків для міста. Дивно, досі такої економії не потребували? А на запитання депутатів, чому раніше так не зробили, мер відповів, що ніхто не пропонував… То для того, аби купити скажімо стільчики в дитсадок, кошти краще віддати самим освітянам, чи проводити через управління архітектури? Кошти має використовувати балансоутримувач - думка очевидна.

Коло четверте. Мер відверто продовжує саботувати будівництво нового басейну, мотивуючи тим, що ці кошти освоїти не вдасться. Бо нема бажання! Бо чиновники відверто спустили на гальма всі пропозиції щодо початку проектування та подальшого будівництва об’єкту. Зрештою, тендер можна проводити разом із проектом.

Коло п’яте. Проблема сміттєзвалища - суттєва. Воно майже не відповідає жодним нормам, санітарним зокрема. Сміття туди поступає з Коломиї та району. Знаючі люди подейкують, що привозять і з інших районів також… Ту землю орендує приватна фірма, яка збирає гроші за сміття, як виявляється, майже не сплачуючи оренди за землю. Зауважмо - заробляє не місто, а фірма (хтось гріє руки). Зрештою, вони б мали якось трамбувати, захоронювати те сміття. Але ж ні, щороку чиновники виділяють нові площі (скоро ми всі відчуємо всі екологічні “принади” такого господарювання), поширюючи досі нездійсненні фантазії про сортувальну лінію чи сміттєпереробний завод. Для початку варто створити комунальне підприємство, або передати вже існуючому, аби кошти спрямувати до міського бюджету. А через природоохоронні та інші фонди вишукувати можливості для подальшого удосконалення роботи сміттєзвалища. Треба брати цю сферу в свої руки, можливо вкупі з керівництвом району. Доки не пізно.

Існують й багато інших проблемних кіл, з яких вже варто виходити. Про них - в наступних матеріалах.

Автор: Тарас ГРИГОРЧУК, тижневик “Коломийська Правда”