Субота, 21 жовтня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

У хоспісах не прийнято називати діагноз

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2013-02-15 10:30:16

У хоспісах не прийнято називати діагноз В Україні смертельно хворим пацієнтам, які перебувають у хоспісах, не прийнято казати їхній діагноз. Через це більшість з них помирають, так і не дізнавшись, що з ними відбувалося насправді. 


Довгими коридорами медсестри снують, наче привиди, а з палат доносяться крики та стогони. Так “Табу” описує хоспіс - сюди привозять невиліковно хворих. Більшість цих пацієнтів навіть не знають, що звідси є лише одна дорога - в морг. 

Те, що заклад називається саме так, знають лише деякі пацієнти. Для решти це звичайна лікарня, із якої вони невдовзі випишуться. 

Якби вони жили у Європі, то точно би знали всю правду. У всіх країнах ЄС діє закон, який зобов’язує лікарів повідомляти пацієнту його точний діагноз, навіть якщо він смертельний. Там медики прогнозують, скільки часу є у хворого, щоб вирішити свої справи. 

Українські ж лікарі, найчастіше, повідомляють смертельні діагнози лише родичам пацієнта. Також правду мають шанс дізнатися дуже прискіпливі хворі - які не бояться запитати медиків про це відверто. 

“Якщо пацієнт хворий і не звертається з таким питанням до лікаря, то в лікаря немає ніякої необхідності, мотивації починати раптом йому розповідати про це. Юридично немає ніякої такої норми у нас, за кордоном вона чітко є”, - пояснює ситуацію директор Національного інституту раку Ігор Щепотін. 

Приховувати від пацієнта смертельний діагноз - гріх. Бо людина має бути готовою до зустрічі з Богом. А віра може творити дива: 

“Відомі випадки, коли людина, яка дізнавалася про смертельну хворобу, настільки усією душею своєю зверталася до Бога і змінювала на краще своє життя у покаянні, що Господь за цими молитвами їй ще багато років життя дарував. І тоді невиліковна хвороба ставала виліковною”, - каже Архімандрит Лонгин (Чернуха). 

Зі священиками згодні і психологи. Вони переконують, що неможливо боротися з невидимкою. Бо тільки точно знаючи хворобу, людина може її подолати. Брехня про покращення стану, мовляв, недуга відступає, може розслабити. І організм перестає захищатися. Звістка про смертельний діагноз завжди докорінно змінює життя.