Четвер, 23 листопада, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Новий Рік сто років тому святкували з ікрою і без снігурочки

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2012-12-31 10:44:49

Новий Рік сто років тому святкували з ікрою і без снігурочки На початку ХХ століття Новий Рік не мав великої самостійної ролі. Як повідомляє “Сегодня”, в Україні це свято вважалося додатком до Різдва.

Тоді день народження Ісуса Христа святкували за старим календарем – 25 грудня. Тож і ялинку наряджали саме до Різдва. А Новий Рік був придатком до релігійного свята.

Бісівське свято без снігурочки

Щоправда, поставити деревце вдома – було задоволенням не дешевим. Його вартість становила від 10 до 20 рублів. А ще доводилося витратити по 1-2 рублі за скляні іграшки, що на той час було досить дорого.

Однак прикрашати ялинку минулорічними іграшками вважалося несмаком. При цьому звичай з деревцем більше прижився в містах, ніж в селах.

Церква в 1900 році не радила українцям святкувати Новий Рік і вважала його бісівською гулянкою. А Дід Мороз тоді приходив лише до дітей і без снігурочки.

Стіл у містах, зокрема в Одесі, накривали щедро. В меню були засмажені поросята, рябчики, млинці з чорною і червоною ікрою, смажені гусі, пироги з різною начинкою, а також апельсини і ананаси.

Запивали все це справжнім французьким шампанським, оскільки “Радянського шампанського” тоді ще не робили. 1 січня вважалося вихідним днем, аби гуляки могли трохи відійти. Хто був багатший, продовжував канікули за кордоном. На той час в Францію чи Італію можна було з’їздити за 100 рублів.

Скромно з тостом “За Гагаріна”

З початком СРСР свято Нового року дещо змінилося. Це було єдине не комуністичне свято в країні.

1 січня стало робочим днем, тож “за станок” доводилося йти з похмілля. Відіспатися компартія дозволила лише в 1947 році.

У Діда Мороза з’явилася нарешті снігурочка. Однак у своїх вітаннях він обов’язково мав хвалити КПРС.

Святкувати українці в містах намагалися поближче до телевізора. Тож наявність “блакитного екрану” в сусідів часом ставав причиною дружби на Новий рік.

Святкове меню теж змінилося. На столі з’явилося олів’є, “Радянське шампанське”, портвейн і горілка. Справжніми делікатесами вважали вінігрет, голубці, оселедець з цибулею і копчена ковбаса.

Дарувати подарунки один одному тоді ще не звикли. Зате пили від душі “За Юру Гагаріна!” і “За космос”. А віфліємську зірку на ялинці замінила “ідеологічно правильна” радянська.