Середа, 18 жовтня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Які чинники вивели Станиславів у лідери?

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2012-12-07 12:30:04

Івано-Франківськ є наймолодшим містом Прикарпаття. Коли його заснували, сусідні Галич, Коломия і Тисмениця вже налічували сотні років. Але дітисько магнатів Потоцьких одразу почало динамічно розвиватись, розштовхуючи ліктями своїх поважних конкурентів. Якщо у ХVIII столітті на поштових конвертах вказували адресу — Станиславів коло Тисмениці, то сьогодні Івано-Франківськ є другим містом Галичини після Львова. А літописні гради перетворилися на райцентри. То які чинники вивели Станиславів у лідери?

Відвага захисників

Новозасноване місто нагадує дитя — таке ж безпорадне й беззахисне. Саме тоді воно найбільш наражається на усілякі небезпеки. У 1676 році до Станиславова підійшла величезна турецька армія. Гарнізон прийняв рішення боронитися до останнього. Станиславів був не просто містом, а містом-фортецею. Якщо у більшості сусідніх населених пунктів укріпленим був лише замок, то наше місто мало стіни по всьому периметру. Близько двох тижнів тривала героїчна облога, після чого турки пішли ні з чим.

Залізничний вокзал. Початок ХХ століття. Поштівка з колекції Зеновія Жеребецького

Якби вони здобули Станиславів, не факт, що Потоцький став би відновлювати його. У магната могло просто не вистачити грошей. А так уся міська інфраструктура збереглася, достатньо було відбудувати спалені передмістя. Що Андрій Потоцький і зробив.

До речі, відступивши від Станиславова, турки зруйнували Галицький замок, який їм здав боязливий комендант. Після війни королівська адміністрація грошей на реставрацію укріплень не виділила, і з того моменту почався остаточний занепад колишньої князівської столиці.

Магнатська резиденція

Станиславів був приватним володінням і засновувався саме як родинне гніздо Андрія Потоцького. На той час він уже обіймав посади старост галицького і лежайського. Але то були державні міста і, рано чи пізно, вони б перейшли до іншого старости. Натомість власна резиденція завжди залишається із тобою.

Потоцький коштів не шкодував. Він запрошує до міста ченців тринітаріїв, фундує будівництво латинського і вірменського костелів, руської церкви. Завдяки розумній податковій політиці до нового міста потягнулись поселенці, серед яких вирізнялись вірмени. Ця невелика, але економічно впливова і підприємлива громада немало сприяла розквіту міста.

За нащадків Андрія Станиславів прикрашається мурованими храмами та зміцнюється потужними фортифікаціями. І хоч необережна зовнішня політика Юзефа Потоцького неодноразово призводила до спалення міста ворогами, потім магнат усе відновлював, і Станиславів становився ще краще.

А тим часом державні старостинські міста ледве дихали. За польськими законами, чверть від усіх прибутків староста віддавав на потребу армії, а рештою розпоряджався на власний розсуд. Кошти йшли на ремонт укріплень, доріг, вирішення різних комунальних проблем ну і, звичайно, на зарплату чиновників і самого очільника краю. Проте тіньову економіку вигадали не сьогодні. Наприклад, у 1736 році тлумацький староста Євстахій Потоцький перерахував у оборонний бюджет аж три злотих. Тобто на всю комуналку в нього залишилося тільки дев’ять монет. За таких умов ні про який економічний розвиток не йшлося. Нагадаємо, що у ХVІІІ столітті центрами прикарпатських староств були Галич, Калуш, Коломия, Снятин, Тлумач і Рогатин.

Родина Потоцьких десятиліттями посідала різні старостинські уряди та успішно перекачувала державні кошти у власну кишеню. Тому й будувалися у Станиславові храми, монастирі, оборонні споруди.

Бюрократи й чиновники

Коли Галичину окупували австрійці, вони розбили її на 18 округів (циркулів). Це був один з найкритичніших моментів у історії Станиславова. Австрійці не спромоглися зробити наше місто центром округу, надали перевагу Тисмениці. Можливо, листи із позначкою “Станиславів коло Тисмениці” і сьогодні приходили б своїм адресатам, але вони вчасно схаменулися. У 1782 році столиця циркулю переїхала до міста між Бистрицями.

Бути адміністративним центром — це круто. Погодьтесь, що райцентр завжди розвиненіший за село, а головне місто області на голову вище райцентру. Хоча порівнюючи Хмельницький із Кам’янцем-Подільським, можна посперечатись…

Після адмінреформи Станиславів отримав друге дихання. У місті діють староство, шляхетський і кримінальний суди, фервальтерія скарбових доходів (аналог податкової), міський магістрат та окружна пошта. Історик Грибович підрахував, що станом на 1847 рік у місті працювало 130 цісарських урядників при населенні 10 тис. осіб.

При зміні влади Станиславів традиційно залишається адміністративним центром. “Послужний список” виглядає приблизно так: столиця ЗУНР, польське воєводське місто, радянський та український обласний центр. Ну а там, де влада, там і театри, філармонії, бібліотеки, вищі навчальні заклади і решта благ цивілізації.

Наш паротяг вперед летить

Навіть найкращий адміністративний центр без комунікацій приречений на животіння. Із транспортом у Франківську проблем немає. Є вокзал, автовокзали. Аеропорт, що не кажіть, теж. Звісно, все це виникло не на порожньому місці.

Початок транспортної революції поклав староста Францішек Краттер. У далекому 1827 році за його сприяння через Делятин і Микуличин проклали дорогу до Угорщини. Раніше, аби дістатися Закарпаття, доводилось їхати через Стрий. А з того часу потік вантажів і пасажирів нашими теренами значно збільшився.

Проте остаточно Станиславів перестав бути периферією у 1866 році. Тоді прокладали залізницю Львів-Чернівці. Спочатку вона мала йти через Тисменицю. Але місцеві землевласники категорично відмовились продавати свої ділянки, тому колія повернула на Станиславів, де поміщики були більш поступливішими. Разом із рейками сюди прийшли вокзал, залізничні майстерні, нові робочі місця та наплив німецьких переселенців.

Ще одну перемогу наше місто отримало у 1892 році, коли у жорсткій конкурентній боротьбі перемогло Чернівці й розмістило в себе новозасновану Залізничну дирекцію. Коли для неї будували приміщення (головний корпус медуніверситету), то забракло місцевої цегли, яку довелося возити зі Львівщини. Саме після зведення дирекції у Станиславові відкрилися нові цегельні та розпочався будівельний бум.

А Тисмениця і далі залишилася потопати у зелені.

За фен-шуєм

До цього ми розглядали лише матеріальні фактори, ігноруючи різні метафізичні чинники. Втім, тут також є багато цікавого. Коли Потоцький заснував Станиславів, то спочатку фортеця мала вигляд шестикутника. Невдовзі магнат знайомиться із єврейським магом та кабалістом Ребе Еліяху, який дає йому кілька цікавих порад. Андрій наказує розібрати частину укріплень та прибудувати до фортеці нову магнатську резиденцію.

Опорні точки дерева Сефірот, накладені на мапу Станиславівської фортеці

Відтепер Станиславів мав вісім бастіонів та у плані сильно нагадував кабалістичне Дерево Сефірот, або Дерево Життя. Простіше кажучи місто перебудували ніби за фен-шуєм, враховуючи різноманітні енергетичні потоки, місця сили і т. п.

Хтозна, може саме тому Станиславів не здобули турки, призначили центром австрійського циркулю та ощасливили залізницею?