Субота, 20 жовтня, 2018
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Влада наполегливо спонукає хліборобів вирощувати й худобу

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2012-03-30 13:30:54

Влада наполегливо спонукає хліборобів вирощувати й худобу За півроку так і не досягнуто істотних зрушень у розвитку молочного і м’ясного скотарства в Івано-Франківській області, констатувала колегія ОДА на понеділковому засіданні. Попри те, що, за словами в.о. начальника головного управління агропромислового розвитку ОДА Івана Андріїшина, вперше за два десятиліття вдалося зупинити скорочення поголів’я худоби й навіть наростити його на 600 голів, уряд визнав потуги Івано-Франківської ОДА з розвитку тваринництва незадовільними. Задекларовані ще восени в органах влади наміри змусити сільгосппідприємства, які орендують тисячі гектарів селянських паїв і не утримують жодного «хвоста», потужно зайнятися й вирощуванням ВРХ, не здійснились. Із 67 господарств, які обробляють 500 і більше гектарів, худобу утримує менше третини.

«Коли припинимо виснажувати землю, сіючи лише зернові, ріпак, соняшник і не удобрюючи її органікою?» - запитував голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк присутніх на колегії керівників АПК обласного й районного рівнів та й самих голів РДА. Втім, принаймні на Городенківщині, як розповів її лідер іван Мороз, доповідаючи про готовність району до веснування, зобов’язалися вже цього року поповнити місцеве стадо як мінімум на 300 голів ВРХ. А в перспективі - і вдесятеро більше худоби. У зв’язку з цим на колегії вирішили домогтися від усіх районів складання графіків поетапного нарощування поголів’я ВРХ, причому насамперед силами аграрних інвесторів, які працюють на тамтешніх землях, а відтак і всіх господарств, у користуванні яких перебуває хоча б 300 га.

Такого ж порайонного планування голова ОДА вимагатиме і в розгортанні мережі родинних молочних ферм на селі, оскільки й цей задум, покликаний зупинити спад поголів’я і в індивідуальному секторі, поки що теж зостається лише на папері. З’ясувалося зокрема, що в області утримують по три й більше корів у майже 700 особистих селянських господарствах, однак жодної підтримки, тобто поштовху до розвитку, ці потенційні сімейні ферми так і не отримали з боку органів влади. На переконання М.Вишиванюка, тут якраз недопрацьовує профільний підрозділ ОДА. і це при тому, за його словами, що в Мінагрополітики володіють достатніми фінансовими ресурсами, призначеними саме на допомогу селянам, охочим до розведення худоби й виробництва молока. Та оскільки немає ініціатив з регіонів щодо використання тих коштів, кошти лежать мертвим капіталом.

«Наші краяни й не відають, скільки держава виділяє дотаційних коштів на придбання корів, телиць, доїльних апаратів, холодильного обладнання, - нарікав керівник області. - А це чималі суми, й кожен селянин мав би знати про них. Чому ж не роз’яснюєте людям у селах вигоду від такої співпраці з державою в розведенні ВРХ?».

На застарілості чинних управлінських підходів до розвитку галузі акцентував і голова обласної ради Олександр Сич. Він розкритикував підготовлений аграрною службою ОДА проект рішення колегії, змережаний давніми канцеляризмами, як «підвищити», «вжити заходів», «взяти на контроль», і закликав змінити ці стереотипи живою роботою, щоб таки зрушити «важкопідйомну» галузь.

Врешті на пропозицію М.Вишиванюка колегія визнала діяльність профільного управління ОДА незадовільною й зобов’язала голів РДА налагодити подвірний обхід у кожному селі, щоби з’ясувати, скільки знайдеться охочих зайнятися молочним скотарством та кому на що які кошти потрібні. Інформувати ж про це слід як ОДА, так і Мінагрополітики. «Майбутнє України, звісно, - не в індивідуальному тваринництві, - резюмував голова ОДА, - а у великотоварних комплексах. Але їхніми зародками можуть стати саме родинні ферми». і про те, як рухається цей промисел, на наступній колегії доповідатимуть уже голови РДА…

Якщо влада й далі так інтенсивно тиснутиме на всі важелі впливу на сільгоспвиробників різних форм власності, то можна сподіватися, що на Прикарпатті таки не доведеться заносити корів до місцевої Червоної книги, як про це мріють виробники молока з порошку. Більше того, тутешні інвестори навіть визнають корів, як це давно зробили в індії, священними тваринами. Принаймні молитимуться на них, щоб не втратити права господарювати на паях прикарпатських селян.

…На колегії також розглянули питання про стан використання бюджетних коштів, збереження державного та комунального майна на підприємствах, в установах і організаціях області та хід земельної реформи в краї.

Автор: Василь МОРОЗ