П'ятниця, 20 жовтня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Смітимо поквадратно чи поосібно?

Косівщина - Новини Косівщини

Косів-Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2011-11-15 16:45:51

Смітимо поквадратно чи поосібно? Періодичні підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги завжди дратують пересічних громадян. А тим більше тоді, коли нам прямо в очі брешуть: мовляв, «нова квартплата — зміна суті, а не цифри».

Таке повідомлення я прочитала в одній з івано-франківських газет. і вже хотіла цьому повірити, як мою увагу привернула власне зміна суті новації щодо вивезення твердих побутових відходів — відтепер тариф на цю послугу знову обчислюватимуть з розрахунку на один квадратний метр. Зробила підрахунок і мало не зомліла від несподіваного результату: замість 6,41 грн (а я самотня у «двокімнатці» розміром 45 кв.м) доведеться платити понад 15 гривень. Оце так «соціальна справедливість», яку тільки на словах відстоюють депутати Івано-Франківської міської ради!

Погоджуюся, що в такому разі виграють багатодітні родини, більшість з яких матеріально на межі виживання. Але в Івано-Франківську їх не так уже й багато, і для них можна встановити тариф індивідуально, тобто пільговий, який, до речі, передбачений останніми змінами до чинного законодавства. А самотній власник помешкання програє ще й тому, що включення до квартплати послуги з вивезення ТПВ позбавляє його права на 25-відсоткову знижку плати, передбачену Законом України «Про дітей війни та їх соціальний захист». На інші компослуги така знижка поширюється, а на квартплату для них — ні.

Переконана, що більшість із 60 депутатів міськради та виконкомівські чиновники, приймаючи непопулярне рішення, передусім думали про себе. Їхні сім’ї переважно повноцінні (не менше трьох-п’яти осіб), і, зрозуміло, поосібна плата за означену послугу надто вже для них накладна в грошовому виразі. Спрацював, так би мовити, сімейно-корпоративний інтерес. Але знову ж таки — де справедливість: той, хто найменше смітить (я ж самотня), хто з мінімальною пенсією, має платити стільки ж, скільки працездатний, грошовитий сім’янин, який проживає з дружиною та дітьми і смітить утроє-вп’ятеро більше, ніж я, на аналогічному метражі житлоплощі?

Я не проти платити за доброякісно виконану послугу навіть 15 гривень. Але якщо мій сусід, у квартирі якого аж шестеро осіб, платитиме бодай удвоє більше. І ще одне «але» — найголовніше: якщо на контейнерному майданчику на вулиці І.Борковського (правда, це закуток і тому, може, часто захламлений), а тим більше на обох майданчиках, розташованих на Вірменській вулиці в самому центрі «європейського» міста побачу справді європейську санітарну чистоту!

Чому так ультимативно? А ви посудіть самі: до червня 2010 року я платила за вивезення сміття 4,42 гривні. Ось уже майже півтора року плачу на дві гривні більше — а де результат? Щоб не бути голослівною, подивіться на фото, яке зроблено на тій же вул.Вірменській кілька днів тому.

Факти, як мовиться, вперта річ. Тим-то й не віриться мені, що сміттєперевізники сумлінніше відроблятимуть мої, як і сотень інших самотніх пенсіонерів, 15 чи 12 гривень, якщо вони проживають у дво- чи однокімнатній квартирі. Буду щаслива, якщо через деякий час мене переконають у протилежному.

Автор: Катерина ДУДКО