Понеділок, 29 травня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Дорога до Бога пролягає через любов до Вітчизни

Косівщина - Новини Косівщини

Косів - Косівщина інформаційна | Публіцистика та аналіз | 2011-11-09 16:45:40

Дорога до Бога пролягає через любов до Вітчизни На свято Покрови Прикарпатському військово-спортивному ліцею виповнилося 16 років. Ініціатором створення цього спеціалізованого навчального закладу та його першим директором був голова Благочинного культурно-освітнього фонду імені патріарха Йосифа Сліпого знаний та шанований в нашому краї багатолітній в’язень сталінських концтаборів Орест Дичковський. Пан Орест усе своє свідоме життя віддав служінню українському народові, клятву на вірність якому дав далекого 1943 року, вступивши у Львові до юнацької мережі Організації Українських Націоналістів. Нині його, на жаль, немає серед нас, але світла пам’ять про цю розумну та благородну людину живе в серцях тих, хто її знав.

Наш співрозмовник — полковник Микола Мартинюк, кадровий військовик, педагог із 30-річним стажем, понад три роки очолює цей, без перебільшення, елітний навчальний заклад, створений на початках нашого національно-державного відродження.

— Що спонукало вас, Миколо Лонгиновичу, стати біля керма знаного не лише на Прикарпатті, а й далеко за його межами навчального закладу?

— Любов до України та палка віра у її світле майбуття. І, звичайно ж, велика повага до свого старшого товариша та друга Ореста Дичковського, який свого часу запропонував мені стати директором Прикарпатського військово-спортивного ліцею. Повірте на слово, мені було важко або майже неможливо відмовитись від його пропозиції, яку він аргументував тим, що нашій державі конче потрібні високофахові та патріотично налаштовані офіцери, здатні гідно захистити її від ворожих зазіхань. Мабуть, із цих міркувань навесні 1996 року пан Орест запросив на посаду свого заступника з навчально-виховної роботи Антіна Путька, висококласного педагога та справжнього українського інтелігента. Незважаючи на похилий вік, Антін Путько повноцінно прислужився до формування педагогічного колективу нашого навчального закладу.

— А починалося все, якщо мене не зраджує пам’ять, у Богородчанах?

— Саме так. Свою діяльність наш ліцей розпочав у містечку будівельників Богородчанської газокомпресорної станції. Приміщення цього містечка перебували у доволі пристойному стані, що дало можливість розпочати повноцінний навчальний та виховний процес, налагодити нормальні побутові медико-санітарні умови тощо. Рішення про створення ліцею приймала тогочасна влада на чолі зі Степаном Волковецьким. Назавжди запам’ятають наші ліцеїсти і викладачі день 1 вересня 1996 року, коли розпочали навчання.

— З того часу промайнуло більше півтора десятка літ. Чим сьогодні славиться ваш навчальний заклад?

— 31 серпня минулого року ми урочисто відкрили нове приміщення нашого ліцею у Надвірні. У ньому обладнали два сучасні кабінети інформатики та під’єднали їх до швидкісного інтернету. Обладнали також кабінети фізики, хімії, біології та атлетичну залу з тренажерами. По праву гордимося ми і спортивним містечком з його майданчиками для міні-футболу, баскетболу, волейболу, гімнастичного комплексу та стройового плацу. Зовсім недавно ми відкрили наш медичний пункт. Працівників нашого навчального закладу часто запитують, у чому специфіка функціонування військово-спортивного ліцею. Вони відповідають, що у всьому: у військовій дисципліні, в умовах навчання та виховання, які максимально наближені до армійських. Для успішного виконання завдань, покладених на нас власним статутом, правилами внутрішнього розпорядку, що базуються на вимогах статуту внутрішньої служби Збройних сил України та закону України про освіту, в ліцеї створено предметні кафедри філології, іноземних мов, суспільно-гуманітарних наук, природничих дисциплін, виховної та військово-спортивної роботи.

З восьмого класу наші підопічні розпочинають вивчення військової справи, рукопашного бою, історії українського війська, основ військової етики та психології. Щороку після закінчення десятого класу відбуваються двотижневі військові польові збори, мета яких — надання практичних навичок у вивченні нормативів тактичної, вогневої, фізичної, інженерної підготовки та військової топографії.

— Словом, готуєте у стінах ліцею справжніх українських військовиків.

— За час існування нашого ліцею путівку в життя отримали 1 026 юнаків, у тому числі 33 медалістів — 15 золотих, 18 срібних. Із них 420 колишніх наших вихованців продовжують навчання у вищих військових навчальних закладах Міністерства оборони України та інших силових відомств. Даємо нашим хлопцям і гідну, як на мене, спортивну підготовку. У післяобідній час вони відвідують секції з таеквондо, легкої атлетики, атлетичної гімнастики, футболу та стрілецької зброї. Лише цього року вихованці Прикарпатського військово-спортивного ліцею Іван Петрик, Ігор Сорока та Остап Москалик під керівництвом тренера Олександра Корсака здобули на міжнародних змаганнях у Празі призові місця. Не осоромились наші хлопці і на міжнародних змаганнях у Швеції та Латвії.

Гордістю нашого ліцею є не лише його вихованці, а й викладачі. Нині в його стінах працює 15 вчителів вищої категорії, з них четверо отримали звання «вчитель-методист». Всього ж у навчально-виховному процесі задіяно 17 офіцерів запасу. Відчутно допомагає нам долати труднощі педагогічного процесу батьківський комітет, що його очолює Віталій Трачук, сини якого Назарій та Павло є нашими взірцевими ліцеїстами.

Насамкінець не можу не сказати ще й про таке. 17-18 вересня ц.р. наші вихованці під керівництвом підполковника Р.Грубальського брали участь у третьому Всеукраїнському паломництві до Зарваниці, яке проходило під гаслом «До Бога — через Батьківщину». За активну участь у цьому важливому для духовного зростання заході владика Михаїл Колтун нагородив наш ліцей пам’ятним знаком, а наші юні паломники ще раз усвідомили, що дорога до Бога пролягає через любов до Вітчизни, а без відпусту та повсякденної наполегливої праці пройти її неможливо.

Автор: Роман ГЛАДИШ