П'ятниця, 20 жовтня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Чий ворог Національний природний парк «Гуцульщина»?

Косівщина - Новини Косівщини

Гарячі пристрасті, які вже майже десять років вирують навколо Національного природного парку «Гуцульщина», до змісту діяльності парку  не мають ніякого стосунку.

Парадокс? Аж ніяк.

Парк створено указом Президента України, і він відображає як світову практику охорони природних територій, так і прагнення українського народу та його влади зберегти карпатський зелений оазис як останню соломинку для порятунку вщент зруйнованої екології України.

Проблема в іншому: за минуле десятиріччя відповідні державні органи законодавчо так і не врегулювали питання розмежування територій, особливо спірних. І це є постійним джерелом дезінформації, прихованих і відвертих конфліктів.

Розібратись в тому, чи є парк ворогом для природи нашого краю, вирішила Громадська рада при Косівській РДА, створена відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 3.11.2010 р. № 996, розпорядження ОДА від 10.02.2011 р. і розпорядження Косівської РДА від 11.04.2011 р.  6 жовтня вона зібралась на своє п’яте засідання. Члени ради — представники усіх громадських організацій району: Богдан Радиш, Володимир Тутуруш, Петро Підлетейчук, Зіновій Библюк, Марія Равшер, Анна Богдан та ін. (всього 31 із 35 членів ради), відомі в районі люди, зустрілися з директором НПП Василем Пророчуком, його заступником Юрієм Стефураком, завідувачами відділів, працівниками.

Усі без винятку були вражені тією великою науковою роботою, яку ведуть спеціалісти парку з вивчення, збереження і примноження флори і фауни наших лісів. Змістовні доповіді кандидата біологічних наук Любомира Держипільського – завідувача наукового відділу, та Вікторії Лосюк – завідувачки відділу екологічної освіти, доповнені мультимедійними презентаціями, дали можливість побачити багатства Карпат, які творилися протягом мільйонів років, і результати нашого безвідповідального господарювання. Стало очевидним, що природа надто тендітна і вже не витримує агресивного техногенного навантаження. Звідси – буревії і руйнівні повені, кліматичні аномалії, довготривалі посухи, як цього року, зсуви ґрунтів… Як усе це відбивається на здоров’ї людини, уже й не кажу: кожен відчуває на собі.

У присутніх виникло чимало запитань з приводу відновлення втрачених видів рослин і тварин, чистоти довкілля, якості води, рекреаційних можливостей парку, роботи маєтку святого Миколая. Багато відповідей ми отримали, відвідавши структурні підрозділи НПП – лабораторний корпус, розсадник у Кобаках, садибу святого Миколая у Пістині, рекреаційне містечко «Шешори».

Але натомість з’являлися нові й нові запитання. Чому в Європі охороняють майже 18 відсотків територій, а в Україні цей показник не досягає навіть 6? Чому в нашій області мало б бути принаймні 25% заповідних земель, а маємо не цілих 12%? Чому при зменшенні території Кутського лісгоспу з 23 000 га до 16 000 га план суцільних вирубок збільшився з 8,6 тис. м куб. до 10,6 тис. м куб? Чому лісгоспи почали рубати 50-літній ліс, якщо це рівнозначне екологічній катастрофі?

Хто дасть відповіді на ці запитання?

Вважаємо, що громада також повинна долучитися до того, щоб проблеми лісокористування вирішували  правильно, з думкою про день завтрашній.

Національний природний парк «Гуцульщина» робить це сьогодні: оберігаючи зелені легені Європи – Карпати, відстоює право кожної людини на комфортне життя серед чистого довкілля.

Вклонімося щиро за це.

Аделя ГРИГОРУК,
член Громадської ради.

Світлини Богдана Штундера.

P. S. А розмежування територій між НПП «Гуцульщина» і сільськими громадами – справа найближчого часу. Таке доручення керівництву району дав голова ОДА Михайло Вишиванюк. Важливо інше – щоб після встановлення меж не пішла по лісу гуляти сокира. Хто її спинить тоді?

Косів - За матеріалами газети Гуцульський край - gk.if.ua