Ринок землі в україні: що необхідно знати!

В Україні проводиться масштабне обговорення земельної реформи, питань запровадження продажу земель сільськогосподарського призначення і захисту конституційних прав власності громадян на ці землі.

На типові запитання, що виникають у громадян з цього приводу, відповідає Р. БАРАНЮК,начальник управління Держкомзему у Косівському районі.

Чи можуть іноземці скупити українські землі?

Іноземні особи не можуть набувати у власність землі сільськогосподарського призначення за цивільно-правовими договорами. Вони зобов’язані відчужити їх протягом одного року з дати набуття, якщо набули такого права раніше.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва можуть набувати у власність за цивільно-правовими договорами лише:

• громадяни України;
• фермерські господарства;
• держава — в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів чи територіальні громади — в особі відповідних органів місцевого самоврядування.

Чи можливо купити землю із розстрочкою платежу?

Договором    купівлі-продажу    земельної    ділянки
сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності може бути передбачено продаж земельних ділянок з розстроченням платежу.

Розстрочення платежу надається покупцям за умови:

• обов’язкової сплати покупцем протягом 30 календарних днів після нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу не менш як 50 відсотків частини платежу, що зараховується до державного та місцевого бюджетів;
• встановлення заборони на продаж або інше відчуження покупцем земельної ділянки до повного розрахунку за договором купівлі-продажу.

Право на придбання земельних ділянок з розстроченням платежу мають громадяни України, які відповідають хоча б одній з таких умов:

• до введення в дію цього Закону отримали ці земельні ділянки у постійне користування або оренду для ведення фермерського господарства;
• протягом останніх п’яти років ведуть особисте селянське господарство і набувають у власність ці земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності з метою створення фермерського господарства чи ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
• є молодими спеціалістами, які мають сільськогосподарську освіту і купують земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, створення особистих селянських і фермерських господарств;
• купують деградовані та малопродуктивні земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності для заліснення, залуження або створення об’єктів природно-заповідного фонду.

Термін розстрочення платежу у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності не може перевищувати п’яти років.

У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу у договорі купівлі-продажу обов’язково зазначається, що відповідне право переходить до набувача після сплати першого платежу, який є підставою для видачі правовстановлюючого документа.

Які обмеження встановлюються щодо граничної площі земельної ділянки?

Гранична максимальна площа земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у приватній власності однієї особи в нашій області буде становити не більше 900 га.

Загальна площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення приватної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва може перевищувати граничну максимальну площу земельних ділянок у приватній власності однієї особи для ведення товарного сільськогосподарського виробництва у разі успадкування земельних ділянок.

Хто має переважне право на купівлю землі?

Переважне право на придбання земельної ДІЛЯНКИ сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, що перебуває у приватній власності, за ціною, оголошеною для продажу, мають:

• держава в особі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальних органів — щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів;
• органи місцевого самоврядування щодо земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів;
• орендар чи користувач чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб;
• власники суміжних земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

А якщо пай у власності декількох осіб, скажімо, спадкоємців?

У разі продажу співвласником належної йому частки у спільній частковій власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, інші співвласники спільної власності мають переважне право купівлі частки.

Чи не будуть спекулювати землею?

Держава регулює це встановленням надвисокого мита. За відчуження сільськогосподарських угідь:

у разі відчуження у перший рік — 100 відсотків нормативної грошової оцінки земельної ділянки; у другий рік – 90 відсотків; у третій рік — 80 відсотків; у четвертий рік —70 відсотків; у п’ятий рік — 60 відсотків.

Скільки буде коштувати земля?

Ціна продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності не може бути нижчою за її експертну грошову оцінку, встановлену на час продажу відповідно до закону.

Чи не забудують потім придбані паї?

Заборонено здійснювати зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, які були набуті із земель державної і комунальної власності протягом 10 років з дня укладення договору відчуження.

У чию власність при купівлі землі перейдуть польові дороги, і чи будуть люди мати доступ до своїх полів?

З дня набрання чинності цього Закону землі під польовими дорогами, спроектованими для обслуговування земельних ділянок, які були виділені у єдиних сільськогосподарських масивах у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) із земель, і що належали до колективної власності (крім тих, які перебувають у приватній власності), переходять у державну власність.

Що буде з паями, які не успадковані?

У разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, суд визнає спадщину відумерлою, за заявою відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих за межами населених пунктів, — за заявою відповідного територіального органу центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів за місцем розташування земельної ділянки.

Р. БАРАНЮК,
начальник управління Держкомзему у Косівському районі.