Понеділок, 23 жовтня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

На Твою славу, Господи

Косівщина - Новини Косівщини

Не кожному поколінню випадає можливість будувати церкву. Та парафіянам церкви святого Василія Великого, що на Москалівці в м. Косові, випала честь будувати аж дві. Після трагічної  пожежі, що палала два роки тому, відновлено дерев’яний храм на Москалівці, освячення якого відбулося 19 червня цього року.

Другу церкву будують у центрі міста, навпроти пошти. У 19 столітті тут була церква. З церковних книг, які збереглися, стало відомо, що певний період часу старшим братом у ній був дід по батьковій ліній косів’янина Тутуруша Володимира Васильовича. З невідомих причин у 1896 році церква згоріла – залишились лише дзвони при вході. Міщани старались відновити церкву в 1926 р., але брак коштів, незацікавленість польської влади у будівництві української церкви зупинили ці роботи.

«Незважаючи на це, кожного року дзвони на Великдень радісно сповіщали про воскресіння Христове, — згадує В.В.Тутуруш, — нагадували, що тут була церква, скликали дітей і дорослих гратись у воротарочки. Простояли дзвони до приходу німців, які зняли їх і переплавили на метал для виготовлення зброї. І вже тепер, коли Україна стала незалежною державою, вірні УГКЦ вирішили відбудувати храм на цьому святому намоленому місці. В 1991 році встановили і освятили хрест з наміром здійснити відбудову храму. З волі Божої будівельні роботи розпочали у 2001 році.

На Твою славу, Господи

Шостого липня, у переддень Різдва Івана Хрестителя, вимурувану будівлю храму було прикрашено новим куполом. І хоч у той день брався накрапати дощ, подивитись на цю важливу подію зібрались жителі та гості нашого міста. Роботи зі встановлення купола та хреста розпочав з молитви парох церкви святого Василія Великого, отець-декан Роман Іванюлик разом з парафіянами. Він благословив працю кранівників і майстрів.

Всі затамували подих. Кран почав піднімати купол. Рука кранівника виважено повела його на вершину будови – і церква ніби шапкою прикрилась. Відтак підняли нагору майстрів, і вони встановили на куполі хрест заввишки 2,5 метра. Від споглядання цього дійства стало навколо святково й урочисто, а церква ніби промовляла до людей: «Добудуйте мене, і ви тут завжди знайдете спокійне місце для розмови з Богом, йдучи на роботу чи з роботи, в радості чи в горі, у святковий день чи в буденний».

Жителі м. Косова, парафіяни навколишніх сіл, а також небайдужі люди, які проживають за кордоном, з розумінням ставляться до будівництва, знають, що будують церкву на віки – для дітей, онуків, правнуків. Тому свою жертовну працю і кошти віддають на славу всемилостивому і всесильному Богові.

Леся ВАХМЯНІНА,
м. Косів.

Косів - За матеріалами газети Гуцульський край - gk.if.ua