Неділя, 25 червня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Такі зустрічі дуже потрібні

Косівщина - Новини Косівщини

Відбулося чергове засідання ради громадських організацій Косівщини, яку очолює Анастасія Костюк. До неї увійшли представники творчих спілок, профспілкових, просвітянських, ветеранських та інших авторитетних організацій нашого краю. Цього разу до розмови приєднались представники виконавчої влади — голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук і його заступник з гуманітарних питань Володимир Совіздранюк.

Зустріч розпочалась з приємної ноти. Члени ради привітали Я.Шинкарука з третьою річницею його перебування на посаді голови РДА. Ярослав Іванович отримав квіти і символічні подарунки, почув багато теплих слів на свою адресу. Присутні відзначали, що за ці три роки район змінив своє обличчя на краще. У багатьох галузях, зокрема медицині, освіті, культурі, і загалом у соціально-економічному розвитку нашого краю сталися помітні позитивні зрушення. Відчутно щирий інтерес і вболівання голови РДА за загальну справу, бажання залишити по собі добрий слід і згадку – а їх здобувають не гарними словами, а конкретними справами.

Голова РДА був зворушений такими сердечними вітаннями і зізнався, що за час перебування на цій посаді більше звик до критики, якої, однак, не боїться, бо вона дає йому потужний стимул до більш активної праці на благо Косівщини.

Ярослав Шинкарук розповів присутнім про основні напрямки роботи районної влади за минули і роки і на перспективу. Голова РДА і його команда прагнуть, щоб Косівщина не пасла задніх і посіла гідне місце серед інших районів Прикарпаття. Я.І.Шинкарук констатував приємний факт – нарешті налагоджено плідну співпрацю виконавчої влади з депутатським корпусом. Районна рада підставляє своє плече для вирішення багатьох проблем краю. Це вселяє велику надію на те, що спільними зусиллями їх вдасться вирішити, не відволікаючись на безглузді конфлікти між двома гілками місцевої влади.

Учасники засідання зійшлися на тому, що зусилля влади і громадськості треба не розпорошувати, а зосереджувати на пріоритетних напрямках. Таким, зокрема, є грандіозний і дуже перспективний проект «Маєтку святого Миколая». Його успішна реалізація стане потужним поштовхом для розвитку туристичної галузі, створення нових робочих місць, масштабного розвитку всієї інфраструктури, збільшення дохідної частини місцевих бюджетів, зрештою, збереження і розвитку традиційних народних ремесел, нашої самобутньої національної культури. Члени ради громадських організацій району висловили побажання, щоб до цього проекту було задіяне не одне, а багато сіл району.

Учасники засідання нагадали голові РДА про задавнені проблеми нашого краю, наприклад, таку — куди жителям району подіти вирощену садовину? Нам дуже потрібне підприємство для заготівлі і переробки фруктів, вважали усі присутні. Виконавча влада теж переймається цим питанням, вже й інвесторів знайшла, які виявили бажання розгорути таке виробництво на території району. Але побудувати мінізавод з переробки фруктів і овочів поки що не вдається. Деякі місцеві «активісти» чинять шалений спротив і підбурюють громаду не давати земельну ділянку і дозвіл на спорудження такого потрібного для усього району підприємства.

Учасники засідання були твердо переконані, що на Косівщині є багато проблем, які можна вирішити власними силами, наприклад, благоустрій територій, профілактичне укріплення берегів річок тощо. І в той же час місцевий Центр зайнятості за бюджетні кошти (читай податки тих, хто працює) утримує чималу армію безробітних. Чому їх не залучають до таких потрібних робіт? Адже чимало старожилів ще пам’ятають ті часи, коли багато суспільно корисних справ було зроблено зусиллями громади – ніхто тоді не чекав доброго «дядю», який прийде у те чи інше село і все за місцевих жителів зробить.

Того дня лунали нарікання і на пасивність місцевої інтелігенції. Цей тонкий, але освічений і свідомий прошарок населення завжди відігравав активну роль у житті українського народу. Чому ж тепер дрімає? Місцева інтелектуальна еліта ігнорує рідкісні для провінції концерти класичної музики, не приходить на урочисті заходи з нагоди великих державних свят чи пам’ятних дат. Можливо, бракує відповідної інформації. Дається взнаки відсутність місцевого радіомовлення і телебачення, а районну газету, яка безкоштовно друкує оголошення про такі значимі події, не всі передплачують. Як спосіб вирішення цієї проблеми пролунали пропозиції збільшити у населених пунктах кількість місць для вивішування афіш та оголошень.

Вели також мову про створення місцевого культурно-мистецького центру, адже Косівщина – унікальний край, тут живуть надзвичайно талановиті люди. Їхні самобутні витвори мистецтва і народних промислів необхідно зберегти для нащадків – не розпродувати ж усе на базарах! А поки такого центру у нас немає, місцеві раритети легше побачити в музеях Коломиї чи Івано-Франківська, ніж у Косові.

Колишній ректор Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва Катерина Сусак нагадала представникам виконавчої влади про давню постанову КМУ (2001 року) про розвиток і підтримку місцевих народних промислів. Нині про цей важливий документ практично не згадують, а в ньому було визначено багато важливих завдань, розроблено програму відродження народних ремесел, дієві заходи моральної і фінансової підтримки народних майстрів.

Під час зустрічі було обговорено багато інших, не менш важливих питань. Говорили про вирубування лісів, школи-довгобуди, відродження міського басейну та інші.  Голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук дав конкретні відповіді на більшість із питань, що пролунали з уст членів ради громадських організацій. Усі зауваження, нарікання і пропозиції було занотовано до протоколу – виконавча влада взяла їх на замітку, а голова РДА – під особистий контроль.

Насамкінець цієї зацікавленої розмови голова райдержадміністрації подякував усім її учасникам і зазначив, що вважає такі зустрічі з представниками громадськості дуже потрібними і корисними, бо: «…ви можете підказати, порадити, спрямувати владу у потрібне русло».

Аліса МУДРИЦЬКА.

Косів - За матеріалами газети Гуцульський край