Середа, 16 серпня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Дарування чи довічне утримання?

Косівщина - Новини Косівщини

У людей, передусім похилого віку, виникає багато запитань щодо способів розпорядження нажитим майном. Зазвичай, запитують, що краще обрати: договір дарування чи договір довічного утримання?

Який варіант найбільш підходить для конкретної життєвої ситуації, людина повинна обрати самостійно. При цьому кожен має правильно розуміти і усвідомлювати всі можливі юридичні наслідки укладення вищезгаданих договорів, щоб не позбутись власного житла і не доживати віку в злиднях. До такої ситуації призводить юридична необізнаність людей у випадках, коли вони виявляють бажання з тих чи інших причин розпорядитись своїм майном шляхом його відчуження іншим особам.

Сьогодні є декілька видів договорів, у разі укладення яких здійснюється відчуження майна. Кожен з них має свою правову природу, особливості та правові наслідки укладення. У цій статті зроблено порівняльну характеристику найбільш поширених у практиці договорів: дарування і довічного утримання (догляду).

Так, відповідно до чинного законодавства, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність. При цьому слід наголосити на безоплатність такого договору. Це означає, що дарувальник не має права вимагати від обдаровуваного здійснення на свою користь будь-яких дій майнового чи немайнового характеру. Дарування нерухомого майна (житлового будинку, квартири, земельної ділянки чи їх частки тощо) здійснюється за договором, який обов’язково укладають у письмовій формі, і він підлягає нотаріальному посвідченню. Після підписання договору та отримання дарунка обдаровуваний стає повноправним власником подарованого нерухомого майна і може розпоряджатись ним на власний розсуд. Як наслідок, дарувальник втрачає будь-які свої права на нерухомість, якою він володів.

За договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме або рухоме майно, що має значну цінність, замість чого набувач зобов’язується надавати відчужувачеві довічно матеріальне забезпечення у вигляді житла, харчування, лікування, догляду і необхідної допомоги. Договір довічного утримання, безумовно, є оплатним, оскільки набувач отримує у власність за цим договором певне майно, а відчужувач — необхідне утримання. Утримання — це забезпечення особи матеріальними та грошовими ресурсами для задоволення її життєво необхідних потреб і створення умов для нормальної життєдіяльності.

Відчужувачем за цим договором може бути фізична особа, незалежно від її віку та стану здоров’я, а набувачем — лише повнолітня, дієздатна фізична або юридична особа.

Договір довічного утримання укладають у письмовій формі, він підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.

Право власності у набувача настає після підписання і державної реєстрації договору. Проте особливістю нотаріального посвідчення договору довічного утримання (догляду) є те, що набувач: не має права до смерті відчужувача продавати, дарувати, міняти майно, передане за договором довічного утримання (догляду), укладати щодо нього договір застави, передавати його у власність іншій особі на підставі іншого правочину, тому що при посвідченні договору довічного утримання нотаріус накладає заборону відчуження. Отже, власником документально стає набувач, але розпоряджатись набутим майном він не має змоги, оскільки є заборона відчуження. Тільки після пред’явлення нотаріусу свідоцтва про смерть відчужувача  заборону знімають і набувач зможе, в разі необхідності, розпорядитись майном на свій розсуд.

Укладаючи договір довічного утримання (догляду), фізична особа отримує можливість забезпечити собі довічний догляд, оскільки в самому договорі передбачають  конкретні види грошового, матеріального забезпечення і терміни його надання. Крім того, набувач зобов’язаний у разі смерті відчужувача поховати його, навіть якщо це не було передбачено договором довічного утримання. Якщо ж виникла потреба забезпечити відчужувача іншими видами матеріального забезпечення і догляду, про які не йшла мова при укладанні договору, сторони можуть внести зміни до договору за спільною згодою.

Можна зробити висновок, що права набувача щодо розпорядження набутим майном до смерті відчужувача дуже обмежені, чого не можна сказати про договір дарування, згідно з яким права обдаровуваного не обмежені нічим.

Відмінність між вищезазначеними договорами є і в тому випадку, якщо особа, яка здійснила відчуження майна, вирішила розірвати відповідний договір.

У випадку укладення договору дарування, в першу чергу  потрібно наголосити на тому, що позовна давність, протягом якої особа може звернутись до суду з позовом про розірвання цього договору, скорочена і становить лише один рік. І перелік підстав, на основі яких такий договір може бути розірваний, є вичерпним. Як зазначалось вище, договір дарування є безоплатним, дарувальник не може вимагати повернення майна з тих причин, що обдаровуваний не виконав дій, які були передбачені в усній домовленості.

У договорі довічного утримання (догляду), навпаки, однією з основних є умова щодо можливості його розірвання у випадку неналежного виконання набувачем своїх обов’язків, передбачених у договорі. У такому випадку ризик залишитись без майна, у разі порушення умов договору, несе  особа, на користь якої укладений договір, а не особа, яка є відчужувачем майна. Витрати, здійснені набувачем на утримання відчужувача до розірвання договору, не відшкодовують.

Як бачимо, договір дарування і договір довічного утримання мають різні правові наслідки для відчужувача. Власник майна повинен добре зважити свої наміри, зрозуміти суть правочину, щоб бути впевненим, що його права та інтереси будуть захищені. Підводячи підсумок, хочу зазначити, що кожна людина має різні причини, які спонукають її укладати договори, направлені на відчуження нерухомого майна, а тому може сама вирішувати, який договір вона буде укладати у тому чи іншому випадку. З огляду на вищезазначене, надіюсь, що тепер вам буде простіше зробити вибір щодо способу передачі свого майна.

С. ФЕДИНЧУК,
приватний нотаріус, с-ще Кути.

Косів - За матеріалами газети Гуцульський край