Неділя, 30 квітня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Косівщина. Косівські пам'ятки природи

Косівщина - Косів та Косівщина

Постановою Уряду від 26 липня 2001 року № 878 Косів визнано історичним містом. Іншими актами обласного виконавчого комітету, обласної державної адміністрації ряду об'єктів надано статус пам'яток природи, історії, культури. Але шукати відповідних таблиць, стендів, інших знаків біля цих пам'яток - даремна справа. Місцева влада, попри риторику про туристичні перспективи міста, дивовижно байдужа саме до того, що могло б приваблювати сюди людей, до пам'яток природи, історії, культури, мистецтва, етнографії. Про пам'ятники, меморіальні таблиці та пам'ятні знаки сказано в окремому розділі.

ПАМ'ЯТКИ ПРИРОДИ 

Це насамперед Міська гора з її неогеновим відслоненням. Неоген - осадкові породи давнього моря Тетіс, яке від 20 до 2 мільйонів років тому хвилювалося на місці Карпат. Відслонення аж до 30-х років минулого століття було зовсім голим. Химерні скелі, що утворилися внаслідок ерозії та вивітрювання, називали вартовими Косова. Стараннями голови міста Я.Ґертнера, лікаря А.Тарнавського урвище засаджено деревами й кущами. Тим самим припинено його ерозію, розмивання дощовими водами, що завдавало містові немало клопотів, бо вулиці й подвір'я часто заносило селевими потоками.

На території східної частини Міської гори стараннями старшого лісничого Косівського лісництва Семена Коваля в 1967 році був закладений парк. Його спочатку називали за модою того часу „комсомольським", але ця назва не прижилася, бо була недоречною: адже парк розташований навколо могил розстріляних у 1941-1942 роках євреїв.

Другою природною атракцією міста, що вабив багатьох, був водоспад Гук. До Другої світової війни це місце було впорядковане, облаштоване з турботою про тих, хто тут відпочивав улітку. Хоч Гукові офіційно надано статус геологічної пам'ятки, тут ніщо про це не нагадує. Місце відпочинку засмічене, захаращене, без найелементарніших вигод для людей.

Гідрологічним заказником оголошена річка Рибниця з прибережною смугою. Нагадування про це ніде не побачиш. Колись кришталево чиста вода, численні водоспади, пороги, перекати, мальовничі скелі, вкриті буйною зеленню стрімкі береги - все це надає чарівності цій річці, яка у недалеку давнину кишіла рибою... Тепер у межах міста немає жодного впорядкованого місця відпочинку над рікою, навіть зручного доступу до неї. Береги, русло захаращені сміттям. У ряді місць сильні зсуви берега. Внаслідок одного з них непроїжджою стала вул. Хмельницького. У річці не побачиш нічого живого.

Банське озеро техногенного походження могло б стати одним із гарних місць відпочинку. Та воно не впорядковане, доступ до нього не зроблений. На схилі від вул. Лісної утворився зсув. Відвідувачів дуже зацікавив би стенд з розповіддю про історію озера. Та його немає.

Сірководневе джерело на схилі Стіжків є гідрологічною пам'яткою. Розташоване воно в мальовничому місці, в яру серед букового лісу, до нього неважкий підхід, хоч належно не упоряджений.

Кринчиста криничка - джерело чистої питної води на схилі Голиці. Добрі люди час від часу упоряджують його, зробили дашок, стіл і лавки для відпочинку, розчищають виток. Інші так само методично нищать зроблене, засмічують це мальовниче місце. Одного разу неподалік джерела у купі сміття я нарахував більше півсотні пляшок від шампанського. Неймовірно, що його тут випивали. Швидше всього якийсь „порядний" ґазда притягнув їх сюди від дому...

Хребет Каменистий цікавий своїми циклопічними каменями пісковика зі слідами давніх морських хвиль і молюсків, вік яких мільйони літ, та рештки букового пралісу, а також рідкісними трав'янистими рослинами - червонокнижниками. Але про це тут немає ніякої інформації. Доступ утруднений через деревні завали. Ліс навколо дуже захаращений. Ця територія площею 30 га оголошена ландшафтним заповідником, але про це ніщо тут не нагадує.

Дендропарк ім. Аполлінарія Тарнавського площею 4 га описаний у літературі. Закладений ще у 90-х роках XIX століття, він потребує і належного догляду, і ремонту. Але на це не виділяються кошти, відсутня навіть штатна одиниця кваліфікованого спеціаліста. Дендропарк продовжує існувати лише завдяки керівництву санаторію „Косів". У дендрарію зростає чимало інтродукованих видів, серед них - гінкго дволопатеве, тюльпанове дерево, кипарисовик горіхоплодний, платан кленолистий, сосна веймутова, сосна чорна, магнолія Суланжа, псевдотсуга Мензіса та інші. У санаторію встановлена інформаційна таблиця, на багатьох деревах вивішені таблички з їх назвою та місцем походження. На адміністративному корпусі встановлена меморіальна дошка на честь засновника парку - Аполлінарія Тарнавського. Але кращі дні дендропарку ще попереду...

У жалюгідному стані перебувають ліси й чагарники, що належить міській раді. Вони фактично позбавлені і охорони, і догляду. Там „господарює" кожен, кому забагнеться. Ця приміська зона зовсім не облаштована для відпочинку. Її використовують для звалювання сміття, побутових відходів. Безкарно вирубують дерева. Внаслідок сваволі браконьєрів тут тепер не побачиш ні зайця, ні косулі, ні кабана. А ще років зо двадцять тому поблизу Кринчистої кринички доводилося бачити забави стайки косуль у кількості одинадцять голів! Вони не реагували на присутність людей на відстані якихось 150 метрів. Траплялося тоді зустрічати цих граціозних тварин і на Довгому ґруні, і в Ямах.