Неділя, 25 червня, 2017
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Косівщина. Фотографи Косова (частина 2)

Косівщина - Косів та Косівщина

Художником-митцем у наш час став Богдан Штундер. Родом з Тисменицького району, в Косові з 1977 року. Вже в 1983 році він був учасником фотовиставки. А в 90-х роках він особливо віддався творчій праці. Автор багатьох пейзажних світлин, учасник і лауреат Гуцульських фестивалів, які він відображає у своїх фотографіях. Його роботи широко використовуються для ілюстрування видань, зокрема книжок „Пам'ятки природи Косівщини", „Мій рідний край", "Косів: люди і долі", довідника „Гуцульщина", кольорових альбомів „Косівщина туристична", „Туристськими стежками Косівщини", рекламних туристичних плакатів, буклетів тощо. Виготовив фотографії з картин Г.Малявського для альбому „Краса рідного краю" та для набору поштових листівок. Особливої уваги заслуговують панорамні кольорові знімки гірських ландшафтів, зокрема „Чорногірський хребет" (відзнято з двох точок, довжина 2 м); „Буковець" (115x25 см); „Косів" (знято з одної точки, охоплено 300° горизонту, розміри 300x25 см) та інші. У них поєдналися високі мистецький і технічний рівні.

З 2004 року в Косові діє цифровий фотоцентр „Konica" з найсучаснішою цифровою апаратурою японського виробництва. Наші фотографи виходять на рівень світових стандартів.

Роман Рудник, організатор дитячого туризму, педагог, - автор численних світлин пейзажного характеру. Він першим видав набір кольорових фотолистівок з підписами українською, польською та англійською мовами „Чорногора" з картосхемою цього хребта (Чернівці, 2000, 13 листівок).

У 1990-х роках почали широко практикуватися відеозйомки. Зафіксував на плівку чимало подій культурницько-громадського характеру фотокореспондент газети „Гуцульський край" Ярослав Тимофійчук. Він зняв на плівку похорон Тараса Мельничука. До того ж він досвідчений фотограф, член НСЖУ, автор численних фото-робіт у газетах і журналах, учасник багатьох виставок і конкурсів, на яких був відзначений дипломами, грамотами. У Косові працює з 1981 року.

Рідко яка подія суспільного значення в районі не увічнена на відеоплівці Анастасією Костюк, працівницею Національного природного парку „Гуцульщина", до того - репортером ТБ „Косів" та обласного телебачення, а ще раніше - інспектором Косівської міжрайонної державної інспекції екологічної безпеки. У її доробку - сотні відеосюжетів, з них більшість краєзнавчого та природоохоронного змісту. А.Костюк створює відеохроніку НПП „Гуцульщина" від часу його заснування в травні 2002 року.

Гарним фотографом був Олексій Соломченко. У його спадщині - сотні фотографій народних майстрів та їхніх творів, тисячі фотографій писанок, багато з яких бачимо в чудовому альбомі „Писанки Українських Карпат" (2002).

Косівська тематика посідає значне місце в творчості київського фотографа Ярослава Дацюка. Це портрети майстрів народного мистецтва, фотографії їхніх творів, картини природи тощо.

Останніми роками в Косові з'явилися колекціонери старих фотографій та фотолистівок. Старі світлини все частіше використовуються в інтер'єрі приватних і громадських приміщень. Це дає їм нове життя.

До 580-річчя першої писемної згадки про Косів Богдан Штундер та колекціонер Мирослав Близнюк видали набір поштових листівок „Косів. Погляд крізь роки". До набору увійшло 16 листівок, на кожній із яких показано Косів у минулому й тепер.

Традицію згаданого раніше Гонсьоровского продовжує Влодзімєж Вітковскі, учений у галузі архітектури, викладач Інституту архітектури і урбаністики Політехніки в м. Лодзі. Він автор численних наукових праць про дерев'яну архітектуру нашого краю. Від 1995 по 2002 рік він здійснив шість наукових експедицій на Гуцульщину разом з групами студентів. Як підсумок влаштував п'ять виставок зібраних матеріалів, на яких представлено, крім іншого, близько тисячі фотографій, науково точних і технічно досконалих, водночас виконаних з мистецьким смаком.У 2001 році виставка експонувалась і в Косові, викликавши дуже позитивні відгуки. Серед фотографій багато з косівськими сюжетами. Між іншим, експедиції В.Вітковского детально задокументували на фотографіях об'єкти дерев'яної архітектури в санаторію „Косів", що охоплює період з кінця XIX ст. по 1939 рік, а також усі дерев'яні церкви Гуцульщини.

В.Вітковскі далеко не одинокий фотограф у Польщі, який глибоко цікавиться нашим краєм. У 1998 році історик мистецтва, автор ряду праць про мистецтво Гуцульщини Катажина Тур-Марціщук влаштувала в м. Любліні фотовиставку „Косів Гуцульський над Рибницею". Ряд світлин, присвячених Косову, бачимо в альбомі Анджея Полєца „На далекій полонині" (Варшава, 1997).

У 2002 році в Косові з'явилися цифрові фотоапарати.