Середа, 17 жовтня, 2018
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Косівщина. Проблеми Гуцульщини (частина 2)

Косівщина - Косів та Косівщина

Працювало п'ять секцій: „Проблеми лісознавства та багатоцільового використання лісів Українських Карпат" (керівник Н.Библюк), „Історія і краєзнавство Гуцульщини" (керівник П.Сіреджук), „Еколого-економічні проблеми Карпатського регіону" (керівник Г.Гуцуляк), „Освіта, культура, література" (керівник П.Лосюк), „Народознавство та мистецтво Гуцульщини" (керівник М. Станкевич). На них було широко обговорено весь спектр порушених у доповідях проблем, вироблено конкретні рекомендації для районної та обласної адміністрацій, районної Ради народних депутатів, уряду України щодо перспектив подальшого розвитку Гуцульського краю. На підсумковому пленарному засіданні учасники заслухали повідомлення про роботу всіх секцій, узагальнили рекомендації, відзначили високу активність науковців, щиро дякували за прекрасну організацію конференції. Нестор Библюк повідомив, що з ініціативи академіка Степана Стойка (м. Львів) було проведено спільне засідання підсекції „Лісознавства і лісівництва" та секції „Еколого-економічні проблеми Карпатського регіону", на якому виступив Петер Йордан - заступник директора Інституту Східної і Південно-Східної Європи (Австрія) з доповіддю „Особливості рекреаційного використання Карпат". У ній висвітлено досвід Австрії в цьому питанні, дано рекомендації, яких слід дотримуватися при рекреаційному використанні Карпат.

Професор Ю.Сеньковський (м. Львів), уродженець Косова, який привіз виставку фоторобіт свого батька, сердечно дякував косів'янам за те, що в такий економічно складний час вони змогли на високому рівні організувати таке наукове зібрання; академік С.Стойко, упродовж цієї думки, зауважив, що йому довелось бувати на багатьох різних конференціях, але такої щирості, уваги, теплоти, як у Косові, не відчував ніде.

Своєрідним епілогом став виступ Представника Президента в Косівському районі Ярослава Ходана, який відзначив, що нам приємно відчувати добрий творчий настрій учасників конференції, які щиро бажають процвітання Гуцульському краєві. Ярослав Михайлович вручив районну премію ім. Юрія Шкрібляка в галузі мистецтва першому її лауреатові ветеранові училища прикладного та декоративного мистецтва ім. В.Касіяна Олексію Григоровичу Соломченкові як відзнаку його величезного вкладу в вивчення і популяризацію гуцульського мистецтва.

Але конференція - це не тільки серйозні доповіді, важливі рекомендації, це ще й засіб спілкування для багатьох людей, які вивчають наш регіон.

Концерти, виставки творчих робіт стали рівноправними складовими цих двох днів. Зокрема, прекрасні відгуки зібрав концерт, підготовлений художніми колективами району. Відроджена, відновлена капела „Гуцульщина" разом з хором „Гомін" зробила чудовий заспів концертної програми і всі інші номери були такого ж високого рівня - і виступи хору духовної музики зі школи мистецтв, і чоловічого ансамблю з Яблунова під керівництвом Василя Чукура, і черганівської „Вишиванки", і ансамблю „Джерела". А що вже говорити про ансамбль під керівництвом Дмитра Біланюка, про дитячий фольклорний ансамбль Косівської школи мистецтв, виступ яких став мистецьким апофеозом концертної програми.

Наступного дня для учасників і гостей конференції було організовано косівські забави.

Чудову виставку давньої і сучасної жіночої ноші, родинного побуту Гуцульщини організував Союз українок міста. Зокрема, виставили свої роботи пістинчанки Ганна Бейсюк з дочкою Марією і племінницею Христиною, Марія Гаврилків, коломиянка Марія Гнатюк, косів'янки Анна Богдан, Марія Яким'юк, Олена Рудка, Олександра Чайківська, Люба Бович, Марія Баранюк, прокуравчанка Марія Чулак. Довершений вишитий образ власної роботи виставив молодий талановитий черганівець Валерій Малиновський".

Конференція розробила детальні рекомендації з багатьох питань. Пропонувалося посилити охорону довкілля, створити природний парк. Велика увага приділялась збереженню пам'яток історії та культури, зокрема встановленню меморіальних таблиць видатним людям Гуцульщини, створенню історико-краєзнавчого музею, виданню краєзнавчої літератури. Підкреслювалась необхідність відродження кредитних спілок. Як головний напрямок економічного розвитку краю вказувались туризм, рекреація, оздоровництво. Наголошувалося на необхідності підтримки з боку держави і громадськості народного мистецтва. Пропонувалося створити для підтримки народних митців Гуцульський фонд культури та інше. Чимало з рекомендацій конференції й тепер не втратили своєї актуальності, а багато з них втілено в життя.