Четвер, 19 квітня, 2018
© Передрук матеріалів тільки за наявністю активного посилання на Портал Косівщини

Косівщина. Проблеми Гуцульщини (частина 1)

Косівщина - Косів та Косівщина

У травні 1993 року в Косові сталася подія, значна не лише для міста, а й для всієї Гуцульщини: упродовж двох днів, 27 та 28 травня, відбувалася Перша Міжнародна науково-практична конференція „Проблеми Гуцульщини".

Першим з ініціативою проведення такої конференції виступив ще в 1992 році доктор технічних наук, тоді доцент Львівського лісотехнічного інституту, уродженець Косова Нестор Библюк. Районна державна адміністрація, представник Президента в районі Ярослав Ходан підтримали ініціативу. Створено оргкомітет, співголовами якого стали депутат обласної ради Ігор Пелипейко та заступник голови РДА Михайло Цьок, а заступниками - Нестор Библюк та Дмитро Петрук, голова Косівського товариства „Гуцульщина". Секретарем оргкомітету був Василь Шкурган, завідувач оргвідділу РДА; на нього найбільше випало організаційних клопотів.

Створено програмний комітет на чолі з доктором економічних наук Григорієм Гуцуляком. Він працював дуже чітко: не лише була складена програма майбутньої конференції, але й зібрано тези доповідей, які відредаговано і видано в трьох частинах, так що в день відкриття конференції кожен учасник отримав „Тези".

До підготовки конференції долучилися товариство „Гуцульщина", Косівська організація „Союзу Українок" (голова Анна Богдан), Косівське училище прикладного і декоративного мистецтва (директор Василь Чіх), районний відділ культури (завідувач Мирослав Дзьоба) та інші.

Про роботу конференції розповіла в районній газеті „Гуцульський край" за 5 червня 1993 року її редактор Людмила Городенко. Тож наведу уривок з її статті „Проблеми Гуцульщини: вчора, сьогодні, завтра".

„Конференція зібрала більше 100 науковців України, серед них - майже 30 академіків, докторів наук. Виявляється, проблеми Гуцульщини знають і вивчають не тільки в нашому краї, але й в США, Румунії, Польщі - до Косова приїхали Микола та Катерина Домашевські (Чикаго) - автори тритомної „Історії Гуцульщини", яку родина Домашевських люб'язно передала до шкіл району, А. Амато - молодий італієць, який мешкає в США і вивчає світогляд українських гуцулів. Він виступив на секції з доповіддю українською мовою і надалі свою наукову кар'єру пов'язує з Україною, Карпатами.

З Вроцлава (Польща) приїхав Ян Хороши, тема доповіді якого - „Гуцульське захоплення польської літератури". Уже цей перелік дає нам право стверджувати, що конференція розірвала рамки регіональності, вона набула державного, міжнародного рівня.

Відкриваючи конференцію, співголова оргкомітету Ігор Пелипейко відзначив, що її метою є: підбити підсумки наукових досліджень про Гуцульщину; матеріально і морально підтримати дослідників Гуцульщини; визначити подальші перспективи гуцулознавства.

- Сьогодні свято Вознесення. Вознесімся і ми над щоденними клопотами та турботами і пошукаймо шляхів до кращої будуччини рідного краю, - закликав Ігор Аполлонович, і слова ці стали своєрідним девізом на два дні роботи конференції.

З щирими словами привітань, побажаннями плідної праці звернулися до присутніх голова районної Ради народних депутатів Володимир Мамчук, Представник Президента в Івано-Франківській області Василь Павлик, голова Всеукраїнського об'єднання „Гуцульщина" Дмитро Ватаманюк, член Президії Наукового товариства ім. Шевченка професор Роман Кирчів (м. Львів), голова косівського товариства „Лемківщина" Омелян Німець, заступник голови оргкомітету Всесвітнього конгресу гуцулів Петро Арсенич, доцент Нестор Библюк (м. Львів). Народний оркестр народних інструментів під керівництвом Дмитра Біланюка вітав гостей гуцульськими мелодіями.

Пленарне засідання доповіддю „Економіка Гуцульщини на порозі XXI століття" відкрив доктор Микола Домашевський. Григорій Гуцуляк (м. Косів) розкрив тему „Еколого-економічні проблеми моніторингу земель", Мирослав Стельмахович (м. Івано-Франківськ) розкрив актуальні проблеми наукових досліджень гуцульської етнопедагогіки, Роман Кирчів (м. Львів) темою доповіді вибрав народно-поетичну творчість гуцулів у контексті загальноукраїнської фольклорної традиції. Блискучим виступом президента львівського клубу ЮНЕСКО Мирослава Деркача „Культурні паралелі у сприйнятті і мистецькому відображенні краси гір України та Індії" завершилося пленарне засідання у перший день роботи конференції.