Косівщина. Про Москалівку і балагурів

Звідки тут взялася така назва - Москалівка? Невже це поселення заснували москалі? Кажуть, що в 1848 році тут постоєм стояло московське військо, яке йшло придушувати національне повстання угорців проти Австрії. Але село Москалівка існувало вже задовго до тої історії - ще в 1600 році. Отож ті москалі з 1848 року тут ні до чого.

Спочатку поселення не мало власної назви. Його мешканці були зайняті тим, що возили косівську сіль у далекі краї цілими валками. Досягали вони аж Московщини. Тих чумаків, що возили сіль та, можливо, й інший товар (хутро, сап'ян тощо) аж до москалів, стали прозивати москалями. Подібне можна зустріти на Україні: там частенько трапляється прізвище Коломієць, Коломийченко. Так звали чумаків з Поділля та інших земель, які возили сіль з нашого краю, тобто "коломийську сіль", як її звали. Нічого дивного немає в тому, що тих, які їздили в Московщину, у нас називали москалями, звідси й село, де їх було багато, дістало назву Москалівка. Воно було самостійним аж до 1932 року, коли його приєднано до міста Косова. У той час на Москалівці було 500 хат, 2420 мешканців, із них 1560 українців, 486 поляків, 179 євреїв.

На Москалівні багато людей з прізвищем Балагурак. І це також пов'язано з чумакуванням. Слово "балагула" (варіант "балагура") означало "великий вантажний віз", а також "візник". Від цього слова й утворилося прізвисько, а потім і прізвище "Балагурак". Балагурак - той, що возить вантаж великим возом - балагулою (балагурою). А слово "балагула" походить від двох слів з давньоєврейської мови: "ЬааГ' - господар, "adalath" - підвода, отже - "господар підводи". Але звідки у нас взялося утворення з мови іврит? Теж усе просто. Косівську (і не лише косівську) солеварню орендували євреї, саме вони й виряджали соляні валки в різні краї, вони й дали назву і засобам транспорту, і візникам.

Отож і Москалівка, і її мешканці Балагураки свої назви завдячують існуванню косівської солеварні.

На Москалівці жило немало людей, що залишили добрий слід в історії Косова. Брати Фокшеї, Грицько Балагурак, Василь Лелет, Михайло Сорохан у 80-ті pp. XIX ст. мали зв'язки з І.Франком та М.Павликом, сміливо виступали проти здирства місцевої влади. На Москалівці ще в 1897 році засновано читальню "Просвіти", а в 1900 році - товариство "Січ". Тут на початку XX ст. проводили значну громадську роботу вчителі Іван Устиянович, Микола Бойченюк, Зенон Винницький. На Москалівці містився провід повітової ОУН. У 1930-і роки, його очолював Дмитро Мартинюк, розстріляний енкаведистами в 1941 році. Парохом на Москалівці був о.Михайло Могильняк, розстріляний більшовиками в 1945 році. З Москалівки і Марія Срібнак-Павлій, керівник розвідки Косівського районного проводу ОУН., розстріляна в 1946 році.

Десятки москалівчан були учасниками антисовєтського руху Опору, багато з них загинуло. А скільки москалівців були репресовані комуністичною владою! І скрізь зустрічаємо Балагураків, які разом з Кабинами, Кіящуками, Кошаками, Лелетами, Мартинюками, Стринадюками, Фокшеями, Юсипчуками, Яремійчуками належать до найдавніших москалівських династій.

Косівщина - Косів та Косівщина