Максим Фіцич

Максим Фіцич.
Юний поет лише робить свої перші літературні спроби.
Його віршики приваблюють образністю, щирістю.

МАТУСІ!

Мамо, мамо, що ти за людина?
Не жалієш часу на свою дитину,
Змалку ти мене любов'ю зігрівала
І красу свою мені подарувала.

Завдячую життям я своїй матусі.
І щодня за неї Богу помолюся,
Бо щораз вона мене прощала,
І хорошим стати шанс мені давала.

Сонечко моє добротою сіяє
Як у дім зайде - все зло пропадає.
А як настане ніч, то зорі розсипаються,
Бо матінка моя додому повертається.

ЗИМОВИНКИ - МОРОЗИНКИ

Гірко плаче так зима:
Снігу на полях нема.
Дід Мороз захворів,
Нашу зимоньку підвів.

Розізлився Дід Мороз
На погоди прогноз,
Хоче ще погаздувати
У зелененьких Карпатах.

Тане почорнілий сніг,
Тане неохоче.
Не один струмок до ніг
Весело дзюркоче.

Інтернет версія книги Infoland © Передрук матеріалів тільки за наявністю активного гіперпосилання на www.kosiv.info - Веб-портал Косівщини - Косів, Косівщина, Гуцульщина та Карпати

Книга Гуцульщина літературна - Косівська школа-інтернат-гімназія