Великодні свята на Гуцульщині.

На Великдень у селі

Раді діточки малі.

В церкві свічечки горять,

Всюди Божа благодать.

Паска - свято найбільшої радості, відчуття єдності з усім світом і з Живим Богом. Людство відзначає цей день уже ти­сячі років. Тож існує чимало спосо­бів вшанування Воскреслого Христа, що сформувалися у традиції та звичаї. Багатий на них і Карпатський край. Встановлене Християнською Церквою на честь воскресіння із мертвих Ісуса Христа свято Великодня на Гуцульщині відзначається багатством обрядових дій та звичаїв. На Великдень жителі українських Карпат та Прикарпаття не лише славлять воскреслого Христа, а й влаштовують ігри і забави.

Основні символи тутешнього Великодня — паска й писанка.

Жінки й дівчата розмальовують писанки, які в своїй сим­воліці поєднують давнину дохристи­янських часів, наше сьогодення і віру у вічність, в яких прославляють силу сонця та безконечність життя. Тому, готуючись до гідної зустрічі Паски, гуцули протягом цілої чотиридесятниці (навіть і у святкові дні) пишуть писанки. Тоді ж горяни вишивають рушники і серветки, якими згодом по­кривають великодні кошики. Паску, великодні яйця та інші основні обрядові страви обов'язково освячують у церкві, і для цього лагодять святковий кошик у який поміщають:

ПАСКУ, а у центр паски ставлять свічку

ПИСАНКИ пасхальні яйця, щороку нові

КРАШАНКИ пофарбовані яйця — розмаїтість кольорів, але повинен переважати червоний

ЯЙЦЯ круто відварені і очищені

СІЛЬ маленька кількість (сільничка)

МАСЛО , приємно сформоване і прикрашене цілими гвоздиками

СИР домашній на блюдечку (мисочці), наверх Ви можете помістити шматочок масла

ХРІН частина кореня або готовий хрін з буряками

КОВБАСА маленьке кільце.

Господині складають його у суботу, щоби в неділю вдосвіта встигнути на службу до церкви.

Тиждень перед Великоднем називають “ Чистим, Світлим, Великим, Прощеним або Вербним “.

• У Вербну неділю гуцули приносять з церкви освячену бечку, вдаряють злегка кожного із своєї родини, примовляючи:

Бечка б”є, не я б”ю,

За тиждень – Великдень!

Уже недалечко

Червоне яєчко.

Бечка б”є, не я б”ю,

За тиждень - Великдень!

Будь здоровий, як вода,

І багатий, як земля.

Освячена бечка у понятті предків гуцулів володіла цілющими властивостями.

• У Великий четвер на Гуцульщині діти ходять відвідуючи хресних батьків та інші хати, особливо ті, де є старенькі люди. Малеча промовляє: «Грієм діда. Печіть паски. За три дні Великдень!». Діточок віддячують за добру звістку кукуцами — спеціально спеченими булочками з хрестиками, різними солодощами.

• У Великий четвер господині пе­чуть паски, верх покривають символічними знаками: кісками, сонечками, голубами, зробленими з тіста. Під час приготування паски, господиня повинна підтримувати чисті думки.

бажано, щоб коли печеться паска, нікого не було в хаті, аби паску не обговорювали

нічого в цей день не можна позичати

не можна бути па печі, щоб не була паска горбата

кладуть паску в піч із молитвою, з примовлянням "Христос Воскрeс", те саме роблять і витягуючи її з печі

як була дівчина в хаті, то бажали: "Щоб була файна, як на Великдень паска"

а діти щоб росли пишні та здорові, як паска

коли паска печеться у духовці, нікому не дозволяють голосно шуміти, щоб паска у духовці не зіпсувалася.

Ці паски є найбільшою окра­сою і основною поживою велико­днього столу.

• В Страстну п'ятницю — вдень смерті розп'ятого Хрис­та — старі й малі ідуть до церкви, щоб вклонитися Святій Плащаниці. Вони сидять біля неї, міркуючи про своє життя та слухаючи читання «Дій святих апостолів». Жодної справи не повинна торкнутися рука в цей день скорботи, жодне зайве слово чи жарт не мають зірватися з язика.

• Великодня субота — це останній день підготовки до свята і остання на­года висповідатися й прийняти Святі Тайни Тіла і Крові Христа. Без цього не досягнути повноти свята. Не гідно сідати до великоднього столу з неочищеним серцем і устами.

• Великдень - символ щорічної можливості по­чати нове життя.

У Пасхальну ніч церква пере­повнена молільниками. «Христос воскрес!» — лунає на сві­танку. Під передзвін церковних дзвонів та спів пасхальних пісень освячуються паски, писанки та все принесене до церкви в прикрашених кошиках. Люди христосуються і по­спішають додому.

Христос восрес! Радійте нині діти!

Сповнилось найбільше із чудес.

Пропала тьма, і сонце правди світить.

Христос воскрес! Воістину воскрес!

Дома усі вмиваються свяче­ною водою, в яку опущено писанку та хрестик, а лише тоді приступають до святкового сніданку.

На Великдень, після Служби Божої, скуштувавши свяченого яйця та паски, люди виходять в гаї, сади, левади, на церковні площі і влаштовували масові забави.

Стали діти у кільце.

В кожного в руках яйце.

Марті випало на славу

Розпочати цю забаву,

Дуже милу, престару

Великодню гру.

Ходить дівчина кільцем

І постукує яйцем...

Що не стукне – трісь і трісь, -

Яйця тріскають чиїсь...

Великодній тиждень — Світлий тиждень. А закінчується він Провід­ною неділею. Це день відвідин померлих. Мало не всі родичі тих, хто відійшов у вічність, збираються на цвинтарі, щоб згадати рідних і сповістити радість воскре­сіння: «...Христос воскресе із мертвих і смертію смерть поправ!».

Путівник - Культурні родзинки краю